Справа № 199/3164/20
(2/199/1499/20)
Іменем України
07.07.2020 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Спаї В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Перетятько А.В.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Дніпро у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Моторного (транспортне) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, в порядку регресу,
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що позивачем була виплачена потерпілій стороні спричинена в дорожньо-транспортній пригоді, винуватцем якої у судовому порядку визнаний відповідач, сума страхового відшкодування в розмірі 42 328,39 грн., а також понесені витрати на збір документів та огляд пошкодженого транспортного засобу у розмірі 1300 грн., які відповідач добровільно не повертає позивачу.
Предмет позову становить вимога про стягнення з відповідача 42 328,39 грн. (страхове відшкодування), 1300 грн. (витрати на збір документів та огляд пошкодженого транспортного засобу), а також судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 102 грн. 00 коп.
Представник позивача не скористався правом брати участь у судових засіданнях; в окремо поданій заяві просив розглядати справу у його відсутність, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив їх задовольнити, не заперечуючи проти заочного розгляду справи.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, у зв'язку з чим в силу ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.
Як встановлено судом, 15 лютого 2017 р. мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «ВАЗ 2104» р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (відповідач), і «Toyota Camry» р/н НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 (а.с. 9-10).
Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.03.2017 р., яка набрала законної сили 28.03.2017 р., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн. (а.с. 8), що підтверджується відповідною постановою.
Цивільно-правова відповідальність відповідача станом на день дорожньо-транспортної застрахована не була (а.с. 16).
Згідно з висновком №4483/1 експертного дослідження авто товарознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, вартість матеріального збитку, завданого власнику легкового автомобіля «Toyota Camry» р/н НОМЕР_2 , становить 42 328,39 грн. (а.с.17-28).
Судом встановлено на підставі наказів Моторного (транспортного) страхового бюро України № 4488 від 24.05.2017 та №7100 від 31.07.2017, водію автомобіля «Toyota Camry» р/н НОМЕР_2 ОСОБА_2 було перераховано страхове відшкодування в розмірі 36911,88 грн. та 5416,51 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4488рв від 25.05.2017 та №1235984 від 02.08.2017, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 31-36).
Позивачем були оплачені послуги по збиранню документів та огляду пошкодженого транспортного засобу згідно рахунку на оплату виконаних робіт №000110 від 26.04.2017 у розмірі 1300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №000110рв від 16.07.2017 року, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 40).
Сплачені позивачем суми на час звернення до суду з даним позовом відповідачем позивачу не відшкодовані.
Спірні правовідносини виникли із зобов'язань, що виникають із відшкодування шкоди в порядку регресу.
Дослідив докази, надані у порядку ст.ст. 76-80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, в межах заявлених суду вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.
За ч. 6 ст. 82 КПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до п. «а» ч. 41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до положень п. 35.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, позивач має право вимагати сплати страхового відшкодування як від власника, так і від водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 4 ст. 77 ЦПК України).
З огляду на вищенаведене, оскільки відповідач ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, дані спірні правовідносини регулюються загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивачем виплачена сума страхового відшкодування, що підтверджується доказами, наданими у порядку ст.ст. 76-70, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, тому позов підлягає задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу 42 328,39 грн. (виплачене потерпілій особі страхове відшкодування) та 1300,00 грн. витрат на збір документів та проведення огляду пошкодженого автомобіля.
Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до ч. 2 ст. 133, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 13, 19, 81, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 280, 281, 282, 283, 289 ЦПК України, суд
Позов Моторного (транспортне) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, в порядку регресу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, м. Київ-2, Русанівський бульвар, буд. 8, 02154) на відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 42 328 (сорок дві тисячі триста двадцять вісім ) грн. 39 коп. та 1300 (одну тисячу триста) грн. 00 коп. витрат на збір документів та проведення огляду пошкодженого автомобіля, а всього 43 628 (сорок три тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 39 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, м. Київ-2, Русанівський бульвар, буд. 8, 02154) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Дата складення повного судового рішення 13 липня 2020 року.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В.Спаї