Провадження № 2-зз/742/2/20
Єдиний унікальний № 742/1549/20
13 липня 2020 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючої судді Павлова В.Г.,
при секретарі Євтушенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Прилуки клопотання представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову -
17.06.2020 року представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову. Вимоги мотивовані тим, що в ході розгляду справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої пошкодженням автотранспорту Прилуцьким міськрайонним судом 10.03.2006 року було винесено ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідача. 23.03.2006 року в справі було винесено остаточне рішення. На момент звернення до суду з даним клопотанням позивач з вимогою про виконання вказано рішення ані до позивача, ані до органів ДВС не звертався.
Сторони в судове засідання не з'явились, надіслали клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Неявка осіб, які беруть участь у справі не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.
У відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, виходячи з таких мотивів.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позову. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Як вбачається з ухвали Прилуцького міськрайонного суду від 10.03.2006 року, в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди на все належне останньому майно накладено арешт. Метою накладення арешту було вжиття заходів для виконання рішення суду.
Згідно письмового інформування головного державного виконавця Прилуцького МРВ ДВС на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження по виконанню ухвали Прилуцького міськрайонного суду №2-309 від 10.03.2006 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно ОСОБА_2 , однак 28.03.2006 року на підставі п.8 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» воно завершено.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду.
Враховуючи, що станом на час розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову об'єктивно відсутні підстави для їх подальшого існування, суд вважає, що застосовані заходи ухвалою Прилуцького міськрайонного суду №2-309 від 10.03.2006 року про забезпечення позову у вигляді арешту підлягають скасуванню.
Згідно ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Вимоги представника відповідача про скасування арешту на майно, який було накладено на підставі постанови Прилуцького міськрайонного відділу ДВС №22283/01-29 від 27.03.2006 року, слід залишити без розгляду, оскільки вони не підлягають розгляду в порядку ст.158 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.158,353-354 ЦПК України, суд -
Заяву представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити частково.
Скасувати заходи забезпечення позову, що застосовані ухвалою Прилуцького міськрайонного суду №2-309 від 10.03.2006 року, та зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_2 , внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 2970898 від 15.03.2006 року.
Вимоги в скасуванні арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , який було накладено на підставі постанови Прилуцького міськрайонного відділу ДВС №22283/01-29 від 27.03.2006 року - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Прилуцького міськрайонного суду В.Г.Павлов