№566/789/20
про залишення позовної заяви без руху
«14» липня 2020 року смт. Млинів Рівненської області
Одноособово суддя Млинівського районного суду Рівненської області Бандура А.П., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Уїздецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Острожецької сільської ради Млинівського району Рівненської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Острожецька сільська рада Млинівського району Рівненської області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -
ОСОБА_1 звернулася в Млинівський районний суд Рівненської області з позовною заявою до Уїздецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Острожецької сільської ради Млинівського району Рівненської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Острожецька сільська рада Млинівського району Рівненської області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
При підготовці до відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 повинна бути залишена без руху, так як вона не відповідає вимогам ст. ст.175,177 ЦПК України.
У відповідності до ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Позивачем не дотримано зазначеної вимоги та в порушення п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України не виявилося вказаних у додатках до позовної заяви документів: у трьох примірниках позовної заяви відсутня копія трудової книжки.
Оскільки, позивач в позовній заяві посилається на вказаний документ як на доказ, суд приходить до висновку, що недодання до копії позову вказаного документу є недоліком позовної заяви, який має бути усунений позивачем.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Всупереч вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви не долучено будь-яких документів, які б підтверджували сплату судового збору.
В позовній заяві позивач як на підставу звільнення від сплати судового збору посилається на п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Суд не погоджується з таким твердженням позивача з огляду на наступне.
Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Крім того, на підставі статті 2 Закону України "Про оплату праці" структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року N 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за N 114/8713 (далі - Інструкція N 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII "Про державну статистику" та Закону України "Про оплату праці" з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції N 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції N 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.
З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Висновок стосовно застосування приписів пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року N 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" при вирішенні спору про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладений в ухваленій постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі N 226/168/15-ц (провадження N 6-1121цс16).
Згідно ч.1,3 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, позивачу надається строк для усунення недоліків позовної заяви: визначити ціну позову, доплатити судовий збір із врахуванням дійсної вартості майна або сплатити судовий збір виходячи із максимального розміру судового збору за позови майнового характеру; навести обставини набуття спільної сумісної власності; зазначити в позовній заяві конкретний спосіб захисту її порушених прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що вказану позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу термін, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі наведеного,
керуючись ст.175, ст.185, п.2 ч.1 ст.274, ст.276 ЦПК України,
суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Уїздецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Острожецької сільської ради Млинівського району Рівненської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Острожецька сільська рада Млинівського району Рівненської області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Млинівського райсуду А.П. Бандура