вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
14 липня 2020 р. Справа № 480/1677/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 20.07.2016;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 20.07.2016;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 20.07.2016 по 18.04.2017;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 20.07.2016 по 18.04.2017.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що Військовою частиною НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Військовою частиною НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в порушення вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” в період з 01.07.2015 по 20.07.2016 та відповідно з 20.07.2016 по 18.04.2017 не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Позивач зазначає, що індексація грошового забезпечення є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, а відсутність фінансування не є підставою для відмови у виплаті індексації грошового забезпечення.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачам для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідачів, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачам заперечення.
На виконання зазначеної ухвали представником Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) подано до суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема зазначивши, що відповідно до положень Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Тобто законом чітко визначено, що виплата індексації заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюється виключно у межах фінансових ресурсів на відповідний рік. При цьому згідно з межами фінансових ресурсів, виділених військовій частині 9953 - Сумському прикордонному загону згідно з бюджетними призначеннями за 2015-2017 роки, кошти на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення не передбачено, тому позивачу правомірно не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення (а.с. 40-44).
Представником Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) також було надано відзив, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема зазначивши, що статтею 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. У зв'язку з цим, з урахуванням джерела коштів на проведення індексації у межах фінансових ресурсів та за відсутності бюджетних надходжень Луганським прикордонним загоном, як бюджетною установою, нарахування та виплата індексації за вказаний період не здійснювалась (а.с. 47-50).
В подальшому від представника Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи довідки від 25.05.2020 року № 453. Відповідно до даної довідки, ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення отримав 17.04.2020 року. Нарахування склало 13 527 грн. 50 коп., утримано військовий збір в сумі 202 грн. 91 коп., розмір виплаченої суми становить 13 324,59 грн. (а.с. 53).
На запит суду від 27.04.2020 року, позивачем було надано виписку Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" щодо надходження на його картковий рахунок від Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 17.04.2020 року коштів у загальному розмірі 15 831,73 грн. (а.с. 59).
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, закрито провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 20.07.2016 по 18.04.2017 та зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 20.07.2016 по 18.04.2017.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, а саме з послужного списку, що позивач у період з 01.07.2015 по 20.07.2016 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . У подальшому був переведений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 , де проходив службу з 20.07.2016 року по 18.04.2017 року (а.с. 25-26).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.04.2017 року № 219-ос, прапорщика ОСОБА_1 , П-022673, дільничного інспектора прикордонної служби 2 категорії відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Станично-Луганське» III категорії (тип Б), звільнено з військової служби у відставку Збройних Сил України, відповідно до підпункту «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, з виключенням з військового обліку) пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» , без права носіння військової форми одягу та виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення (а.с. 9).
В подальшому, з метою з'ясування чи у повному обсязі був здійснений розрахунок під час звільнення, позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) із відповідним зверненням.
Листом від 30.01.2020 року № 11/5-У/ПІ Сумський прикордонний загін зокрема повідомив позивача, що згідно з межами фінансових ресурсів, виділених військовій частині НОМЕР_1 - Сумському прикордонному загону відповідно з бюджетними призначеннями за період з липня 2015 року по липень 2016 року коштів на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення не було передбачено (а.с. 10-11).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно ст. 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
В силу ст. 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Так, Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Частинами 1 та 5 ст. 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
В силу положень ч. 1 ст. 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” (в редакції від 28.12.2014 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Згодом Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року N 911-VIII у частині першій статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 15, ст. 111) цифри "101" замінено цифрами "103".
Приписами ч. 2 ст. 5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Згідно ч. 6 ст. 5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” (в редакції від 28.12.2014 року) проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року N 2148-VIII у Законі України "Про індексацію грошових доходів населення" у статті 5, зокрема у частині шостій слова "бюджету Пенсійного фонду України" та "інших" виключено.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Згідно із пунктом 1-1 Порядку № 1078 (в редакції від 29.01.2014 року) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. N 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 р. N 77 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078 і від 9 грудня 2015 р. N 1013" в абзаці другому пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078, цифри "101" замінено цифрами "103".
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Твердження відповідача, що відповідно до положень Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік, суд вважає необгрунтованими, оскільки частина шоста статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", на яку посилається відповідач, не обмежує проведення передбачених чинним законодавством України виплат, а вказує на джерела походження цих коштів.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного суда від 19 червня 2019 року по справі №825/1987/17 (адміністративне провадження №К/9901/50622/18).
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що у 2015 - 2017 роках кошти на виплату індексації грошового забезпечення головним розпорядником коштів не виділено, а тому відповідачі діяли правомірно, оскільки виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.
Крім того суд звертає увагу, що звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
Таким чином суд зазначає, що вказані відповідачем обставини не позбавляють його обов'язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте Військовою частиною НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не надано суду доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого вона фінансуються, відсутні кошти на індексацію грошового забезпечення. Крім того, Військовою частиною НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не надано доказів того, що нею протягом 2015-2017 років надсилались листи до відповідного органу щодо потреби на виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення.
Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 19.07.2016 та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 19.07.2016, є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 19.07.2016.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 19.07.2016.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя В.О. Павлічек