Справа № 570/2176/20
номер провадження 1-в/570/303/2020
іменем України
09 липня 2020 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника установи
виконання покарань ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області подання адміністрації Державної установи "Городоцький виправний центру (№131)" та спостережної комісії при Рівненській районній державній адміністрації Рівненської області про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 12.10.2009 Апеляційним судом АР Крим за ст. 115 ч. 2, п.п.1, 6, 12, 13; 187 ч. 4; 70 КК України на 14 років позбавлення волі. 26.01.2016 Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області в строк відбування покарання зараховано строк переднього ув'язнення період з 18.01.2009 по 11.03.2010 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. 24.05.2018 року ухвалою Миколаївським районним судом Львівської області замінено на обмеження волі невідбуту частину строку покарання, 03 роки 06 місяців 06 днів,
У зазначеному поданні вказано про нявність підстав, визначених ст. 81 КК України, для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 .
В судовому засіданні прокурор подання не підтримав, вважає передчасним висновок про доведення засудженим свого виправлення. Просив відмовити у задоволенні вказаного подання.
Представник установи виконання покарань подання підтримав, просив звільнити засудженого від відбування покарання умовно-достроково.
Заслухавши міркування учасників судового розгляду, пояснення засудженого, дослідивши подання та додані документи, матеріали особової справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно положень ч. 1 ст. 74 КК України, звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та, як в данному випадку, після фактичного відбуття засудженим дві третіх строку покарання, призначеного за умисний тяжкий злочин.
Із матеріалів доданих до клопотання встановлено, що початок строку відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , призначеного згідно зазначеного вироку 12.10.2009 Апеляційним судом АР Крим - 18.01.2009 р., кінець строку - 26.10.2021 р., 2/3 строку - 27.03.2017 р. На даний час невідбута частина покарання становить 01 рік 03 місяці і сімнадцять днів обмеження волі.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Висновок щодо виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та ставленню до праці за весь період знаходження у виправній установі, а не за час, що безпосередньо передує розгляду клопотання.
Із матеріалів доданих до подання встановлено, що засуджений з 25.06.2018 року відбуває покарання в Державній установі "Городоцький виправний центр (№131)". До вказаного виправного центру ОСОБА_5 був направлений у зв'язку із заміною 24.05.2018 року ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області невідбутої чатини покарання більш м'яким. Із характеристики засудженого вбачається, що за час відбування покарання у вказаному виправному центрі він у 2019 році отримав два стягнення, а лише в квітні 2020 року отримав подяку за сумлінну поведінку та ставлення до праці. Наявність лише одного заохочення у виді подяки за останні три роки не дозволяє суду визнати, що засуджений став на шлях виправлення. Також із протоколу №6 від 28.03.2017 року засідання комісії Білозерської виправної колонії (№ 105) свідчить, що засуджений не став на шлях виправлення та не заслуговує на заміну невідбутої частини покарання більш м'яким. Із того ж самого протоколу №6 від 28.03.2017 року засідання комісії Білозерської виправної колонії (№ 105) свідчить, що засуджений не став на шлях виправлення та не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання згідно ст. 81 КК України.
Наявність у засудженого ОСОБА_5 , заохочення свідчить не про доведення засудженим свого виправлення, а підтверджують належне виконання засудженим законних вимог представників адміністрації виправної колонії під час відбуття покарання. Його належна поведінка є для нього обов'язком впродовж всього строку відбування покарання. Кількість та види стягнень застосованих до засудженого за час відбування покарання вказують про поведінку засудженого протягом інших періодів.
Наведене вказує про помилковість доводів у вказаних у поданні про наявність підстав для застосування до засудженого ОСОБА_5 положень статті 81 КК України про умовно-дострокове звільнення.
Статтею 81 КК України визначено право суду, а не покладається на нього обов'язок, щодо умовно-дострокового звільнення засуджених від відбування покарання. При вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, суд також враховує призначений вироком суду вид та строк покарання, тривалість невідбутого строку покарання.
Із урахуванням встановлених обставин, подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 не підлягає до задоволення.
При прийнятті такого рішення суд враховує також і те, що ОСОБА_5 відбуває покарання за вчинення особливо тяжких насильницьких злочинів. Призначене покарання, як захід примусу застосовано від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину та полягає в передбаченому законом порядку позбавленні чи обмеженні прав і свобод засудженого.
Через дотримання засад призначення покарання реалізуються принципи справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Керуючись ст. 74, 81 КК України, ст.ст. 537, 539, 369, 372 КПК України, суд
В задоволенні подання адміністрації Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)" та спостережної комісії при Рівненській районній державній адміністрації Рівненської області про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого
ОСОБА_5 відмовити.
На ухвалу суду протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області. Оскарження ухвали суду прокурором зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1