07 липня 2020 р. Справа № 480/2996/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Осіпової О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,
представника позивача - Литвиненка В.О.,
представника відповідача - Дмитренко О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" звернулося до суду з позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просить визнати протиправними та скасувати:
- рішення відповідача про видачу картки відмови UА807290/2020/00265 від 05.05.2020 р. у прийнятті митної декларації №UА807290/2020/0010687 від 05.05.2020 р., митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів;
- рішення службової особи Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UА807000/2020/000327/2 від 05.05.2020р. - Елеутерококу кореневища з коренями (субстанція) в кількості 7000 кг. за ціною 1,55дол.США/кг на загальну суму 10850,00 дол. США, заявленої позивачем згідно митної декларації №UА807290/2020/010687 від 05.05.2020року, в результаті чого позивачем необхідно надмірно сплатити до державного бюджету України податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів (7%) - 1586,12 грн. 12 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки товариством були надані усі необхідні документи на підтвердження митної вартості товарів та вони містили усі складові митної вартості. Також у поданих позивачем документах відсутні будь-які розбіжності щодо вартості ввезеного товару. Виходячи з інформації, яка відображена в електронному листуванні між декларантом та митним органом, о 12год.29хв. 05.05.2020р. інспектором Слобожанської митниці Колдомасовою С.І. на адресу декларанта направлено повідомлення, в якому стверджується про необхідність надання документів, які підтверджують митну вартість товарів. При цьому службовою особою митного органу не зазначається, які підстави для такої вимоги, оскільки вище зазначений перелік наданих документів містив усі відомості. Електронним листом, направленим митним органом о 12.49год., останній зазначає про недостатність наданих декларантом документів для визначення складових митної вартості. При цьому митний орган не вказує, які саме складові митної вартості відсутні у наданих декларантом документах, і в яких із документів, які вимагає митний орган, міститься відсутня інформація. За таких обставин не можна вважати електронне листування між декларантом та митним органом консультацією, на проведення якої посилається митний орган. Тому службовими особами митниці було протиправно визначено митну вартість задекларованого товару в розмірі 1,67 дол. США за 1кг із застосуванням 2-го методу визначення митної вартості товарів відповідно до ст.59 Митного кодексу України.
Ухвалою від 18.05.2020р. провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
15.06.2020р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.71-78), в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що декларант безпідставно обрав основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору, оскільки на момент митного оформлення товару, спеціалізований програмно- інформаційний комплекс Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України містив інформацію щодо митного оформлення ідентичного товару, ввезеного саме ТОВ «Сумифітофармація» приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінюваний товар, з рівнем митної вартості 1,67 дол. США/кг (митна декларація №UA805180/2019/19060 від 09.07.2019р.). В зв'язку з надходженням до управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень Слобожанської митниці Держмитслужби запиту, з огляду на спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (скріншот додається), а саме: «контроль правильності визначення митної вартості товарів» (код 105-2) та можливістю заниження митної вартості товару, посадовою особою митного органу під час розгляду запиту, на адресу декларанта надіслано повідомлення з проханням надати додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення з перекладом та з проведенням верифікації експортної митної декларації, враховуючи інформацію, надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп, та висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 №689. Враховуючи те, що декларантом не надано необхідні документи для підтвердження числових значень складових митної вартості товару посадовою особою митниці після проведення консультацій з декларантом визначено митну вартість товарів з використанням другорядного методу визначення митної вартості (за ціною договору щодо ідентичних товарів) відповідно до статті 59 Кодексу. Тому оскаржувані ТОВ «Сумифітофармація» рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів є правомірними та скасуванню не підлягають.
