Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 липня 2020 р. № 520/5840/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, треті особи Відділ у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
07.05.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області третя особа Відділ у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати рішення LVIII сесії VII скликання Солоницівської селищної ради від 02.04.2020 року № 22 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 домоволодінь № АДРЕСА_2 і зобов'язати Солоницівську селищну раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення LVIII сесії VII скликання Солоницівської селищної ради від 02.04.2020 року № 22, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, третя особа Відділ у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду залучено Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м.Харків, вул.Космічна, буд.21, 8-9 поверх) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору до участі у справі № 520/5840/19 за позовом ОСОБА_1 до Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, третя особа Відділ у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідач, Солоницівська селищна рада Дергачівського району Харківської області, надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Третя особа, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, подало до суду пояснення, в якому зазначено, що
Третя особа, Відділ у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, правом на подання пояснень не скористався.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області із заявою від 17.02.2020 року, в якій просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .
Рішенням LVIII сесії VII скликання Солоницівської селищної ради від 02.04.2020 року № 22 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , орієнтовною площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у зв'язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки зазначене заявником в графічних матеріалах знаходиться в санітарно-захисній зоні навколо кладовища та не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеними статтями 2, 6 Закону України «Про землеустрій», в частині раціональної системи землеволодінь та землекористувань.
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулась до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регламентуються Земельним кодексом України.
Відповідно до п.г ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з частиною другою статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 Земельного кодексу України).
Згідно з частиною другою статті 123 Земельного кодексу України особа зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Відповідно до положень частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Таким чином, законом встановлено результат розгляду клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, а саме відповідний орган може задовольнити таке клопотання або відмовити в його задоволенні.
Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999 року № 28 затверджено Державні санітарні правила та норми "Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України" (далі по тексту - Правила). Державні санітарні правила та норми поширюються на органи та установи житлово-комунального господарства виконавчих комітетів місцевих (селищних) рад народних депутатів, сільвиконкоми, підприємства і організації, що надають ритуальні послуги чи реалізують предмети похоронного призначення на території України. Державні санітарні правила та норми включають основні гігієнічні вимоги щодо планування нових, утримання і санітарного упорядкування діючих кладовищ в населених пунктах України.
Відповідно до п.3.5 розділу 3 «Гігієнічні вимоги до облаштування кладовищ» Правил кладовища повинні бути розміщені в приміській зоні міських поселень і поблизу місць розташування сіл. Санітарно-захисна зона від території кладовища традиційного поховання і крематорію до житлових і громадських будівель, зон відпочинку, а також колективних садів та городів повинна бути не меншою 300 м (Державні санітарні правила № 379/1404 ( z0379-96 ), а від території кладовища для поховання урн після кремації до житлових і громадських будівель та об'єктів, що прирівнені до них, має бути не меншою 100 м.
Згідно з п.3.12 вищевказаного розділу Правил санітарно-захисна зона закритих кладовищ (по закінченню кладовищного періоду) до житлових, громадських будівель, установ і зон відпочинку та об'єктів, які прирівнені до них, може бути зменшена: в міських поселеннях до 50 м, у сільських поселеннях до 100 м.
Так, Солоницівська селищна рада Дергачівського району Харківської області, приймаючи оскаржуване у даній справі рішення, виходила зокрема з того, що бажане місце розташування земельної ділянки зазначене заявником в графічних матеріалах знаходиться в санітарно-захисній зоні навколо кладовища. Вказаних висновків відповідач дійшов з посиланням на дані зазначені в довідці Відділу у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №116 з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.01.2016 року.
Судом встановлено, що вищевказана довідка містить відомості про знаходження земельної ділянки в санітарно-захисній зоні навколо кладовища.
Проте, за даними зазначеної довідки не можна ідентифікувати, якої саме земельної ділянки стосується інформація про знаходження земельної ділянки в санітарно-захисній зоні навколо кладовища.
Крім того, інформація у вищезазначеній довідці вказані станом на 01.01.2016 року, а позивач звернулась до відповідача із заявою від 17.02.2020 року, що може свідчити про неактуальність вказаної інформації станом на день виникнення спірних правовідносин у даній справі.
Враховуючи викладене, вказана в оскаржуваному рішенні обставина, а саме те, що місце розташування земельної ділянки зазначене заявником не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеними статтями 2, 6 Закону України «Про землеустрій», в частині раціональної системи землеволодінь та землекористувань, також залишилась недоведеною відповідачем.
За таких обставин, відповідачем не доведено обставин, які б у розумінні статті 118 ЗК України могли слугувати підставою для відмови в задоволенні заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення LVIII сесії VII скликання Солоницівської селищної ради від 02.04.2020 року № 22 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 прийнято необґрунтовано, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Як зазначено вище, Солоницівська селищна рада Дергачівського району Харківської області, приймаючи оскаржуване у даній справі рішення, виходила зокрема з того, що бажане місце розташування земельної ділянки зазначене заявником в графічних матеріалах знаходиться в санітарно-захисній зоні навколо кладовища. Вказаних висновків відповідач дійшов з посиланням на дані зазначені в довідці Відділу у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №116 з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.01.2016 року. Крім того, відповідач прийшов до висновку, що бажане місце розташування земельної ділянки зазначене заявником не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеними статтями 2, 6 Закону України «Про землеустрій», в частині раціональної системи землеволодінь та землекористувань.
Судовим розглядом встановлено, що відповідачем не доведено обставин, які б у розумінні статті 118 ЗК України могли слугувати підставою для відмови в задоволенні заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
При цьому, відповідачем не доведено здійснення заходів щодо встановлення знаходження спірної земельної ділянки в санітарно-захисній зоні навколо кладовища.
За таких обставин, відповідачем не здійснено належної перевірки наявності підстав визначених приписами Земельного кодексу України для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 17.02.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що для ефективного захисту прав позивача є підстави для виходу за межі позовних вимог та задоволення позову в даній частині шляхом зобов'язання Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.02.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з урахуванням висновків суду.
Враховуючи те, що не здійснено належної перевірки наявності підстав визначених приписами Земельного кодексу України для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 17.02.2020 року, суд при ходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Солоницівської селищної ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Визволителів, 6), треті особи Відділ у Дергачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (62303, Харківська обл., м.Дергачі, пл.Перемоги, 2), Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м.Харків, вул.Космічна, буд.21, 8-9 поверх) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення LVIII сесії VII скликання Солоницівської селищної ради від 02.04.2020 року № 22 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 в районі домоволодінь № 21-23.
Зобов'язати Солоницівську селищну раду Дергачівського району Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.02.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398821, 62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Визволителів, 6) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) сплачений судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду із врахуванням приписів Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)”.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.