Рішення від 13.07.2020 по справі 826/15666/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року м. Київ № 826/15666/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №10» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про застосування заходів реагування,

установив:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (ГУ ДСНС у м. Києві) звернулося до суду з позовом до Київської міської клінічної лікарні №10 (КМКЛ №10) про застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень, а саме: приміщень підвалу корпусу септико-гінекології КМКЛ № 10, розташованої за адресою: проспект Голосіївський, 59-Б у Голосіївському районі міста Києва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у період з 16.11.2017 по 29.11.2017 проведено позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки приміщень і території КМКЛ №10 за адресою: проспект Голосіївський, 59-Б у Голосіївському районі міста Києва.

В результаті перевірки за вказаною адресою виявлено, що відповідачем допущені порушення пожежної та техногенної безпеки, що викладені в Акті перевірки від 22.11.2017 №256. Зазначені порушення у добровільному порядку відповідачем не усунуті, в зв'язку із чим, подальша експлуатація приміщень, а саме: підвалу корпусу септико-гінекології КМКЛ №10, створює реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, у зв'язку із чим, є нагальна потреба у вжитті заходів реагування шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017 відкрито провадження у справі. Постановлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, примірник якого одночасно надіслати позивачу.

Копія ухвали суду від 26.12.2017 отримана КМКЛ №10 16.01.2018, однак ні у встановлений судом строк, ні станом на час розгляду й вирішення даної справи відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2018 призначено судове засідання у справі.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та наданих у справу доказів.

Представник відповідача частково визнав порушення пожежної та техногенної безпеки, викладені в Акті перевірки від 22.11.2017, та вказав на їх часткове усунення. Однак заперечував проти допущення порушення в частині обладнання приміщень лікарні автоматичною системою пожежної сигналізації, вказавши про необхідність виділення цільових коштів на проектування такої системи в сумі 70 000 грн., а також щодо порушень, які потребують значного фінансування та можуть бути усунені при отриманні необхідних коштів.

Враховуючи висловлену сторонами позицію щодо розгляду справи у їх відсутність, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 13.07.2020 відповідача замінено правонаступником.

Отже дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

ГУ ДСНС України в м. Києві видано наказ від 29.09.2017 №337 (з основної діяльності) про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки.

29.09.2017 на виконання вказаного наказу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.09.2017 №643-р «Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки», Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу ДСНС України від 22.09.2017 №509 «Про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки» начальником ГУ ДНСН України у м. Києві видано наказ «Про проведення перевірки» №337.

На підставі зазначеного наказу, посвідчення на проведення перевірки від 06.11.2017 №269 посадовими особами Голосіївського РУ ГУ ДНСН України у м. Києві проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту КМКЛ №10, що знаходиться за адресою: проспект Голосіївський, 59-Б у Голосіївському районі міста Києва.

За результатами перевірки було встановлено ряд порушень, які зафіксовані в Акті позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки КМКЛ №10 від 22.11.2017 №256 (далі - акт перевірки ).

Так, в Акті зафіксовано встановлені порушення вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, в тому числі Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, а саме:

- посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановлено постановою КМУ від 26.06.2013 №444 (п. 16 розділу 2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - ППБ України);

- реконструкція, технічне переоснащення та капітальний ремонт здійснено без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку (влаштовано перегородки в загальних коридорах хірургічного корпусу та адміністративного корпусу) (п.21 розділу 2 ППБ України);

- двері електрощитових всіх корпусів, складських (підсобних) приміщень (підвал хірургічного корпусу, підвалу корпусу септико-гінекології) не виконані протипожежними з межею вогнестійкості ЕІ30 та сертифікатом відповідності системи (п. 2.3 розділу 3 ППБ України, п. 6.2, 6.3, п.7 розділу 1 ДБН В.1.1.7:2016);

