Справа № 569/8205/20
10 липня 2020 року
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Сидорук Є.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №201013, 17 травня 2020р. о 20 год. 05 хв. водій ОСОБА_1 у м. Рівне по вул. Боярка, 60 керував транспортним засобом ВАЗ (д.н.з. НОМЕР_1 ) у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря №483 від 17.05.2020.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Олійник В.О. підтвердив надані ним письмові пояснення у якості захисника та додатково пояснив, що 17.05.2020 ОСОБА_1 здійснював поїздки по м. Рівне у власних справах в якості пасажира транспортного засобу ВАЗ (д.н.з. НОМЕР_1 ) зі своїм троюрідним братом - ОСОБА_2 .
Орієнтовно о 20 год. 05 хв. ОСОБА_2 здійснив зупинку транспортного засобу під поблизу будинку №60 по вул. Боярка у м. Рівне, вимкнув двигун даного автомобіля та, забравши ключ від нього, пішов до будинку товариша, який проживає у вказаному районі для того, щоб забрати в останнього свої особисті речі.
В цей час, ОСОБА_1 в очікуванні повернення ОСОБА_2 , залишився всередині нерухомого транспортного засобу ВАЗ (д.н.з. НОМЕР_1 ) у якості пасажира.
Водночас, працівники патрульної поліції, які проїжджали повз нерухомого транспортного засобу ВАЗ (д.н.з. НОМЕР_1 ), який знаходився з вимкненим двигуном, помітили як з водійського сидіння вийшов ОСОБА_1 , помилково розцінивши останнього водієм даного автомобіля.
В подальшому, ОСОБА_1 було затримано працівниками патрульної поліції за підозрою у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та доставлено до медичного закладу для проведення відповідного медичного огляду.
У судовому засіданні ОСОБА_2 також підтвердив надані ним письмові пояснення у якості свідка та додатково пояснив, що ОСОБА_1 не був водієм транспортного засобу, не керував ним, а сам автомобіль знаходився в нерухомому стані з вимкненим двигуном, про що останній неодноразово повідомляв працівникам патрульної поліції як під час свого затримання, так і під час проведення медичного огляду щодо нього.
Разом з тим, на спростування необґрунтованих підозр та припущень працівників патрульної поліції, з метою унеможливлення безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, яке ним не вчинялось, ОСОБА_2 особисто прибув до медичного закладу та проініціював надання власних ідентичних пояснень з даного приводу, які не були взяті поліцейськими до уваги та не знайшли жодного логічного відображання в ході оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року за №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатацію транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247 та 280 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. ст. 251 та 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи. Тобто в такому документі фактично фіксуються беззаперечні дані про вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно приписів ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Поряд з тим, порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17.12.2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735. Вказаними нормативними документами передбачено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану сп'яніння.
Пунктом 10 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлено, що результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Наведені обставини в сукупності вказують на те, що вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не визнавав, що як наслідок передбачало направлення останнього працівниками поліції в медичний заклад для проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5. Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, затвердженого постановою КМУ №1306 від 10.10.2001р. водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
З оглянутого судом відеозапису місця та обставин події вбачається, що ОСОБА_1 дійсно знаходився поблизу транспортного засобу ВАЗ (д.н.з. НОМЕР_1 ) в момент під'їзду до нього працівників патрульної поліції, однак, зі змісту долученого відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 керував вказаним автомобілем та, водночас, являвся його водієм.
Разом з тим, згідно ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Пунктами 6 та 7 розділу 1 Загальні положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, також передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Аналіз вказаних вище положень законодавства в їх сукупності та логічному взаємозв'язку свідчить, що незгода водія з результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, а є підставою для направлення водія для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Всупереч вищевказаних положень, працівниками патрульної поліції не було оформлене направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджене Додатком №1 до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що унеможливлює ідентифікацію хронології обставин здійсненого доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу.
Крім цього, наявний в матеріалах справи висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 не містить жодних відомостей щодо кількісного показнику алкогольного проміле у біологічному середовищі останнього.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП в разі виявлення ознак сп'яніння, співробітник поліції з метою проведення огляду на стан сп'яніння водія на місці зупинки транспортного засобу має залучити двох свідків.
Відповідно до п.1 розділу І Інструкції №1452/735 процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння закінчується оформленням результатів такого огляду.
Тобто при залученні свідків, що є обов'язковим, останні повинні брати участь у всій процедурі огляду на стан сп'яніння з моменту її початку до завершення, про що може свідчити лише оформлення результатів такого огляду. Тобто, коли водій незгоден на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч.3 ст.266 КУпАП), тобто огляд на стан сп'яніння не закінчується, а продовжується, у зв'язку із чим свідки мають бути присутні до встановлення чи спростування стану сп'яніння у відповідному закладі охорони здоров'я з оформленням результатів такого огляду.
З наявних матеріалів справи вбачається, що поліцейським взагалі не було залучено жодної особи як свідка в ході проведення усієї процедури проведення огляду ОСОБА_1 на визначення стану сп'яніння та оформлення його результатів.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що працівниками поліції був порушений порядок огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння визначений ст. 266КУпАП та підзаконними нормативними актами.
З огляду на вищевикладене слід дійти висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що дійсно ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу та допустив керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими доказами, не є доказом на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, в порушення вимог ст.251 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено жодного належного та допустимого доказу вчинення ОСОБА_1 протиправних дій, зазначених в протоколі.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.284 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя Рівненського міського суду Сидорук Є.І.