18.06.2020р. представником позивача подана відповідь на відзив (а.с.88-89), відповідно до якої прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості декларованого товару з посиланням на митну декларацію №UА805290180/2019/19060 від 09.07.2019року, за якою позивачем здійснювалася поставка за іншим договором за 300 днів до поставки декларованого товару, є безпідставним, адже такий суттєвий розрив у термінах поставки, крім іншого, впливав і на курси валют. Так, курс долара США на 09.07.2019 становив 25,711361грн., в той час як на 05.05.2020 він складав 26,9749грн. Відповідач без будь-яких обґрунтувань робить висновок про те, що декларантом товариства розрахунки здійснено на основі необ'єктивних даних, які не підтверджені документально. При цьому митниця не бере до уваги, що декларантом разом з митною декларацією було надано пакет необхідних документів, які в повній мірі містили достатню інформацію про складові митної вартості декларованого товару.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступні підстави.
Судом встановлено, що ТОВ «Сумифітофармація» до митного оформлення подано митну декларацію №UA807290/2020/0010687 від 05.05.2020 на товар, що поставляється в Україну, зокрема: «Лікарсько-рослинна сировина використовується в фармацевтичній промисловості для виробництва лікарських засобів : - Елеутерококку кореневища з коренями (субстанція) (Eleuterococus rhizomes androots (substance)). Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб: №UA/15425/01/01, розфасований у п/п мішки вагою по 50 кг. кількістю 140 шт., загальною вагою 7000 кг. Номер партії:SM-1710-750-1 Країна походження: Китай Дата збору: 01.2020. Термін зберігання:01.2023».
Покупцем товару є ТОВ «Сумитфітофармація» (Україна, м. Суми, вул. Заливна, буд. 11, 40035).
Декларант обрав основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумифітофармація» разом з митною декларацією № UA807290/2020/010687 від 05.05.2020 було подано наступні документи:
- Сертифікат якості MS20/932/7 від 10.03.2020;
- Пакувальний лист до інвойсу MS20/932 від 10.03.2020;
- Інвойс MS20/932 від 10..03.2020;
- Фітосанітарний сертифікат №220000000594465001 ;
- Сертифікат про походження товару №G207899093920012 від 11.03.2020;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товару MS 19/895 від 15.08.2019 р.;
- Додаткова угода №1 від 15.08.2020 до контракту;
- Специфікація №3 від 15.08.2019 р.;
- Коносамент №141088360885;
- Копія митної декларації країни відправлення №02170200000057678;
- Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб №UA/15425/01/01
- Страховий поліс 1000022792 ;
- CMR8246 (а.с.14-38).
В процесі порівняння рівня заявленої декларантом позивача митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, посадовою особою митниці виявлено, що рівень цін подібних товарів значно перевищує заявлену декларантом позивача митну вартість, внаслідок чого інспектором митного поста «Суми» направлено запит до спеціалізованого підрозділу митниці з метою перевірки правильності визначення заявленої ТОВ «Сумифітофармації» митної вартості товару.
В зв'язку з надходженням до управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень Слобожанської митниці Держмитслужби запиту, з огляду на спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (скріншот додається), а саме: «контроль правильності визначення митної вартості товарів» (код 105-2) та можливістю заниження митної вартості товару, посадовою особою митного органу під час розгляду запиту на адресу декларанта надіслано повідомлення з проханням надати додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення з перекладом та з проведенням верифікації експортної митної декларації, враховуючи інформацію, надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп, та висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 №689.
05.05.2020р. посадовою особою митниці прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807290/2020/00265 (а.с.8-9).
Крім того, 05.05.2020р. Слобожанською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/000327/2, яким визначено митну вартість товарів з використанням другорядного методу визначення митної вартості (за ціною договору щодо ідентичних товарів) відповідно до статті 59 Кодексу (а.с.10).
Зокрема, як зазначено у вищевказаному рішенні, «обґрунтування причини, через яку заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано: наявна у митних органів інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів інша ніж та, яка заявлена декларантом. Декларанту запропоновано надати додаткові документи, а саме:
- копію митної декларації країни відправлення з перекладом та з проведенням верифікації експортної митної декларації, враховуючи інформацію, надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 №689.