- дерев'яні конструкції («Хоспіс», корпус септико-гінекології, адміністративного корпусу, патологоанатомічної лабораторії, моргу), не оброблені вогнезахисною сумішшю, за винятком вікон, дверей, воріт підлоги, стелажів (п. 2.5 розділу 3 ППБ України);

- у разі встановлення на вікнах приміщень хірургічного корпусу та адміністративного корпусу, де перебувають люди, грати не розкриваються, не розсуваються або не знімаються. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати зачинені (зняті) (п. 2.16 розділу 3 ППБ України);

- у приміщеннях хірургічного корпусу, в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель допускається з матеріалів з вищою пожежною небезпекою ніж : Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб (п. 2.17 розділу 3 ППБ України);

- коридори хірургічного корпусу, які не мають природного освітлення, не обладнані спеціальною системою димовидалення (п. 2.23 розділу 3 ППБ України, п.10.2.4 ДБН В.2.5-56:2014);

- металеві каркасні конструкції хірургічного корпусу не доведені до нормованої межі вогнестійкості (п. 2.23 розділу 3 ППБ України, п.5.3.табл.1 ДБН В.1.1-7:2016);

- в віконних отворах сходової клітини хірургічного корпусу, не передбачені фрамуги для димовидалення загальною площею не менше 1,2 м (п. 2.23 розділу 3 ППБ України, п. 7.3.26. ДБН В1.1-7:2016);

- сходові клітки, коридори та інші шляхи евакуації хірургічного корпусу не забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», ДБН В.2.5-232010 «Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення» та Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ). Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування у будинку людей (п. 2.31 розділу 3 ППБ України);

- відсутні згідно з вимогами ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», ДБН В.2.5-23-2010 «Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення» світлові показчики «Вихід» («Хоспіс», корпус септико-гінекології, адміністративного корпусу, хірургічного корпусу) (п. 2.32 розділу 3 ППБ України);

- у складських приміщеннях рівень вибухозахисту (ступеня захисту оболонки) електрообладнання, в т.ч. розподільчих електрощитів, не відповідає класу зони відповідно до ПУЕ (підвал хірургічного корпусу, підвал корпусу септико-гінекології) (п. 1.3 розділу 4 ППБ України);

- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (п. 1.6 розділу 4 ППБ України);

- наявні системи протипожежного захисту знаходяться в неробочому стані та не готові до виконання покладених на них функцій (п. 1.1 розділу 4 ППБ України);

- приміщення лікарні не обладнані системами протипожежного захисту (не проведено технічне переоснащення) відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (п. 1.2 розділу 5 ППБ України, п.5.2. ДБН В.2.5-56:2014);

- відсутнє централізоване пожежне спостерігання для забезпечення віддаленого цілодобового нагляду за станом систем протипожежного захисту об'єкта (тривожне сповіщення від приймально-контрольного приладу системам протипожежного захисту не виведено на пульт пожежного спостерігання (п. 1.2 розділу 5 ППБ України п. 5.8., п. 12.11. ДБН В.2.5-56:2014);

- пожежні кран-комплекти, які розміщені у вбудованих або навісних шафках, не мають отвори для провітрювання і не пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання (пп. 7 п. 2.2 розділу 5 ППБ України);

- складські приміщення (відсіки), розташовані в підвальних або цокольних поверхах хірургічного корпусу, відсутні люки чи вікна розміром 0,9x1,2 м з приямками (для випускання диму в разі пожежі) або обладнані системою димовидалення (пп. 8 п. 9.1. розділу 6 ППБ України);

- допускається використання орендованих приміщень без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки (п.2,5 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України);

- не проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавка захисту будівель і споруд» (п.1.21 розділу 4 ППБ України);

- допускається заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях («Хоспіс», корпус септико-гінекології) (п. 2.37 розділу 3 ППБ України);

- допускається знімання пристроїв для самозачинення дверей сходових кліток («Хоспіс», корпус септико-гінекології) (п. 2.37 розділу 3 ППБ України);

