ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 липня 2020 року м. Київ № 640/24055/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Оріон»
до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві
про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення
від 11 липня 2019 року № 0578831213,
Державне підприємство «Науково-дослідний інститут «Оріон» (далі по тексту - позивач, ДП «Науково-дослідний інститут «Оріон») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11 липня 2019 року № 0578831213;
- визнати дії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо нарахування пені у суму 178 585,56 грн протиправними та зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві вилучити з обліку заборгованості з податку на додану вартість Державне підприємство «Науково-дослідний інститут «Оріон» та з інтегрованої картки Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Оріон» пеню у сумі 178 585,56 грн, нараховану за податковою декларацією 9020101654 від 18 лютого 2016 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом проведено перевірку із порушенням строків, а спірне податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, оскільки податок на додану вартість сплачено без порушення граничних строків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено що дані перевірки свідчать про порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість передбачених пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України з урахуванням статті 102 Податкового кодексу України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2020 року замінено неналежного відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на належного Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
12 червня 2019 року на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75. в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором відділу застосування штрафних санкцій з ПДВ з управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Оріон», за результатом якої складено акт від 12 червня 2019 року № 15103/26-15-12-13-20.
Як висновок встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України. В Таблиці 1 міститься дані декларації, що перевірялась, кількість днів затримки та розрахунок штрафних санкцій. Так, відповідач зазначив, що позивач несвоєчасно сплатив податок на додану вартість по декларації № 9020101654 від 18 лютого 2016 року.
За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 липня 2019 року № 0578831213, яким на суму 260721, 65 грн. нарахувано штраф у розмірі 20% у сумі 52 144.33 грн.
За результатами адміністративного оскарження (скарга від 02 серпня 2019 року), вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін відповідно до рішення про результати розгляду скарги № 3904/6/99- 00-08-05-05 від 30 вересня 2019 року.
Вважаючи, що зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства, які порушують його права та інтереси, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Камеральна перевірка була здійснена 12 червня 2019 року. Предметом камеральної перевірки були строки сплати узгодженого зобов'язання по податковій декларації з податку на додану вартість № 9020101654 від 18 лютого 2016 року, що підтверджується Актом перевірки.
Нормою п.п. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20 ПК України передбачено проведення перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) виключно відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України контролюючому органу надаються права на проведення камеральних, документальних та фактичних перевірок.
За п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше. - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Слід зазначити, що контролюючий орган здійснив перевірку податкової декларації з податку на додану вартість від 18 лютого 2016 року тільки 12 червня 2019 року, тобто через 1257 днів відповідач порушив п.п. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20, п. 76.3 ст. 76 ПК України шляхом проведення перевірки без урахування строку давності, визначеного ст. 102 ПК України.
Податок на додану вартість регулюється нормами Податкового кодексу України. Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок № 569).
Предметом акту перевірки є строки сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
За ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом платника податку, який застосовує загальну систему оподаткування, є один календарний місяць.
Відповідно п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Матеріали справи свідчать, що податкова декларація з податку на додану вартість № 9020101654 була подана 18 лютого 2016 року за січень 2016 року, сума зобов'язань становить 433 621,00 грн.
Згідно п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Матеріали справи свідчать, що зобов'язання були сплачені ДП «Науково-дослідний інститут «Оріон» вчасно, що підтверджується платіжним дорученням № 644 від 27 листопада 2015 року (призначення платежу - поповнення рахунку), платіжним дорученням № 659 від 03 грудня 2015 року (призначення платежу - поповнення рахунку), платіжним дорученням № 37 від 09 лютого 2016 року, інформацією щодо руху коштів електронного рахунку ДП «Науково-дослідний інститут «Оріон» згідно реєстру транзакцій за період з 13 червня 2015 року по 31 жовтня 2017 року, отриманої від ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ ДФС у м. Києві (лист вих. №29606/10/26-59-12-01-22 від 21 грудня 2017 року).
Відповідно до інформації щодо списання коштів з рахунку № НОМЕР_1 відкритому ДП «Науково-дослідний інститут «Оріон» (код СДРПОУ 14310709), кошти були перераховані 26 лютого 2016 року Державною казначейською службою України до бюджету з рахунку в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість, саме за податковою декларацією № 9020101654 від 18 лютого 2016 року, як сплата ПДВ до бюджету (п.200.2 Податкового кодексу України) за період з 01 липня 2015 року по 01 серпня 2016 року.
