ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.07.2020Справа № 910/5654/20
За позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова
до Приватного акціонерного товариства "Київстар" м. Києва
про стягнення боргу, ціна позову 34404,70 грн.
Суддя Паламар П.І.
Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
у квітні 2020 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова звернувся в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладено договір оренди № 76/2017/КЕВ від 14 лютого 2017 р., згідно з яким він (орендодавець) передав відповідачу (орендарю) в строкове платне користування нерухоме військове майно - частину нежилого приміщення (частина димової труби та частина даху) загальною площею 44 м2 в будівлі № 7 військового містечка № 7 розташованого по вул. Городоцька, 40 у м. Львові.
У ході проведення аудиту було встановлено порушення вимог п. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 4 жовтня 1995 р., а саме внаслідок не проведення індексації орендної плати, яка передбачена умовами п.п. 3.1., 3.3. договору оренди, ним недоотримано доходи за період 14 лютого 2017-31 жовтня 2019 років у розмірі 34404,70 грн.
З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, а також понесені ним по справі судові витрати.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що згідно п. 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України за 2016 рік" індексація орендної плати на 2016 рік призупинена. Також заявив про сплив строку позовної давності до часу звернення позивача в суд з указаним позовом.
Подав клопотання про передачу справи за підсудністю до господарського суду Львівської області. Суд ухвалив відмовити у задоволенні цього клопотання у зв'язку з його безпідставністю, оскільки заявлені позивачем вимоги стосуються виконання договору оренди № 76/2017/КЕВ від 14 лютого 2017 р., а не прав на нерухоме майно.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 14 лютого 2017 р. між сторонами по справі укладено договір оренди № 76/2017/КЕВ, згідно з яким позивач (орендодавець) зобов'язався передати відповідачу (орендарю) в строкове платне користування нерухоме військове майно - частину нежилого приміщення (частина димової труби та частина даху) загальною площею 44 м2 в будівлі № 7 військового містечка № 7 розташованого по вул. Городоцькій, 40 у м. Львові, вартість якого визначена за незалежною оцінкою станом на 31 серпня 2016 р. становить 330667 грн. без ПДВ, а відповідач - прийняти та проводити оплату за оренду цього майна.
Згідно умов п. 3.1. договору орендна плата встановлена без урахування ПДВ за базовий місяць (серпень 2016 р.) на рівні 11025 грн. за результатами конкурсу з урахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 4 жовтня 1995 р., яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (серпень 2016 р.) 11022,23 грн. Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди згідно із законодавством.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, згідно із законодавством (п. 3.3. договору).
Орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця в територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.6. договору).
Строк дії договору відповідно до умов п. 10.1 договору оренди встановлений з 14 лютого 2017 до 12 лютого 2020 р.
Вказані обставини підтверджуються наявною у матеріалах копією вказаного договору.
Таким чином, між сторонами по справі виникли відносини з договору найму (оренди) державного майна врегульовані гл. 58 ЦК України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Згідно ч.ч. 1.-3. ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Відповідно до вимог ст. 284 ГК України, ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотною умовою договору оренди, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації, є обов'язковою для суб'єктів права державної власності, майно яких є об'єктом оренди.
Актом приймання-передачі приміщень від 14 лютого 2017 р. стверджується факт передачі позивачем відповідачу орендованого на підставі спірного договору приміщення.
Вимоги про стягнення індексації орендної плати до квітня 2017 року, задоволенню не підлягають, оскільки заявлені з пропуском встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності. Доказів поважності пропуску зазначеного строку суду не надано.
Поясненнями позивача, викладеними у позовній заяві, поданим ним розрахунком, проведеним відповідно до умов спірного договору та вимог чинного законодавства підтверджується той факт, що за період квітня 2017-жовтня 2019 років відповідач не сплатив на користь позивача належної орендної плати, проіндексованої відповідно до умов п. 3.1 спірного договору, у розмірі 32850,20 грн.
Доказів належної оплати вказаних сум суду не надано.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 32850,20 грн. боргу.
Доводи відповідача про те, що додатком № 6 до договору оренди № 76/2017/КЕВ від 14 лютого 2017 р., відповідно до п. 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України 2016 рік", сторонами було погоджено призупинення індексації орендної плати на 2016 рік та у зв'язку з чим у позивача відсутні підстави для нарахування таких сум є необґрунтованими, оскільки позивач заявляючи позовні вимоги до відповідача визначив інший період їх стягнення, а саме лютий 2017-жовтень 2019 років.
Окрім того, відповідно до висновку Конституційного Суду України, викладеного в рішеннях № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 р., № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р. закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
При цьому, стаття 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" стосується істотних умов договору оренди державного майна, жодних відносин зі встановлення доходів та видатків держави (бюджетних правовідносин) укладений між позивачем та відповідачем договір оренди не передбачає.
Відтак, пункт 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України 2016 рік" не спростував дію статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо індексації орендної плати.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 р. у справі № 911/747/17.
Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд
позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київстар" (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, код 21673832) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79007, м. Львів, вул. Батуринська, 2, код 07638027) 32850,20 грн. боргу, 2007,02 грн. витрат по оплаті судового збору.
У позові в іншій частині відмовити.
Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар