Єдиний унікальний номер судової справи 201/5995/20
Номер провадження 3/201/2926/2020
09 липня 2020 року суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Ополинська І.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП, -
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , якій інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП, які надійшли Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 24 червня 2020 року серія АПР18 662547, 22 червня 2020 року здійснювалась перевірка ОСОБА_1 , за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , яка була відсутня, чим порушила пункт 3 Правил адміністративного нагляду, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 КУпАП.
На виконання вимог ст. ст. 268, 277, 277-2 КУпАП щодо забезпечення явки особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 у судове засідання, судом направлено судову повістку на вказану у протоколі про адміністративне правопорушення адресу.
Однак, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи до суду не з'явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила.
Виходячи з положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, не є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Отже, ураховуючи вищенаведене, вважаю за можливе провести розгляд даної справи за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , якій інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП, вважаю, що провадження по даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях останньої, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Нормами ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як слідує з ч. 2 ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Вимогами ч. 1 ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, посадовою особою, якою складено протокол, дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 187 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 187 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: 1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); 5) нереєстрація в органі Національної поліції.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері здійснення адміністративного нагляду за окремими категоріями раніше судимих осіб.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", адміністративний нагляд - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами внутрішніх справ.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає, у тому числі, у формі порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу.
Так, виходячи із складеного відносно ОСОБА_1 протоколу, останній інкримінується порушення встановленого їй адміністративного нагляду у вигляді заборони виходу з будинку (квартири) у визначений судовим рішенням час.
Як встановлено з наявної в матеріалах справи копії ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2019 року ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд на 1 рік, з встановленням обмежень, зокрема реєстрації у відділі поліції за місцем проживання 4 рази на місяць, забороною виходити з будинку (квартири) з 22 години до 05 години 00 хвилин наступного дня, забороною находження в кафе, ресторанах міста з метою придбання та вживання алкогольних напоїв, забороною виїзду за території без письмового дозволу відділу поліції за місцем проживання.
Отже, одним із правил встановленого ОСОБА_1 адміністративного нагляду є заборона виходу з будинку (квартири) у визначений час - з 22 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин.
Попри це, у викладі фактичних обставин інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення посадовою особою - інспектором СП Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ст.лейтенантом поліції Шаплавським О.В. не вказано час у який вона була відсутня за місцем мешкання під час перевірки інспектором, що є суттєвим порушенням вимог ст. 256 КУпАП та позбавляє суддю об'єктивної можливості встановити факт порушення ОСОБА_1 встановленого їй судом адміністративного нагляду у вигляді заборони виходу з будинку (квартири) саме з 22 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - закрити, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.Г. Ополинська