ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.07.2020Справа № 910/2295/20
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (м. Київ)
до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (м. Київ)
про стягнення 100.000,00 грн
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» про стягнення 100.000,00 грн страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем здійснено виплату страхового відшкодування, внаслідок чого позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Позивачем заявлено клопотання про витребування від відповідача для огляду Полісу АК/9837394.
Оскільки означений поліс необхідний для встановлення розміру передбаченої ним франшизи, суд задовольнив клопотання відповідача та в порядку ст. 81 ГПК України зобов'язав Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Омега» надати суду для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчену копію Полісу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.20. відкрито провадження у справі та зобов'язано відповідача надати поліс.
Означену ухвалу суду було направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вручено 16.03.20.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/2295/20.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем вимоги ухвали суду від 12.03.20. не виконано.
За вказаних підстав суд дійшов висновку зобов'язати Моторне (транспортне) страхове бюро України надати суду інформацію щодо страховика, страхувальника та транспортного засобу згідно полісу за яким застрахована цивільна відповідальність власника транспортного засобу, строк дії зазначеного полісу, розміру франшизи за даним полісом та ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну за даним полісом, про що постановив відповідну ухвалу.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Рішення у даній справі прийнято з перевищенням встановленого зазначеною нормою строк, проте у розумний строк. При цьому суд очікував, що відповідач скористається наданим йому правом на подання відзиву та виконає вимоги ухвали суду в даній справі, якою витребувано відповідний поліс, однак, вказане відповідачем вчинено не було.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
15.01.18. між позивачем (Страховиком) та ОСОБА_1 (Страхувальником) було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу № 0112-000666 (далі - Договір), відповідно до якого позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки Ravon, д.р.н. НОМЕР_1 .
16.11.18. у місті Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої були завдані механічні пошкодження автомобілю марки Ravon, д.р.н. НОМЕР_1 .
Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля марки Mazda, д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 12.12.18. в адміністративній справі № 752/24901/18.
На виконання умов Договору на підставі заяви страхувальника, рахунків 2032 від 19.11.18. та 4653 від 07.03.19., протоколу огляду транспортного засобу, страхового акту № 9658 від 04.09.18., страхового акту № 9658Д від 04.09.19., розрахунків суми страхового відшкодування згідно вказаних актів, визначено, що розмір страхового відшкодування, яке підлягає виплаті становить 132.499,51 грн.
Страхувальнику у відповідності до платіжного доручення № 1051 від 04.09.19. та № 5370 від 04.09.19. було сплачено вказану суму.
З полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7932196 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки Mazda, д.р.н. НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, застрахований у відповідача.
Вина за ОСОБА_2 , який керував автомобілем марки Mazda, д.р.н. НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку.
Позивач звернувся до відповідача із заявою № 0640 від 05.09.19. про виплату страхового відшкодування в сумі 100.000,00 грн.
Оскільки відповідач позивачу вказані грошові кошти не сплатив, то вказане зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Приписами ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Такими законами, зокрема, є норми статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пункту 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Норма ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Суд зазначає, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом №142/5/2092 від 24.11.03. Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.03. за № 1074/8395.
Відповідно до п. 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових колісних транспортних засобів виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів.
Згідно з п. 1.6 вищевказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.
Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль марки Ravon, д.р.н. НОМЕР_1 - 2017 року випуску, дорожньо-транспортна пригода сталася 16.11.18., тобто строк експлуатації не перевищував 1 рік.
Таким чином, відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу Ravon, д.р.н. НОМЕР_1 є таким що, дорівнює 0 (нулю).
При цьому, суду не надано доказів, що автомобіль Ravon, д.р.н. НОМЕР_1 експлуатувався в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний) та складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.
Отже, з наявних в матеріалах справи документів судом не встановлено наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу автомобіля марки Ravon, д.р.н. НОМЕР_1 при визначенні розміру страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АК/7932196 становить 00,00 грн.
Страхова сума за шкоду майну за означеним полісом становить 100.000,00 грн.
Отже, наявний обов'язок відповідача сплатити на користь позивача 100.000,00 грн страхового відшкодування.
Таким чином суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 100.000,00 грн страхового відшкодування, а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог в повному обсязі, судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 2102,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (м. Київ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (м. Київ) 100.000 (сто тисяч) грн 00 коп. страхового відшкодування, 2.102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко