Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
13 липня 2020 р. № 520/4053/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Панченко О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344), третя особа - Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Харкова (61166, м.Харків, вул.Бакуліна, буд.18, код ЄДРПОУ 37999654) про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати до Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Харкова подання про повернення ОСОБА_1 8690,00 грн. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією №0.0.1316833047.1 від 05.04.2020 року;
- стягнути з Головного управління пенсійного фонду України у Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" особи, які придбали житло вперше, звільняються від сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування, у зв'язку з чим позивачем подано до відповідача заяву про повернення помилково сплачених коштів. Однак, відповідачем листом відмовлено в задоволенні зазначеної заяви. Така відмова, на думку позивача, є протиправною та необґрунтованою, оскільки, відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-яких інших записів про об'єкти житлової нерухомості позивача, окрім придбаної квартири, є беззаперечним доказом, що житло придбано позивачем вперше. Враховуючи викладене, вважає, що сплачена ним сума збору підлягає поверненню.
Ухвалою суду від 26.03.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 21.04.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а третій особі - пояснення щодо позовних вимог.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу та третій особі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення .
30.04.2020 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що обов'язок щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 8690,00 грн. для позивача встановив нотаріус, при посвідченні договору, а не орган Пенсійного фонду. Крім того, відповідно до Положення про Пенсійний фонд України від 23.07.2014 №280, органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями щодо визначення прав власності громадян на нерухоме майно, а повернення помилково або надміру сплачених коштів регулюється Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2013 №787 за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету за заявою платника.
Третя особа - Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Харкова, правом надати письмові пояснення щодо позовних вимог не скористався.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Пунктом 3 Прикінцевих положень розділу VІ КАС України визначено, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу квартири від 05.04.2019, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Горшою О.А., реєстраційний номер 354, позивачем придбано у власність квартиру АДРЕСА_2 , вартістю 869000,00 грн. (а.с.9).
Право власності на придбану квартиру на підставі договору купівлі-продажу від 05.04.2019 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №46322183, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.11-12).
Під час укладення договору купівлі-продажу квартири позивачем сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 8690,00 грн. (1% її вартості), що підтверджується копією квитанції від 05.04.2019 року №0.0.1316833047.1, наявною у матеріалах справи (а.с.13).
Вважаючи, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачений помилково, позивач 29.01.2020 звернувся з заявою до відповідача про повернення помилково сплачених коштів у розмірі 8690,00 грн.
Листом від 26.02.2020 №210-525/Г-05/8-2000/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило позивачу у поверненні коштів, у зв'язку з відсутністю повноважень щодо визначення осі, які придбавають нерухоме майно вперше, а отже, управління не має підстав для повернення сплати збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна (а.с.15).
Не погодившись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України (абзац 2 пункту 9 частини першої статті 1 Закону №400/97-ВР).
Пунктом 8 статті 2 вказаного Закону встановлено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Згідно з пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 15-3 цього Порядку передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
У позовній заяві позивач стверджує, що ним придбано житло вперше, до укладення договору купівлі-продажу від 05.04.2019 інша нерухомість ним не придбавалась.
У суду відсутні підстави для того, щоб ставити під сумнів вказані твердження позивача, так як останні відповідають інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо позивача.
Так, станом на час придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Аналізуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що саме, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зобов'язано довести, що позивач придбав житло згідно договору купівлі - продажу від 05.04.2019 не вперше.
Проте, всупереч вимогам статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано суду жодного доказу, який свідчив би про наявність у позивача зареєстрованого права власності.
За таких обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість відмови відповідача у поверненні ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до абзацу 1 пункту 5 розділу І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182 (далі по тексту - Порядок №787), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Згідно абзацу 2 зазначеного пункту Порядку №787 подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до пункту 10 розділу І Порядку №787, зокрема, заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.
Згідно з пунктом 12 розділу І Порядку №787 органи Казначейства здійснюють процедури із забезпечення виконання документів, зазначених у пунктах 5 - 8 цього розділу, в такому порядку: 1) за наявності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями орган Казначейства протягом п'яти робочих днів з дня отримання подання (заяви та подання) перераховує кошти на рахунок одержувача одноразово на загальну суму або частковими сумами; 2) у разі недостатності або відсутності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями для здійснення повернення відповідний орган Казначейства не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дня отримання подання (заяви та подання) надсилає звернення для підкріплення коштами цих рахунків: за платежами, що належать державному бюджету, - до Казначейства України; за платежами, що належать місцевим бюджетам, - до відповідних місцевих фінансових органів; за частиною платежу, що перерахована до відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, - до відповідного територіального органу цього фонду.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що законодавством встановлено чітку процедуру повернення помилково зарахованого до бюджету збору, яка передбачає звернення органу, що контролює справляння надходжень бюджету, до органу казначейської служби з відповідним поданням.
Доказів звернення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області з відповідним поданням за місцем зарахування платежу до бюджету, тобто до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Харкова, відповідачем суду не надано.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до вимог цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем правильно обрано захист свого порушеного права та про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не сформування та неподання до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Харкова подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 8690,00 грн., та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Харкова подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна за Договором купівлі-продажу квартири від 05.04.2019 у розмірі 8690,00 грн., сплаченого згідно з квитанцією №0.0.1316833047.1 від 05.04.2019.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється на підставі частини 1 статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 243, 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа - Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Харкова про зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не сформування та неподання до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Харкова подання про повернення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 8690,00 грн., сплаченого згідно з квитанцією №0.0.1316833047.1 від 05.04.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати до Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Харкова подання про повернення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) 8690 (вісім тисяч шістсот дев'яносто) грн. 00 коп. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією №0.0.1316833047.1 від 05.04.2019 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п.3 розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Панченко