Справа № 740/1666/20
Провадження № 2-а/740/40/20
13 липня 2020 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді Олійника В.П., за участю секретаря судового засідання Шадура І.Ю.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського батальйону у м.Бориспіль УПП Київської області першого батальону першої роти Будніченка Дениса Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до поліцейського батальйону у м.Бориспіль УПП Київської області першого батальону першої роти Будніченка Д.І. про скасування постанови від 11 квітня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді 425 грн. штрафу.
Згідно відзиву від 10 червня 2020 року відповідач просить залишити без руху позовну заяву, оскільки позивач не сплатив судовий збір та відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до заяви від 13 липня 2020 року позивач ОСОБА_1 просить справу розглянути у його відсутність та задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
У відповідності до ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень ст.ст. 3,5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором, тому відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» при поданні вказаного позову необхідно сплатити судовий збір.
Така позиція суду співпадає з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020 року по справі № 543/775/17, згідно якої Велика Палата Верховного Суду вирішила за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. В контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону Закону України «Про судовий збір», як і пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840,80 грн.
Також з позовної заяви вбачається, що позивачем позов пред*явлено до поліцейського батальйону у м.Бориспіль УПП Київської області першого батальону першої роти Будніченка Д.І..
Разом з тим, згідно з правовою позицією, викладеною у постанові КАС ВС від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а, відповідачем у справах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Відповідно до ст. 222 КУпАП працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції, тому належним відповідачем у справі щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинен бути відповідний орган Національної поліції.
З наведеної норми випливає, що суб'єктом владних повноважень, який розглядає справу про адміністративне правопорушення і виносить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, є відповідний орган в особі конкретної посадової особи, а тому відповідач - поліцейський батальйону у м.Бориспіль УПП Київської області першого батальону першої роти Будніченко Д.І., який є посадовою особою вказаного органу, є неналежним відповідачем по справі.
За таких обставин наявні підстави для залишення заяви без руху відповідно до ст.169 КАС України, про що повідомити позивача, надавши строк для усунення вищезазначених недоліків заяви.
Керуючись ст.ст. 160,161, 169, 248, 256 КАС України, суд,-
постанови:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського батальйону у м.Бориспіль УПП Київської області першого батальону першої роти Будніченка Дениса Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - залишити без руху, про що повідомити позивача і надати строк для усунення недоліків до 31 липня 2020 року.
Роз'яснити, що в разі не усунення вказаних недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.
Розгляд справи відкласти на 15-40 год. 07 серпня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Позивачу роз'яснити, що відповідно до п.3 Розділу VI Прикінцевих положеньКАС України строк залишення позовної заяви без руху, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя В.Олійник.