ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 липня 2020 року м. Київ № 640/1967/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до про Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 в 2018 році лише 50 %, у 2019 році лише 75 % підвищення пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати 100 % суми підвищення пенсії ОСОБА_1 , перерахованої згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зменшення розміру пенсії за рахунок виплати 50 % суми підвищення пенсії з 01.01.2018 та 75% з 01.01.2019 є протиправним та таким, що не відповідає чинному законодавству. Вважає, що пенсія йому повинна виплачуватись в розмірі 100 % суми підвищення пенсії.
Ухвалою суду від 24.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення 28.02.2020 відповідачеві вручено ухвалу суду від 24.02.2020, проте в установлений строк останній відзиву на позовну заяву до суду не подав.
18.05.2020 представником позивача подано до суду письмові пояснення, які не приймаються судом до уваги на підставі частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Листом від 26.12.2019 № 310945/02 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило представника позивача про те, що виплата перерахованих відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводиться з 1 січня 2018 року поетапно у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 проведено на умовах, у порядку та розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Не погодившись з правовою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) передано законодавцем у відання Уряду України і врегульовано у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, (далі - Порядок № 45).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб'єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова № 704) було збільшено розміри грошового забезпечення військовослужбовців. Дана постанова набрала чинності 01.03.2018.
Одночасно, згідно пунктів 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - постанова № 103) норми постанови № 704 у цілях перерахунку пенсії військовослужбовцям у відставці підлягали застосуванню з 01.01.2018.
Норми Порядку № 45 у первісній редакції (до внесення змін згідно з постановою № 103) не запроваджували спеціальних строків виплати перерахованих пенсій, а тому строки цих платежів мали узгоджуватись з вимогами частини третьої статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Поряд з цим, постановою № 103 були передбачені нові строки виплати суми різниці у розмірі між раніше призначеною та перерахованою пенсіями (тобто сум підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, були визнані нечинними пункти 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103.
Таким чином, пункти 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 як частини нормативно-правового акта відповідно до статей 255, 265, 325 Кодексу адміністративного судочинства України втратили чинність з 05.03.2019.
До вказаної дати ці норми права правомірно застосовувались суб'єктом владних повноважень.
Оскільки спір по справі склався з приводу виплат за пенсією з 01.01.2018, то до дати втрати чинності пунктів 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 - 05.03.2019, має вирішуватись на підставі законодавства, яке діяло на той час.
Саме такий правовий висновок з приводу дії у часі та наслідків втрати чинності постановою Кабінету Міністрів України № 103 викладений у постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 2040/6740/18.
У рішенні № 3-рп від 25.01.2012 Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розмір соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що на момент проведення перерахунку пенсії заявника постанова № 103 була чинною, до моменту втрати останньою чинності відповідач правомірно виплачував підвищення до пенсії у розмірі 50 % у 2018 році та у розмірі 75 % до 05.03.2019.
Після втрати чинності пунктів 1, 2 постанови № 103, тобто з 05.03.2019, відповідач не мав правових підстав для продовження виплати підвищення до пенсії у розмірі 75 % суми підвищення пенсії.
Поряд з цим, така підстава знов виникла 04.09.2019 - з моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №804 від 14.08.2019, якою установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що дії Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві з приводу виплати у період 05.03.2019 - 04.09.2019 підвищення до пенсії позивача у розмірі 75% є протиправними та підлягають задоволенню.
Щодо проміжку часу після зазначеного періоду дії відповідача з приводу виплати пенсії заявника відповідають приписам постанови № 103 та постанови № 804.
Разом з тим, вимога про виплату різниці з недоплати однією сумою задоволенню не підлягає, позаяк суперечить як приписам частини другої статті 19 Конституції України, так і положенням статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", де указано, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Таким чином, діючим національним законом передбачено інший порядок проведення платежів за різницею у недоплаті, який не узгоджується з бажаним для позивача.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок виплати з 05.03.2019 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) здійснити виплату не отриманих ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сум підвищення пенсії з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії з 05.03.2019 по 04.09.2019.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя В.П. Катющенко