ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 липня 2020 року м. Київ № 826/19509/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про застосування заходів реагування,
установив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (ГУ ДСНС у Дніпропетровській області) з позовною заявою, з урахуванням зміни найменування, до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (АТ «Укртрансгаз») про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: газорозподільчої станції №1, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Дальня, газорозподільчої станції №2, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Маріупольська, до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вказаних об'єктів.
Позов обґрунтовано тим, що характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, пов'язаний з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі. Представник позивача наголошує на тому, що відповідачем не подано до ГУ ДСНС у Дніпропетровській області доказів усунення виявлених під час перевірки порушень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2017 відкрито скорочене провадження у справі.
В подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2017 призначено судове засідання у справі.
На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 та згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.
15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції КАС України.
Так, ухвалою суду від 15.03.2018 справу прийнято до провадження і призначено до розгляду.
В судове засідання позивач явку свого представника не забезпечив, подав клопотання про розгляд справи без участі представника управління. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з огляду на його необґрунтованість. Так, представник відповідача зазначив, що підстави для застосування заходів реагування відсутні, оскільки виявленні під час перевірки порушення усунуто, а частина не усунутих порушень не пов'язана зі створенням реальної загрози життю та здоров'ю людей. Окрім того, відповідачем вчиняються дії спрямовані на їх повне усунення.
Ухвалою суду, постановленою не виходячи до нарадчої кімнати, розгляд справи продовжено у письмовому провадженні.
Отже, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення законодавства, суд встановив наступне.
20.09.2016 ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області прийнято наказ №19 (з основної діяльності) про проведення планових перевірок. Відповідно до пункту 15 додатку до вказаного наказу державному інспектору доручено в період 08.11.2016-28.11.2016 провести планову перевірку Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Дальня та вул. Маріупольська щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки.
На підставі зазначеного наказу ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області видано посвідчення від 04.11.2016 №420 на проведення планової перевірки Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» та повідомлення від 12.10.2016 №11273/06-16 про проведення планової перевірки.
У період з 08.11.2016 по 24.11.2016 ГУ ДСНС у Дніпропетровській області на підставі вказаних наказу та посвідченні проведена планова перевірка щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 24.11.2016 №323.
Так, в акті перевірки від 24.11.2016 №323 ГУ ДСНС у Дніпропетровській області встановлено наступні порушення відповідачем вимог законодавства:
Газорозподільча станція (ГРС-1):
- вогнегасники не розміщено за допомогою навішування на вертикальну конструкцію на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (розділ 5 глави 3 пункту 3.10 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - ППБ України);
- пожежний щит не укомплектовано первинними засобами пожежогасіння, а саме: вогнегасники - 3шт., ящик з піском - 1шт., кошма 2х2 м - 1шт., гаки - 3шт., лопати - 2шт., ломи - 2шт., сокири - 2шт. (розділ 5 глави 3 пункту 3.11 ППБ України);
- не забезпечено технічне обслуговування вогнегасника в приміщенні витратомірочної (розділ 5 глави 3 пункту 3.17 ППБ України).
Газорозподільча станція (ГРС-2):
- пожежний щит не укомплектовано первинними засобами пожежогасіння, а саме: вогнегасники - 3шт., ящик з піском - 1шт., кошма 2х2 м - 1шт., гаки - 3шт., лопати - 2шт., ломи - 2шт., сокири - 2шт (розділ 5 глави 3 пункту 3.11 ППБ України);
- не надано акти проведення прихованих робіт електропроводки, які прокладені під навісною стелею (розділ 4 глави 1 пункту 1.12 ППБ України);
- вогнегасники не розміщено за допомогою навішування на вертикальну конструкцію на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (розділ 5 глави 3 пункту 3.10 ППБ України).
Техногенна безпека:
- не переглянуто декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки (пункт 12 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 №956 «Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки»);
- не надано договір про обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами (постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 №1788).
У зв'язку з тим, що виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Законами України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Згідно зі статтею 1, частинами першою, другою та сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Частиною першою статті 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
У пункті 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Окрім того, у пунктах 1, 2 частині першій, частині другій статті 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі встановлення під час проведення перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
Позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки).
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об'єкта підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем усунуто виявлені порушення, зокрема, порушення розділу 5 глави 3 пунктів 3.10, 3.17 ППБ України, розділу 4 глави 1 пункту 1.12 ППБ України, що підтверджується належними доказами (а.с.137-151).
Щодо порушень розділу 5 глави 3 пункту 3.11 ППБ України, суд зазначає, що відповідно до СОУ 60.3-30019801-056:2008 Правил пожежної безпеки для об'єктів газотранспортної системи АТ «Укртрансгаз» ГРС повинна бути забезпечена вогнегасником порошковим ВП-5(3) - 1шт., за відсутності допускається ВВК-3(5), кошмою 2х1,5, ящиком з піском.
При цьому, згідно пункту 3.15 глави 3 розділу 5 ППБ України вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява пожежі. Тому вогнегасними відповідачем розміщено не на пожежному щиті, а в приміщенні топкової - 1шт., приміщенні редукування - 2шт., операторна - 1шт., витратомірна - 1шт.
За таких обставин, кількість первинних засобів пожежогасіння відповідає необхідній кількості, зазначеній у вимогах Правил пожежної безпеки для об'єктів газотранспортної системи АТ «Укртрансгаз». Дана обставина підтверджується доказами, наявними у справі (а.с.137-151).
Також відповідачем надано докази щодо усунення порушень в частині п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 №956 «Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки», постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 №1788, що підтверджується доказами, наявними у справі (а.с.176-198)
Разом з тим, суд наголошує на тому, що поняття «загрози життю та здоров'ю» є оціночним. Однак вказане не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб'єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення повинна бути перевірена судами шляхом надання оцінки відповідним доказам, а застосування судом обраного заходу державного реагування ґрунтуватися на дотриманні всіх принципів адміністративного судочинства.
Отже, при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд судом має ураховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування обсягу та ступеню тяжкості допущених порушень, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 28.11.2019 у справі №820/4971/16 дійшов висновку, що застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів відбувається до часу усунення відповідачем виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей. Таким чином, його застосування після усунення виявлених порушень втрачає ту регулятивну функцію, яку покладену законодавцем в основу і правову підставу застосування такого заходу впливу.
Під час розгляду справи судом установлено, що відповідачем усунуто порушення, зафіксовані в акті від 24.11.2016 №323, на підтвердження чого надано відповідні докази. В свою чергу, позивачем не надано доказів того, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування саме у вигляді повного припинення використання будівель та споруд.
З огляду на те, що застосування заходів реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд відповідачем є крайнім заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єктах порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а настання таких наслідків судом не встановлено і це належним чином не доведено матеріалами справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, відсутності витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, підстави для розподілу відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-247, 255 КАС України, суд
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про застосування заходів реагування - відмовити повістю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 3 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (місцезнаходження юридичної особи: 49600, місто Дніпро, вулиця Короленка, будинок 4; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 38598371).
Відповідач - Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (місцезнаходження юридичної особи: 01021, місто Київ, вулиця Кловський узвіз, будинок 9/1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 30019801).
Суддя О.М. Чудак