Справа № 690/220/20
Провадження № 1-кп/690/111/20
підготовчого судового засідання
23 червня 2020 року м. Ватутіне
Ватутінський міський суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань Ватутінського міського суду Черкаської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120202501400000243 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
До Ватутінського міського суду Черкаської області із Звенигородської місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120202501400000243 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор вказав, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, підстави для повернення обвинувального акту або для закриття кримінального провадження на даній стадії відсутні, а тому слід призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні, у ході якого допитати всіх свідків, які вказані у обвинувальному акті.
Також заявив письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, яке мотивоване тим, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували і під час досудового розслідування, зокрема, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого чи свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор уточнив прохальну частину клопотання та вказав, що просить обрати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з підстав вказаних у клопотанні.
Додатково наявність ризику мотивував тим, що ОСОБА_3 може переховуватися від органу досудового слідства та суду мотивував тим, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, не має постійного місця проживання та стійких соціальних зв'язків.
Наявність ризику здійснення обвинуваченим ОСОБА_3 тиску на свідків мотивував тим, що такі особи ще у судовому засіданні не допитувалися, а обвинувачений безпосередньо знає їх, та може змусити змінити показання під час судового розгляду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене. Водночас, на запитання суду, прокурор пояснив, що відсутні особи, які б були безпосередніми очевидцями вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Наявність ризику вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення мотивував тим, що він не має роботи та джерела доходів, а також покійна ОСОБА_6 неодноразово зверталася до органів поліції із заявами про нанесення їй ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, однак у подальшому відкликала їх.
Одночасно прокурором вказано про відсутність ризику, що обвинувачений продовжить кримінальне правопорушення у якому він обвинувачується, оскільки інкриміноване йому кримінальне правопорушення є завершеними.
Доводів на підтвердження наявності ризиків, що обвинувачений ОСОБА_3 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурором не зазначено.
Обвинувачений ОСОБА_3 подав до суду заяву за змістом просить підготовче засідання провести без його захисника ОСОБА_7 , а також не заперечує щодо розгляду клопотання прокурора про обрання йому запобіжного заходу за відсутності захисника. Одночасно ОСОБА_3 не заперечував щодо клопотання прокурора та обрання йому найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. На запитання суду підтвердив свій низький рівень майнового стану, та факт відсутності житла, де б він міг тимчасово проживати на час судового провадження, а також вказав, що місцем реєстрації його місця проживання є гуртожиток у м. Ватутіне Черкаської області.
Потерпілий ОСОБА_5 підтримав клопотання прокурора, додаткових мотивів вказаного не зазначив. Водночас вказав, що ОСОБА_3 жодним чином не зможе на нього впливати, а також бажає, щоб він перебував під вартою якомога довше.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, не вирішуючи питання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 та правильність кваліфікації його дій, а виходячи лише з матеріалів обвинувального акту та клопотання про обрання запобіжного заходу, судом встановлено наступне.
Вказане кримінальне провадження підсудне Ватутінському міському суду Черкаської області, підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено, а тому суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі даного обвинувального акту.
Підстав, передбачених ч. 2 ст. 27, ч.ч. 2, 3, 12 ст. 31 КПК України, для проведення закритого судового засідання впродовж усього судового провадження, а також для розгляду вказаного кримінального провадження колегіально судом чи судом присяжних, не встановлено.
З урахуванням думки учасників кримінального провадження, суд вважає за необхідне розгляд кримінального провадження провести суддею одноособово у відкритому судовому засіданні, за обов'язкової участі прокурора, обвинуваченого, та його захисника, без виклику у наступне судове засідання свідків, вказаних у обвинувальному акті.
Крім того, відповідно до змісту п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду, суд вчиняє відповідні дії, зокрема під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Таким чином, вирішення питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу під час підготовчого судового засідання є гарантією забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду, тож має суттєве значення для підготовки до судового розгляду.
Відповідно до положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує, у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується; вік та стан їх здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачуються особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Положеннями ч. 1, п.п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, крім іншого, не може бути застосований, до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
На даний час суд позбавлений можливості надати оцінку вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке йому інкриміноване, оскільки такі докази судом не досліджувалися, однак їх наявність вказано у обвинувальному акті, що не заперечувалося обвинуваченим.
Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують Конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) вказано, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі «Хайредінов проти України» вказано, що ст. 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують Конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Тож суд бере до уваги Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2013 року по справі «Москаленко проти України» у якому вказано, що ризик того, що особа примушуватиме свідків і потерпілого давати неправдиві показання має вимірюватися наявністю достатніх підтверджуючих даних, та критично оцінює доводи прокурора про те, що обвинувачений ОСОБА_3 безумовно буде незаконно впливати на свідків та потерпілого, з метою змусити їх змінити покази, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, обвинувальний акт передано для розгляду до суду, а свідки під час їх допиту у ході судового розгляду даного кримінального провадження будуть приведені до присяги та повідомлені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів.
З огляду на вказане, суд вважає, що ризик незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_3 на свідків у даному кримінальному провадженні, який існував під час досудового розслідування, на даний час суттєво знижений, хоча і не відсутній.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення суд також оцінює критично, оскільки прокурором не доведено, що обвинувачений ОСОБА_3 є особою схильною до вчинення кримінальних правопорушень, та раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Доводи щодо вчинення ОСОБА_3 у минулому протиправних дій відносно покійної ОСОБА_6 , не підтверджено жодними доказами.
Ризик, вказаний прокурором, щодо ймовірного переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від органів досудового розслідування взагалі відсутній, оскільки досудове розслідування у даній справі завершено, та обвинувальний акт відносно нього передано до суду.
Водночас суд враховує низький рівень майнового стану ОСОБА_3 , а також, що він не має ні міцних соціальних зв'язків, ні утриманців, ні постійних місць проживання, роботи або навчання, що ним підтверджено, обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років, що свідчить про реальність існування ризику переховування його від суду.
Обвинуваченому ОСОБА_3 виповнилося повних 52 роки, відомостей про стан негативний стан здоров'я, який унеможливлює його перебування в умовах тимчасової ізоляції, суду не надано.
З огляду на вказане, суд вважає, що оскільки об'єктивно існують ризики переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від суду, незаконного впливу на свідків, наявні достатні підстави для обрання відносно нього найбільш сурового запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 21.08.2020 року включно, оскільки вказане нівелює існуючі ризики, забезпечить його належну процесуальну поведінку та явку до суду, що сприятиме розгляду судом вказаного кримінального провадження з дотриманням розумних строків.
З урахуванням вказаного та встановлених у судовому засіданні обставин, суд вважає, що більш м'які запобіжні заходи є недостатніми, оскільки не можуть запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Вказане обумовлено тим, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання є недостатнім з огляду на особу ОСОБА_3 , зокрема його майновий стан, а також співмірність тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення з суворістю запобіжного заходу.
Крім того, відсутні передумови до застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки жодних клопотань такого змісту від осіб, які б заслуговували на довіру, до суду не надходило.
Застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неможливим з урахуванням відсутності у нього постійного місця проживання. Вказане одночасно з відсутністю законних джерел до існування виключає можливість застосування вказаного запобіжного заходу відносно нього, оскільки фактично унеможливлює дотримання ним його умов.
Відповідно до змісту положень п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України мінімально можливий розмір застави для ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, не може бути меншим 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 42 040 грн. (20 х 2 102 грн.), та з урахуванням його майнового стану, є завідомо непосильним для нього.
Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_3 , крім іншого, обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, суд, з урахуванням положень п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, обираючи йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на час здійснення судового провадження, не визначає розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 177-179, 183, 193, 194, 196, 197, 314, 315, 316, 372, 376, 392 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні № 120202501400000243 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, на 12 год. 00 хв. 03.07.2020 року у залі судових засідань Ватутінського міського суду Черкаської області.
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 21.08.2020 року, включно.
Кримінальне провадження розглядати одноособово у відкритому судовому засіданні, з повним фіксуванням судового процесу за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.
У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого та його захисника, потерпілого.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Копію ухвали надіслати до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» для відому та виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено о 25.06.2020 року о 13 год. 50 хв.
Суддя ОСОБА_1