Справа № 570/1890/20
номер провадження 1-в/570/270/2020
іменем України
09 липня 2020 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника установи
виконання покарання ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області подання адміністрації Державної установи "Городоцький виправний центру (№131)" та спостережної комісії при Рівненській районній державній адміністрації Рівненської області про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 24.10.2008 року Апеляційним судом Донецької області за ст. 115 ч. 2, п. 10; 15 ч. 2, 152 ч. 4; 186 ч. 2; 70 КК України на 15 років позбавлення волі. 23.05.2016 року ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, на підставі ст. 72 ч. 5 КК України, зарахувати в строк основного покарання термін попереднього ув'язнення з 08.04.2008 року по 26.02.2009 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. 20.05.2019 року ухвалою Маневицького районного суду Волинської області замінено на обмеження волі невідбуту частину строку покарання, 03 роки 01 день,
У зазначеному поданні вказано про нявність підстав, визначених ст. 81 КК України, для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 .
В судовому засіданні прокурор подання не підтримав, вважає передчасним висновок про доведення засудженим свого виправлення. Просив відмовити у задоволенні вказаного подання.
Представник установи виконання покарань подання підтримав, просив звільнити засудженого від відбування покарання умовно-достроково.
Заслухавши міркування учасників судового розгляду, пояснення засудженого, дослідивши подання та додані документи, матеріали особової справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно положень ч. 1 ст. 74 КК України, звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та, як в данному випадку, після фактичного відбуття засудженим дві третіх строку покарання, призначеного за умисний тяжкий злочин.
Із матеріалів доданих до клопотання встановлено, що початок строку відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , призначеного згідно зазначеного вироку 24.10.2008 року Апеляційним судом Донецької області - 08.04.2008 р., кінець строку - 03.04.2022 р., 3/4 строку - 21.08.2018 р. На даний час невідбута частина покарання становить 01 рік 08 місяців двадцять чотири дні обмеження волі.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Висновок щодо виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та ставленню до праці за весь період знаходження у виправній установі, а не за час, що безпосередньо передує розгляду клопотання.
Із матеріалів доданих до подання встановлено, що його поведінка протягом 2018-2019 років декілька разів була предметом розгляду на засіданнях комісій установ виконання покарань. Висновки комісій є неоднозначними щодо виправлення засудженого. Так, із протоколу № 8 від 24.05.2018 року засідання комісії державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» відмовлено у застосуванні заміни покарання більш м'яким згідно ст. 82 КК України, як такому що не став на шлях виправлення. Із протоколу № 2 від 14.02.2018 року засідання комісії державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» визнаний таким що стає на шлях виправлення та заслуговує на зміну умов тримання згідно ст. 101 КВК України. Згідно протоколу № 17 від 11.11.2018 року засідання комісії державної установи «Маневицька виправна колонія (№ 42)» визнаний таким, що не довів своє виправлення та не заслуговує на умовно-дострокове звільнення згідно ст. 81 КК України. Із протоколу № 7 від 09.04.2019 року засідання комісії державної установи «Маневицька виправна колонія (№ 42)» визнаний таким, що став на шлях виправлення та заслуговує на заміну не відбутої частини покарання більш м'яким згідно ст. 82 КК України. Вказані висновки комісій державних установ засудженим не оспорені, в судовому порядку не скасовані, підтвердженні об'єктивними даними в матеріалах особової справи, отже, підлягають врахуванню судом, як об'єктивні дані при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення. Також наявність істотної суперечності у чотирьох протоколах засідання комісій виправних установ не дозволяє суду визнати, що засуджений став на шлях виправлення.
Наявність у засудженого ОСОБА_5 заохочення свідчить не про доведення засудженим свого виправлення, а підтверджують належне виконання засудженим законних вимог представників адміністрації виправної колонії під час відбуття покарання. Його належна поведінка є для нього обов'язком впродовж всього строку відбування покарання. Кількість та види стягнень, застосованих до засудженого за час відбування покарання, вказують про поведінку засудженого протягом інших періодів.
Наведене вказує про помилковість доводів вказаних у поданні про наявність підстав для застосування до засудженого ОСОБА_5 положень статті 81 КК України про умовно-дострокове звільнення.
Статтею 81 КК України визначено право суду, а не покладається на нього обов'язок, щодо умовно-дострокового звільнення засуджених від відбування покарання. При вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, суд також враховує призначений вироком суду вид та строк покарання, тривалість невідбутого строку покарання.
Із урахуванням встановлених обставин, подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 не підлягає до задоволення.
При прийнятті такого рішення суд враховує також і те, що ОСОБА_7 відбуває покарання за вчинення особливо тяжких насильницьких злочинів. Призначене покарання, як захід примусу застосовано від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину та полягає в передбаченому законом порядку позбавленні чи обмеженні прав і свобод засудженого. Через дотримання засад призначення покарання реалізуються принципи справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Керуючись ст. 74, 81 КК України, ст.ст. 537, 539, 369, 372 КПК України, суд
В задоволенні подання адміністрації Державної установи "Городоцький виправний центру (№131)" та спостережної комісії при Рівненській районній державній адміністрації Рівненської області про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 відмовити.
На ухвалу суду протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області. Оскарження ухвали суду прокурором зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1