Єдиний унікальний номер № 728/671/20
Номер провадження 2-а/728/17/20
08 липня 2020 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Глушко О.І.
при секретарі Кирута Л.І.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідача Ковалевського І.Г. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмач в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП № 4 Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області Ковалевського Ігоря Григоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 750825 від 08.03.2020 року,
27.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив скасувати постанову серії БАА № 750825 від 08.03.2020 року про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП та закрити провадження.
Свої вимоги мотивував тим, що, на його переконання, притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП є незаконним, оскільки жодного пункту ПДР він не порушував та в його діях не було складу даного адміністративного правопорушення, а тому, відповідно, адресована йому вимога відповідача про необхіднсть пред'явлення посвідчення водія була неправомірною. Вважає, що не зобов'язаний був виконувати таку вимогу.
Крім того, посилається на правову позицію Верховного Суду, зазначену в постанові від 15.03.2019 року по справі № 686/11314/17 відповідно до якої у разі відсутності у поліцейського доказів скоєння правопорушення, він не вправі вимагати документи на право керування.
Ухвалою суду від 28.01.2020 року ОСОБА_1 поновлено строк на оскарження вищевказаної постанови (а.с.17).
13.05.2020, 30.06.2020 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає свої дії законними, а винесену постанову обґрунтованою, на підтвердження чого надав диск з відеозаписом реєстрації правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 1 КУпАП, вчиненого 08.03.2020 року ОСОБА_1
19.06.2020 року позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначає про відсутність зазначення в постанові про адміністративне правопорушення технічного засобу, на який здійснювався відеозапис. Оглянуті ним окремі файли на диску не містять дати та часу відеофіксації. Також відсутні докази щодо скоєння ним правопорушенння, що було підставою для зупинки транспортного засобу та перевірки документів.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги і просив задовольнити їх із зазначених у позові та відповіді на відзив підстав. Крім того зауважив, що у протоколі зазначена невірна дата його народження, оскільки він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а протоколі вказано ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідач - інспектор СРПП № 4 Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області Ковалевський І.Г. в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог і пояснив, що виявивши автомобіль позивача, який рухався невпевнено та по зустрічній смузі, були ввімкнені проблискові маячки на службовому автомобілі. Проте ОСОБА_1 не зупинився і продовжував рух. Проїхавши за ним, після його зупинки, на пропозицію надати посвідчення водія, останній документів не надав, в зв'язку з чим відносно нього було складено протокол за ч.1 ст.126 КУпАП. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дослідивши усі докази по справі, і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного висновку.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ст. 7 КУпАП).
Відповідно до ст. 77 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як встановлено в судовому засіданні 08.03.2020 року інспектором СРПП Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області Ковалевським І.Г. було винесено постанову серії БАА № 750825 відносно ОСОБА_1 , зі змісту якої вбачається, що останній 08.03.2020 року о 21 год. 35 хв. в м. Бахмач Чернігівської області по вул. Соборності, 62 керував автомобілем ЗАЗ VІDА, д.н.з. НОМЕР_1 , та не пред'явив для перевірки посвідчення водія категорії «В» чим порушив п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України за що відносно нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Вказане адміністративне правопорушення згідно вищезазначеної постанови зафіксоване не в автоматичному режимі.
Відповідно до пункту 2 розділу 1V Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року за № 1408/27853 (надалі Інструкція) «Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП».
За приписами ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
За приписами ст. 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновком експертів; 3) показаннями свідків.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, що передбачено ч.1 ст. 74 КАС України.
Звертаючись до суду, позивач зазначає у позові, що не порушував правил дорожнього руху, про які зазначено в змісті постанови.
Оглянутий в судовому засіданні під час дослідження доказів по даній справі відеозапис щодо реєстрації правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, вчиненого 08.03.2019 року ОСОБА_1 , який наданий на підтвердення вини останнього відповідачем, не може бути визнаний належним доказом в розумінні положень ст. 251 КУпАП та 74 ч.1 КАС України, оскільки у постанові серії БАА № 750825 від 08.03.2020 року про накладення адміністративного стягнення відповідно до 283 КУпАП не зазначено технічного засобу, яким здійснювався відеозапис.
Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 24.01.2019 року (справа № 428/2769/17) яка, відповідно до положень ч. 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.
Положеннями ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Також, відповідно до приписів п. 1.3. ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
В розділі 2 ПДР України закріплено обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353-XII, а саме: водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України "Про дорожній рух").
Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується з обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Аналогічна правова позиція була неодноразово викладена у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема у справі № 127/19283/17 від 25 вересня 2019 року, у справі № 522/2280/16-а від 21 листопада 2019 року, у справі № 711/4707/17 від 19 червня 2019 року та інших.
Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки, зокрема, посвідчення водія відповідної категорії у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма є імперативною, та встановлює відповідальність за відсутність при собі або не пред'явлення для перевірки відповідних документів, а відтак, є самостійним складом адміністративного правопорушення.
Отже, керування транспортним засобом можливе лише за наявності посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), і такі документи можуть бути предметом перевірки при встановленні права особи на керування транспортним засобом та самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, згідно з вимогами наведених норм законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов'язаний пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортного засобу.
Що стосується тверджень позивача про те, що він мав право не пред'являти посвідчення водія на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка транспортного засобу була законною, суд зазначає про таке.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію" поліцейський наділений правом зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Частиною 3 вказаної норми також визначено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Як стверджує відповідач транспортний засіб позивача був зупинений внаслідок невпевненого руху транспортного засобу та руху по зустрічній смузі.
Як вбачаєтся із оскаржуваної постанови відповідачем не вказано причину зупинення транспортного засобу позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач не мав законних підстав для зупинки транспортного засобу позивача та відповідно вимагати у нього посвідчення водія категорії «В» для перевірки та складання адміністративного матеріалу.
За наведених обставин та враховуючи, що факт порушення позивачем Правил дорожнього руху та КУпАП в частині не пред'явлення на вимогу поліцейського посвідчення водія не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи, тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, (ст. 62 Конституції України).
Окрім постанови, яка оскаржується, доказів на підтвердження вини позивача щодо скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, в розумінні положень ст. 251 КУпАП, матеріали справи не містять і відповідачем не надано.
Таким чином, відповідач не спростував доводів позивача відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України, а тому постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП з накладенням стягнення підлягає скасуванню.
Керуючись ч. 2 ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 126 ч. 1, 251, 283, 268, 287-289 КУпАП, ст.ст. 74 ч.1, 77 ч. 2, 251, 286, 241-246 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП № 4 Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області Ковалевського Ігоря Григоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 750825 від 08.03.2020 року задовольнити повністю.
Скасувати постанову інспектора СРПП № 4 Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області Ковалевського Ігоря Григоровича серії БАА № 750825 від 08.03.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 гривень та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: інспектор СРПП № 4 Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області Ковалевський Ігор Миколайович, службова адреса: м. Бахмач вулиця Шевченка, 44.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 10.07.2020 року.
Суддя О.І. Глушко