- в електропроводках відгалужуванні та з'єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів (1 поверх та підвал «Хоспісу», підвал корпусу септико-гінекології) (п. 1.7. розділу 4 ППБ України);

- електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (підвал хірургічного корпусу, підвал корпусу септико-гінекології, харчоблок) (п. 1.17 розділу 4 ППБ України);

- допускається застосування саморобних продовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред'являються до переносних (пересувних) електропроводок (підвал «Хоспісу», підвал корпусу септико-гінекології) (п. 1.18. розділу 4 ППБ України);

- допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами) (підвал корпусу септико-генікології) (п. 1.18. розділу 4 ППБ України);

- підвал корпусу септико-генікології не забезпечений первинними засобами пожежогасіння (п. 3.6. розділу 5 ППБ України);

- висота дверей на шляхах евакуації з патологоанатомічної лабораторії менше 2 метрів (п. 2.23 розділу 4 ППБ України п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7-2016);

- відсутній план видачі засобів хімічного захисту (п. 4.3 ПТБ, п.13 Порядок забезпечення);

- відсутні лабораторні випробування засобів хімічного захисту, у яких закінчився встановлений термін зберігання (п. 4.3 ПТБ);

- захисну споруду не обладнано пожежною сигналізацією (п. 4.6 ПТБ п. 4.8 ДБН А.3.1.9-2000);

- відсутній акт освідчення санітарно-епідеміологічними органами ємностей для питної води в захисній споруді (п. 4.6 ПТБ п. 4.5, п.4.11 ДБН А.3.1.9-2000);

- відсутня перевірка стану фільтрів поглиначів, пристроїв регенерації (час захисної дії хімпоглинача) і підпору повітря в захисній споруді, копії актів не надані до ГУ ДСНС України у м. Києві (п. 4.6 ПТБ п. 4.5, п.4.11 ДБН А.3.1.9-2000);

- в захисній споруді дизель-генератор знаходиться в неробочому стані, є підтікання в паливній системі, відключений акумулятор. Акти перевірки не надані до ГУ ДСНС України у м. Києві (п. 4.6 ПТБ п. 4.5, п.4.15 ДБН А.3.1.9-2000);

- приміщення лікарні (електроприймачі особливої групи І категорії надійності електропостачання) не забезпечені додатковим живленням від третього незалежного взаєморезервованого джерела живлення, що забезпечує електропостачання визначеної тривалості відповідно до п. 2.4 ДБН В.2.5-23-2010 «Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення» (п. 1.1 розділу 4 ППБ України ДБН В.2.5-23-2010).

За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки відносно заступника головного лікаря КМКЛ №10 Тугай Т.М. 21.11.2017 складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, суд виходить з того, що відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 4 цього ж Закону державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (ч. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до Положення про Державну службу з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 за №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб;

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.

Таким чином, ГУ ДСНС у м. Києві є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому управління наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатися до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно з частиною другою цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Згідно з частиною другою статті 51 та частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Разом з тим, системно аналізуючи положення частини п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також приходить до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем усунуто ряд порушень, зафіксованих в акті від 22.11.2017 №256. Факт часткового усунення відповідачем порушень, встановлених перевіркою, підтверджується актами перевірки від 25.05.2018 №141, від 27.02.2019 №139, від 03.06.2019 №632, складеними позивачем за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, відповідно до яких виявлені наступні порушення:

- двері електрощитових всіх корпусів, складських (підсобних) приміщень (підвал хірургічного корпусу, підвалу корпусу септико-гінекології) не виконані протипожежними з межею вогнестійкості ЕІ30 та сертифікатом відповідності системи (п. 2.3 розділу 3 ППБ України, п. 6.2, 6.3, п.7 розділу 1 ДБН В.1.1.7:2016);

- дерев'яні конструкції («Хоспіс», корпус септико-гінекології, адміністративного корпусу, патологоанатомічної лабораторії, моргу), не оброблені вогнезахисною сумішшю, за винятком вікон, дверей, воріт підлоги, стелажів (п. 2.5 розділу 3 ППБ України);