Таким чином, ДП «Науково-дослідний інститут «Оріон» вчасно та в повному обсязі сплачено зобов'язання за податковою декларацією № 9020101654 від 18 лютого 2016 року.
Наведене, також, підтверджується інтегрованою карткою платника податків.
Суд зазначає, що своєчасну сплату податку на додану вартість також не спростовано запереченнями, зокрема, у відзиві зазначено, що станом на 01 березня 2016 року в ІКП обліковувалася заборгованість в сумі 1069272,00 гривні, тому кошти, сплачені ДП «Науково-дослідний інститут «Оріон» в рахунок погашення узгоджених податкових зобов'язань нарахованих у податковій декларації з ПДВ зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.
Відповідно, в інтегрованій картці платника в автоматичному режимі розрахувався штраф за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, згідно з п. 126.1 ст. 126 Кодексу.
Наведене свідчить, що у позивача штучно утворився податковий борг з податку на додану вартість, за несвоєчасну сплату якого позивачу нараховано штраф та пеню.
Суд зазначає, що необхідною підставою для нарахування штрафу в даному випадку є несвоєчасна сплата грошового зобов'язання з вини платника податків, в даному випадку така несвоєчасна сплата настала не з вини позивача, а у зв'язку з неправомірним зарахуванням грошових коштів податковим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, а не згідно призначення платежу.
Щодо вимоги про визнання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо нарахування пені у суму 178 585,56 грн протиправними та зобов'язання Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві вилучити з обліку заборгованості з податку на додану вартість Державне підприємство «Науково-дослідний інститут «Оріон» та з інтегрованої картки Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Оріон» пеню у сумі 178 585,56 грн, нараховану за податковою декларацією 9020101654 від 18 лютого 2016 року суд зазначає наступне.
Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 111.2 статті 111 Податкового кодексу України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
В підпункті 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено поняття пені як суми коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п. 49.1. ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Порядок нарахування пені регулюється положеннями статті 129 Податкового кодексу України.
Відповідно до положень підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
За змістом підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС здійснюється згідно із Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422.
За змістом зазначеного Наказу, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Інтегрована картка платника відкривається:
- за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, самозайнятих осіб) (основне місце обліку);
- за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку).
Інтегрована картка платника - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Інтегрована картка платника містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в інтегрованій картці платника розрахункових операцій.
Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в інтегрованій карті платника облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.
Відповідно до висновків Верховного Суду щодо підстав нарахування пені за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, які викладені у постановах від 19.06.2018 року у справі № 820/3878/17 та від 08.05.2018 року у справі № 822/2821/17. Так, Верховний суд за наслідками системного аналізу положень пункту 14.1.153, 14.1.175 та 14.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України свідчить про те, що об'єктом нарахування пені є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлений строк.
При цьому за визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що ДП «Науково-дослідний інститут «Оріон» вчасно та в повному обсязі сплачено зобов'язання за податковою декларацією № 9020101654 від 18 лютого 2016 року, відповідно податкове повідомлення - рішення від 11 липня 2019 року № 0578831213 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відтак, нарахування пені за вказаним податковим повідомленням - рішення та податковою декларацією є неправомірним та передчасним.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність винесення оскаржуваного рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Оріон» підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Державного підприємства "Науково дослідний інститут "Оріон" - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 11 липня 2019 року № 0578831213.
3. Визнати дії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо нарахування пені у суму 178 585,56 грн протиправними.
4. Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві вилучити з обліку заборгованості з податку на додану вартість Державне підприємство «Науково-дослідний інститут «Оріон» та з інтегрованої картки Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Оріон» пеню у сумі 178 585,56 грн, нараховану за податковою декларацією № 9020101654 від 18 лютого 2016 року.
5. Стягнути на користь Державного підприємства "Науково дослідний інститут "Оріон" (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 8-А, код ЄДРПОУ 14310709) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 5381 (п'ять тисяч триста вісімдесят одна) гривня 95 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).
Рішення суду, відповідно до частин першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Аверкова