ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
14.07.2020Справа № 910/9913/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська насосна компанія» (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Крилова, буд. 25) до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5) про стягнення 21979,58 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаська насосна компанія» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (далі - відповідач) про стягнення 21979,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу №07.1/404-МРТ від 29.12.2015 несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувався за отриманий товар, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення суму основної заборгованості у розмірі 16721,26 грн, інфляційні втрати у розмірі 3747,91 грн та 3% річних у розмірі 1510,41 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 91, 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Так, у відповідності до частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти (п. 2); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (п. 5); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8).
Позаяк, в порушення вищевикладеного, позивачем не зазначено відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача та відповідача, не зауважено, що такі відомості заявнику невідомі чи відсутні, як і не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Окрім того, приписами частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в тексті позовної заяви посилається, зокрема, на зворотну накладну №7261 від 26.07.2016 про повернення у власність позивача товару на суму 187640,46 грн, який було отримано відповідачем на підставі видаткової накладної №07086 від 08.07.2016.
Проте до позовної заяви не додано вказаного документу ні в оригіналі, ні в належним чином засвідченій копії, а також не зазначено об'єктивних причин, з яких він не може бути поданий суду або доказів, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного документу (частина 2, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
В той же час, згідно частин 1, 2, 4, 5 статті 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копії документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Разом з цим, як вбачається з додатків до позову, а саме довіреності б/н від 15.05.2020 (двосторонній друк), в якості «доказу» заявником до позову додано ксерокопію довіреності перша сторінка якої не містить жодних відміток про засвідчення копії, передбачених п. 5.27 ДСТУ 4163-2003.
Окрім того, за приписами пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивач зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення (ч. 1 ст. 172 ГПК України).
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів статей 2, 7 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Абзацом 28 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі - Правила) передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Так, згідно з статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
При цьому у відповідності до пункту 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (пункт 59 Правил).
Згідно з пунктом 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Із аналізу наведених норм вбачається, що належним доказом направлення саме копії позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Проте, до позовної заяви поданої до суду в якості доказів направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу долучено лише опис вкладення від 06.07.2020 без розрахункового документу.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вищезазначених вимог встановлених Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська насосна компанія» без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.
Водночас, відповідно до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись тим, що приписи п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України є спеціальними нормами до ст. 174 цього Кодексу, та зважаючи на те, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" зі змінами і доповненнями внесеними постановою Кабінету міністрів України №500 від 17.06.2020, з урахуванням епідемічної ситуації в регіонах, зокрема в місті Києві, установлено карантин з 22.05.2020 до 31.07.2020, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", суд прийшов до висновку про можливість встановлення позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, однак в будь-якому разі такий строк не може бути меншим ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у випадку його продовження.
Таким чином, строк, який встановлюється судом для усунення недоліків позовної заяви, в силу п. 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України продовжується на строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
На підставі викладеного та керуючись статтями 91, 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська насосна компанія» без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.
3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Донбаська насосна компанія» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- заяви із зазначенням відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача та відповідача або заяви про те, що такі відомості позивачу невідомі або відсутні;
- заяви щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви;
- всіх документів (доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме зворотня накладна №7261 від 26.07.2016 на суму 187640,49 грн, довіреність б/н від 15.05.2020) в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, згідно з п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003);
- розрахункового документу від 06.07.2020 про відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
4. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
5. Згідно ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.
Суддя Т.В. Васильченко