Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
02 липня 2020 р. № 520/198/20
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бабаєва А.І.
при секретарі судового засідання Муравської І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель Трейд" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кабель Трейд" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби, в якому з урахуванням уточнень просило суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості № UA 100010/2019/000318/2 від 28.11.2019;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської міської митниці ДФС в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100010/2019/01280 від 28.11.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості № UA 100010/2019/000318/2 від 28.11.2019 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100010/2019/01280 від 28.11.2019, на думку позивача, необґрунтовано, тому такі рішення підлягають скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду замінено відповідача Київську міську митницю Державної фіскальної служби по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель Трейд" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень на Київську митницю Держмитслужби (03680, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 8-А).
Відповідач, Київська митниця Держмитслужби надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
В судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Подав клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника позивача.
В судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.12.2018 між компанією-нерезидентом YE DONG (Виробник) та TOB «ТК «Кабель Трейд» (Покупець) було укладено контракт № СТ-06122018, згідно п. 1.1 якого Виробник зобов'язується на підставі замовлення Покупця, оформленого у вигляді додатку до контракту, виробити та поставити товар.
Відповідно до графи 20 митної декларації від 28.11.2019 року №UA100010/2019/363500 умовами поставки даної партії товарів є FOB-QINGDAO.
28.11.2019 до митного оформлення було подано електронну митну декларацію №UА100010/2019/363500, разом із якою подано рахунок фактуру (інвойс) № 2019070901 від 09.07.2019, коносамент №NBFCL1910311А від 15.10.2019, автотранспортну накладну №1453 від 28.11.2019, декларацію про походження товару №2019070901 від 09.07.2019, довідка про транспортні витрати №CLL07586 від 25.11.2019, доповнення до зовнішньоекономічного договору №4 від 09.07.2019, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, договір про надання послуг митного брокера №141217-МО від 14.12.2017 року.
28.11.2019 року митним органом було направлено до ТОВ «Кабель Трейд» повідомлення, в якому зазначено, що за результатами порівняння заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з'ясовано, що вартість заявлених до митного оформлення товарів є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України.
Також, митним органом зазначено, що декларантом не надано договір про транспортне перевезення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У відповідь на вказане повідомлення декларантом до митного органу надано рахунок № 1074/19 від 25.11.2019 року, експорту митну декларацію, платіжні доручення № 8205 від 25.07.2019, № 8265JBKLJ1 від 03.10.2019, № 8283 JBKLJ1 від 18.11.2019, видаткові накладні № 171011 від 17.10.2019, № 22106 від 22.10.2019, № 311011 від 31.10.2019, лист ТОВ «Кабель Трейд» за вих. № 28/11-2019 від 28.11.2019, комерційну пропозицію.
За результатом розгляду наданих документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA 100010/2019/000318/2 від 28.11.2019, в додатку до якого вказано, що згідно положень зовнішньоекономічного контракту від 06.12.2018 № СТ-06122018 графи 20 митної декларації від 28,11.2019 №UA100010/2019/363500 умовами поставки даної партії товарів є FOB-QINGDAO (Китай), за умовами терміна FOB на покупця покладається обов'язок укласти та сплатити договір морського перевезення. Зазначено, що на момент митного оформлення надано лише довідка про вартість перевезення, що не передбачено як документ, який підтверджує вартість перевезення, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296). Також, вказано, що декларантом не надані передбачені законодавством України документи, що містять відомості щодо витрат пов'язаних з транспортуванням оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України. Крім того зазначено, що неможливо перевірити повноту та точність здійснення передплати за товар за встановленими реквізитами. Зазначено, що відповідно до частини 4 статті 58 Кодексу, митною вартості за ціною договору є ціна, яка сплачена, або яка підлягає сплаті. Таким чином, відомості стосовно ціни, яка сплачена не підтверджені документально. Також, вказано, що надана для підтвердження митної вартості митна декларація країни відправлення складена не офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, що суперечить статті 254 Кодексу. Зазначено, що декларантом не надано всіх запрошуваних документів, а саме висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, транспортні (перевізні) документи відповідно до частини 2 статті 53 Кодексу. Вказано, що при здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з'ясовано, що, рівень митної вартості товарів з подібними характеристиками згідно з ціновою базою даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України становить товар - 3,34 дол. США за кг (заявлений декларантом рівень - 2,49 дол. США за кг). Зазначено, що враховуючи неможливість застосування попередніх методів митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях за митною декларацією від 27.11.2019 № иА100250/2019/216319 по товару - із розрахунку 3,34 дол. США за кг.
Також, митним органом складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100010/2019/01280 від 28.11.2019.
Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним рішенням відповідача, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (ч. 1 ст. 53 МК України).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).
Відповідно до графи 20 митної декларації від 28.11.2019 року №UA100010/2019/363500 умовами поставки даної партії товарів є FOB- QINGDAO.
Так, умовами терміна FOB QINGDAO на покупця покладається обов'язок укласти та сплатити морське перевезення.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).
Тобто, частиною 3 статті 53 МК України закріплено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Згідно ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтею 58 МК України визначено метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Відповідно до ч.9 ст.58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Згідно з ч.21 ст.58 МК України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Частиною 2 ст. 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Так, підчас здійснення контролю митної вартості за митною декларацією від 28.11.2019 №UA100010/2019/363500 встановлено, що документи надані декларантом не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, а саме: відсутня документально підтверджена інформація щодо витрат на транспортування та страхування.
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів зокрема є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Згідно зі ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Декларантом на момент митного оформлення надано довідку про транспортні витрати №CLL07586 від 25.11.2019, що не передбачено як документ, який підтверджує вартість перевезення, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599.
Отже, декларантом не надані передбачені законодавством України документи, що містять відомості щодо витрат пов'язаних з транспортуванням оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до ст.254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Так, надана для підтвердження митної вартості митна декларація країни відправлення складена не офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, що суперечить статті 254 Кодексу.
Вищевикладені обставини справи свідчать про те, що документи, подані декларантом до митного органу разом з вищевказаною ЕМД містили розбіжності, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а заявлена декларантом митна вартість не є такою, що розрахована на основі об'єктивних даних, що стало підставою для застосування митним органом ч.3 ст.53 МК України.
У відповідності до вимог ч.5 ст.54 та ч.3 ст.53 МК України посадовою особою митниці 28.11.2019 на адресу декларанта було направлене електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів. Так, митним органом зазначено, що декларантом не надано договору про транспортне перевезення.
Після отримання вказаного повідомлення, декларантом необхідних документів надано не було.
Відповідно до ч. 1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Враховуючи вищезазначене, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA 100010/2019/000318/2 від 28.11.2019 за резервним методом відповідно до положень ст.64 МК України.
Також, митним органом складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100010/2019/01280 від 28.11.2019.
З урахуванням вищевикладеного коригування митної вартості товару позивача здійснене митним органом у відповідності до ст.ст.52-64 МК України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що контролюючий орган під час винесення рішення про коригування митної вартості № UA 100010/2019/000318/2 від 28.11.2019 року та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100010/2019/01280 від 28.11.2019 року діяв, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому такі рішення скасуванню не підлягають.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабель Трейд" (61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 25) до Київської митниці Держмитслужби (03680, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 8-А) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду із врахуванням приписів Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.
Повний текст рішення складено 14.07.2020 року.