На підставі вимог ст. ст. 54, 55, 58-63 та розділу XII Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв'язку з тим, надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України; 2) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані. Наявна у митного органу інформація, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару: цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС Держмитслужби МД №UА805180/2019/19060 від 09/07/2019 (а.с.79-81). Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 МКУ, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом, направлено електронним повідомленням. Обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування: коригування митної вартості здійснено відповідно до ст. 59 Митного кодексу України та Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 № 689 з проведеним в разі необхідності коригуванням передбаченим у главі 9 МКУ - товару №3 складає 1,67 дол.США/кг.Х 7 000 кг= 11 690 дол.США Декларант має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу ДФС про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом ДФС; у разі незгоди Декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Кодексу в розмірі, визначеному органом ДФС відповідно до частини сьомої цієї статті. Декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду».
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК), а також, положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Відповідно до статті 246 МК метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч.1 ст. 248 МК).
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (ч.1 ст. 257 МК).
Статями 49 та 50 МК встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Положеннями частин четвертої та п'ятої статті 58 МК визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно із статтею 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом та главою 8 цього Кодексу (ч.1 ст. 52 МК).
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч.2 ст. 52 МК).
Згідно із частиною першою статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Положеннями частини другої статті 53 МК встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Отже, з аналізу положень частин першої та другої статті 53 МК слідує, що МК містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Окрім цього, положеннями частини п'ятої статті 53 МК встановлено заборону вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Вищезазначене кореспондується з положеннями ч.3 ст.318 МК, якими встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. А також, відповідає пунктам 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" (далі - Міжнародна конвенція), якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, вищенаведене узгоджується із закладеними у положеннях статті 8 МК принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частою першою статті 54 МК встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (ч.1 ст. 57 МК).
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст. 57 МК).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст. 57 МК).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст. 57 МК).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч.2 ст. 54 МК).
Положеннями частини першої статті 58 МК встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні, б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно), в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст. 58 МК).
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК (ч.3 ст. 58 МК).
Положеннями пункту 1 частини четвертої статті 54 МК встановлено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів (ч.5 ст. 54 МК).
Частиною шостою статті 54 МК встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Отже, аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 МК надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаній перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також, відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору наведених у статті 58 МК.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже, такі вади не дозволяють митному органу здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, що необхідні для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи і для розмитнення задекларованого товару.
З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині третій статті 53 МК.
Інших підстав для запиту додаткових документів законодавством України з питань державної митної справи не встановлено.
Крім того, пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції закріплено стандартне правило: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; у випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.
У випадку встановлення визначених законодавством підстав для запиту додаткових документів посадова особа митного органу здійснює письмовий запит додаткових документів із зазначенням конкретних документів, які необхідно подати. При цьому необхідність надання окремих додаткових документів повинна визначатися посадовою особою, виходячи з особливостей зовнішньоекономічної операції.
Рішення про коригування митної вартості товарів приймається митним органом виключно у випадках, якщо встановлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість, в тому числі, невірно визначено митну вартість товарів.
Перелік таких випадків є виключний та визначений частиною шостою статті 54 МК.
Згідно з частиною третьої статі 54 МК митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Положеннями частини другої статті 55 МК встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Отже, право Митниці на витребування додаткових документів закон безпосередньо пов'язує з наявністю розбіжностей чи ознак підробки у основних документах, які повинні доводитись митним органом при витребувані додаткових документів.
Під час митного оформлення товарів, за яким були прийнято оскаржуване рішення, ТОВ «Сумифітофармація» надано усі необхідні документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК, а саме Інвойс MS20/932 від 10.03.2020; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товару MS 19/895 від 15.08.2019 р.; Додаткову угоду №1 від 15.08.2020 до контракту.
Крім того, підприємством було подано: Сертифікат якості MS20/932/7 від 10.03.2020; Пакувальний лист до інвойсу MS20/932 від 10.03.2020; Фітосанітарний сертифікат №220000000594465001; Сертифікат про походження товару №G207899093920012 від 11.03.2020; Специфікація №3 від 15.08.2019 р.; Коносамент №141088360885; Копію митної декларації країни відправлення №02170200000057678; Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб №UA/15425/01/01; Страховий поліс 1000022792 ; CMR8246 (а.с.14-38).
