Рішення від 14.07.2020 по справі 500/1114/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1114/20

14 липня 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Баранюка А.З. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі - позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 27185,35 грн по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 27185,35 грн, який останнім добровільно не сплачено, а тому даний борг підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою судді від 29.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №500/1114/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 30.06.2020 розгляд справи було відкладено у зв'язку із неприбуттям відповідача.

Також, на виконання вимог ч.1 ст.130 КАС України розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про виклик ОСОБА_1 до суду в судове засідання призначене на 14.07.2020.

В судове засідання представник позивача не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні.

Відповідач в судове засідання повторно не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Судом становлено, що ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Теребовлянському управлінні Головного управління ДПС у Тернопільській області як платник податків.

Станом на 29.04.2020 за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 27185,35 грн (податкові зобов'язання).

Як видно із матеріалів справи, вказана заборгованість виникла у зв'язку із несплатою податкового зобов'язання нарахованого відповідно до податкового повідомлення-рішення №0010129-5006-1905 від 12.04.2019.

Зазначене податкове повідомлення-рішення, відповідачем не було оскаржено ні в адміністративному порядку ні в судовому, а тому грошове зобов'язання визначене в ньому, вважається узгодженими.

Виникнення та існування такого податкового боргу у відповідача підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: випискою з інтегрованої картки платника податку та розрахунком суми боргу.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України).

Пунктом 54.3.3 ст. 54 Податкового кодексу України, визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п.266.1.1 та п.п.266.1.2 п.266.1 ст.266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, зокрема, якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Підпунктами 266.2.1 п.266.2 та пп. 266.3.1 п.266.3 передбачено, що, об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (пп. 266.7.1. п. 266.7. ст. 266 ПК України).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п. 266.6. ст. 266 ПК України).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2. п. 266.7. ст. 266 ПК України).

Сума нарахованого податкового зобов'язання підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення відповідно до пункту 266.10 статті 266 ПК України.

Відповідно до пункту 59.1 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачу виставлялась податкова вимога №282640-53 від 18.11.2019, з часу виставлення яких податковий борг платника не переривався.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг в сумі 27185,35 грн по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, який станом на день розгляду даної справи в добровільному порядку не погашений.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визнано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

У відповідності до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зауважує, що відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було. Натомість надані представником позивача докази свідчать про невиконання платником податків у добровільному порядку обов'язків, передбачених вимогами Податкового кодексу України, в частині сплати податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 27185,35 гривень.

Беручи до уваги приписи зазначених норм, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Тернопільській області податковий боргу в сумі 27185 (двадцять сім тисяч сто вісімдесят п'ять) грн 35 коп. по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на р/р НОМЕР_2, код одержувача 38038030, МФО 899998, код бюджетної класифікації 50 18010300 15.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

позивач - Головне управління ДПС у Тернопільській області, місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 43142763;

відповідач - ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Головуючий суддя Баранюк А.З.

Попередній документ
90364584
Наступний документ
90364586
Інформація про рішення:
№ рішення: 90364585
№ справи: 500/1114/20
Дата рішення: 14.07.2020
Дата публікації: 15.07.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (08.06.2021)
Дата надходження: 05.05.2021
Предмет позову: стягнення боргу
Розклад засідань:
30.06.2020 10:30 Тернопільський окружний адміністративний суд
14.07.2020 10:30 Тернопільський окружний адміністративний суд