- металеві каркасні конструкції хірургічного корпусу е доведені до нормованої межі вогнестійкості згідно з вимогами п. 5.3. табл. 1 ДБН В.1.1.7-2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги»;

- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (п. 1.6 розділу 4 ППБ України);

- наявні системи протипожежного захисту знаходяться в неробочому стані та не готові до виконання покладених на них функцій (п. 1.1 розділу 4 ППБ України);

- приміщення лікарні не обладнані системами протипожежного захисту (не проведено технічне переоснащення) відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (п. 1.2 розділу 5 ППБ України, п.5.2. ДБН В.2.5-56:2014);

- допускається заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях («Хоспіс», корпус септико-гінекології) (п. 2.37 розділу 3 ППБ України);

- допускається знімання пристроїв для самозачинення дверей сходових кліток («Хоспіс», корпус септико-гінекології) (п. 2.37 розділу 3 ППБ України);

- не проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавка захисту будівель і споруд» (п.1.21 розділу 4 ППБ України) та інші порушення.

В цій частині суд бере до уваги доводи відповідача і вважає, що відповідачем доведено факт усунення частини виявлених порушень. Однак як вбачається з матеріалів справи неусуненими залишилася значна кількість порушень правил пожежної безпеки.

Як вбачається з характеру порушень встановлених актами перевірки, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, тобто виявлені порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.

Поняття «загроза життю та/або здоров'я людини» є оціночним, яке лежить в сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду ) за чим, зокрема покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальним знанням у цій сфері.

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає у забезпеченні працівників підприємства, будівлі та відвідувачів від можливої небезпеки. Форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.

Разом з тим, застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що не усунуті на момент розгляду справи порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі, що, у свою чергу, унеможливлює, на переконання суду, забезпечення безпеки працівників чи пацієнтів в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Доказів протилежного відповідачем суду не надано та правомірність заявлених вимог під час судового розгляду не було спростовано.

Зокрема, суд вважає такими, що несуть явний ризик для життя та здоров'я людей порушення, які встановлені перевіркою, та наявність яких не спростовувалась відповідачем під час судового розгляду справи. На думку суду, до таких порушень безпосередньо відносяться такі:

- наявні системи протипожежного захисту знаходяться в неробочому стані та не готові до виконання покладених на них функцій (п. 1.1 розділу 4 ППБ України);

- приміщення лікарні не обладнані системами протипожежного захисту (не проведено технічне переоснащення) відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (п. 1.2 розділу 5 ППБ України, п.5.2. ДБН В.2.5-56:2014).

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, враховуючи, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в актах планової та позапланової перевірки, відповідачем не спростовані, належних та допустимих доказів щодо усунення виявлених порушень в повному обсязі відповідачем не надано, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування відповідних заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень, а саме: приміщень підвалу корпусу септико-гінекології КНП «КМКЛ №10», розташованої за адресою: проспект Голосіївський, 59-Б у Голосіївському районі міста Києва, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, доходить висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не підлягають, оскільки суб'єкт владних повноважень, який є позивачем у справі, не поніс витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №10» виконавчого органу Київської міської ради (Київської місткої державної адміністрації) про застосування заходів реагування, - задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень, а саме: приміщень підвалу корпусу септико-гінекології Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №10» виконавчого органу Київської міської ради (Київської місткої державної адміністрації), розташованого за адресою: проспект Голосіївський, 59-Б у Голосіївському районі міста Києва, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 3 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: вулиця Володимирська, будинок 13, місто Київ, 01601; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 38620155).

Відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня №10» виконавчого органу Київської міської ради (Київської місткої державної адміністрації) (місцезнаходження юридичної особи: проспект Голосіївський, будинок 59-Б, місто Київ, 03039; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01993931).

Суддя О.М. Чудак