При цьому, із поданих позивачем документів, які містяться в матеріалах справи, не вбачається наявність розбіжностей або відсутність в них відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Зокрема, в п.1.2 специфікації №3 до контракту MS 19/895 від 15.08.2019 р. (а.с.17) зазначено, що загальна сума специфікації складає USD39720.
Вартість елеутерококку (коріння та корневища) згідно з п.1.1 специфікації становить 1,55 доларів США за 1 кг, всього 7000кг, загальна сума доларів США 10850.
В інвойсі (а.с.18) ціна даного товару за одиницю також значиться як 1,55 дол. США за кг.
З копії митної декларації слідує, що загальна ціна товару становить 10850 дол. США за 7000 кг.
Таким чином, згідно з поданою ТОВ «Сумифітофармація» митною декларацією №UA807290/2020/0010687 ціна товару становила 1,55 дол. США за 1 кг (10850:7000), як і зазначено в поданих позивачем документах під час митного оформлення (а.с.11, зворотній бік).
Варто зауважити, що в рішенні про коригування митної вартості товарів від 05.05.2020р. №UA807000/2020/000327/2 митниця жодним чином не вказала на будь-які наявні розбіжності чи ознаки підробки в поданих документах, а лише витребувала додаткові документи. Відповідач не зазначив, які саме факти чи складові митної вартості потрібно підтвердити запитуваними документами, а також в оскаржуваному рішенні не вказано розбіжностей, які б стосувалися основного переліку документів для підтвердження митної вартості товарів, визначеного у частині другій статті 53 МК.
Відтак, суд вважає, що Митницею не доведено декларанту те, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Також, Митницею не надано доказів того, що документи, подані товариством для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Відносно відсутності висновків про якісні та кількісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, то за правилами частини третьої статті 53 МК такі документи надаються на письмову вимогу митниці виключно у випадку їх наявності в декларанта. При цьому, Митницею не доведено, що їх відсутність не дала змогу визначити митну вартість за основним методом.
Також безпідставною суд вважає вимогу про надання перекладу митної декларації країни відправлення та з проведенням верифікації експортної митної декларації, оскільки зазначений документ ч.2 ст.53 МК України не віднесено до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, тобто подання копії митної декларації країни відправлення є не обов'язком, а правом декларанта.
Щодо визначення митної вартості товарів за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів необхідно зазначити наступне.
Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена частиною другою статті 58 МК. Відповідно до вказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Суд вважає, що ненадання товариством всіх запитуваних Митницею документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування Митницею коригування митної вартості. Також, Митницею не надано доказів існування обмежень для визначення митної вартості задекларованих товарів за ціною договору, наведених у статті 58 МК.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Митницею неправомірно відмовлено позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначивши митну вартість за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів, а прийняте Митницею оскаржуване рішення містить загальні посилання та не розкриває фактів і відомостей, не деталізує конкретних обставин та підстав, які повинні міститись у рішеннях про коригування митної вартості, що вказує на його необґрунтованість та невідповідність вимогам частини другої статті 55 МК.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч.1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час судового розгляду справи відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності рішення про коригування митної вартості товарів від 05.05.2020р. №UA807000/2020/000327/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.05.2020р. №UA807290/2020/00265.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений при зверненні до суду з позовом, у розмірі 2102грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови UА807290/2020/00265 від 05.05.2020 р. у прийнятті митної декларації №UА807290/2020/0010687 від 05.05.2020 р., митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів.
Визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UА807000/2020/000327/2 від 05.05.2020р.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (вул. Заливна, 11, поверх 1, м. Суми, 40035, код ЄДРПОУ 31397624) витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 грн. (дві тисячі сто дві грн.00коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13 липня 2020 року
Суддя О.О. Осіпова