13 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2496/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Сербинівське" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
15 травня 2020 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - позивач або Фонд) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Сербинівське" (надалі за текстом - відповідач або ПП “Сербинівське”) про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 55846,67 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 469,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, які працювали у відповідача у 2019 році, менша установленої нормативом відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, а саме, не працевлаштовано 1 особу, тому відповідач повинен був згідно статті 20 Закону самостійно сплатити фінансово-господарські санкції у розмірі 55846,67 грн. Оскільки відповідачем сума фінансово-господарської санкції не сплачена, на суму заборгованості нараховано пеню у розмірі 469,00 грн.
Ухвалою суду від 20 травня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
26 червня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечував стосовно позовних вимог, просив у задоволенні позову відмовити посилаючись на неправильний розрахунок позивачем адміністративно-господарських санкцій у розмірі 55846,67 грн з огляду на положення частини першої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", де визначено, що на підприємстві, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за одне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю визначається у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві. Відповідач наголошує на тому, що на підприємстві у 2019 році працювало 15 осіб, тому розмір адміністративно-господарських санкцій має складати 27923,34 грн, а пені - 234,50 грн. Також відповідач зазначив, що у 2019 році особи з інвалідністю для працевлаштування на підприємстві органом служби зайнятості не направлялись.
Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
ПП "Сербинівське" (код ЄДРПОУ 37829040) зареєстроване як юридична особа, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис 26 вересня 2012 року №15621020000000454.
28 лютого 2020 року ПП "Сербинівське" подано до Фонду Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік (форма № 10-ПІ).
Згідно відомостей, зазначених у Звіті, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) підприємства у 2019 році становила 15 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (осіб) становить 1 осіб.
Позивачем, вважаючи, що на підприємстві не дотримано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів нараховано адміністративно-господарські санкції у розмірі 55846,67 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 469,00 грн (за 28 днів (з 16 квітня 2020 року по 13 травня 2020 року)).
З огляду на факт наявності вищевказаних сум заборгованості, які не сплачені боржником у добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Спірні відносини урегульовані Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року №875-XII (надалі - Закон №875-XII).
Відповідно до статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Отже, чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту осіб з інвалідністю шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця осіб з інвалідністю та покладення на підприємства обов'язку забезпечувати для осіб з інвалідністю належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для підприємств жодних обмежень щодо обов'язку працевлаштування осіб з інвалідністю.
Згідно із частинами першою та другою статті 20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів /частина перша/.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону №875-XII).
Відповідно до частини четвертої цієї статті адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року №316 "Про затвердження форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" затверджено форму звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".
Згідно з приписами пункту 5 Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року №316, форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Виходячи з наведених вище приписів Закону №875-XII, обов'язок щодо працевлаштування осіб з інвалідністю покладено як на суб'єктів господарювання, так і на державу, від імені якої діють відповідні державні служби зайнятості.
Обов'язок суб'єкта господарювання полягає у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створенні умов праці та надання інформації державній службі зайнятості, необхідної для працевлаштування такої категорії осіб. У той же час, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов'язком займатися пошуком таких осіб для працевлаштування.
Як встановлено судом із Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік (форма № 10-ПІ) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) підприємства у 2019 році становила 15 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 0 осіб.
Такі обставини вказують на те, що відповідачем не виконано вимоги Закону №875-XII щодо вжиття заходів для працевлаштування інвалідів.
Листом Гребінківської районної філії Полтавського обласного центру зайнятості від 18 травня 2020 року №16/128/88-20 повідомлено, що ПП “Сербинівське” у 2019 році звітів за формою № 3-ПН із зазначенням потреби у працевлаштуванні осіб з інвалідністю до центру зайнятості не подано.
Вказане, в свою чергу, унеможливило виконання центром зайнятості свого обов'язку щодо організації працевлаштування інвалідів, оскільки саме з цією метою роботодавці зобов'язані надавати державній службі зайнятості відповідну інформацію.
Виходячи зі змісту Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік середньорічна заробітна плата штатного працівника склала 55846,67 грн.
Водночас, суд не погоджується з розрахунком адміністративно-господарської санкції, здійсненим позивачем з огляду на наступне.
Прийменник "до" в поєднанні з числівниково-іменниковою формою в українській мові виражає, зокрема, крайню кількісну межу чого-небудь.
Словосполучення "на яких працює від 8 до 15 осіб" у частині першій статті 20 №875-XII означає, що крайня верхня межа, за якої діє відповідна норма (правило поведінки) становить 15 осіб включно, а норма не діє вже при кількісному показнику 16 осіб та більше.
Оскільки у 2019 році у відповідача працювало не більше 15 осіб, тому у відповідності до частини першої статті 20 Закону №875-XII адміністративно-господарська санкція має застосовуватися із розрахунку половини середньої річної заробітної плати.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 листопада 2018 року у справі №П/811/698/17.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що сума адміністративно-господарський санкцій повинна складати 27923,33 грн (837 700:15:2) та пеня - 234,50 грн (27923,33х0,03%)х28 днів.
Отже, позов Фонду підлягає частковому задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Зигіна, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13937406) до Приватного підприємства "Сербинівське" (вул. Миру,4, с. Сербинівка, Гребінківський район, Полтавська область, 37433, код ЄДРПОУ 37829040) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Сербинівське" (вул. Миру,4, с. Сербинівка, Гребінківський район, Полтавська область, 37433, код ЄДРПОУ 37829040) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13937406) адміністративно-господарські санкції у розмірі 27923,33 грн (двадцять сім тисяч дев'ятсот двадцять три гривні тридцять три копійки) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 234,50 грн (двісті тридцять чотири гривні шістдесят копійок).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За змістом пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.
Cуддя К.І. Клочко