Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 липня 2020 р. Справа№200/4431/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Свободи, будинок, 5, код ЄДРПОУ 41325231) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що він є потерпілим на виробництві та має право на страхові виплати. ОСОБА_1 перебував на обліку в відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Горлівського міського відділення Донецької області.
У зв'язку з набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595, якою затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, у населеному пункті, де мешкав позивач, було припинено здійснення повноважень відповідним фондом соціального страхування, а також зупинені до моменту повернення окупованої території під контроль органів державної влади видатки з державного бюджету та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Внаслідок цього, позивач змушений був звернутися із заявою про взяття на облік та виплату страхових виплат до іншого територіального Фонду соціального страхування України.
В березні 2020 року Позивач звернувся до Лиманського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з приводу невиплати страхових виплат. Страхові виплати позивачу не виплачувались з 01.05.2015 року по теперішній час.
Діями, що полягають у невиплаті страхових виплат, Відповідач грубо порушив охоронювані Конституцією та Законами України права позивача. Позивач зазначає, що страхові виплати є для нього джерелом існування. Відсутність страхових виплат ставить під загрозу життя, робить неможливим забезпечення фізіологічних потреб, як людини.
Просить суд:
визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 41325231) щодо припинення щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку ОСОБА_1 з 01.05.2015 року,
зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Донецькій області (місцезнаходження; 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 41325231) відновити нарахування та виплатити щомісячні грошові суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку ОСОБА_1 з 01.05.2015 року.
У зв'язку з тим, що позовна заява була подана без дотримання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року позовна заява була залишена без руху.
Зазначеною ухвалою позивачу було встановлено п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду доказів сплати судового збору в належному розмірі або доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивача.
25 травня 2020 року позивач надав до суду клопотання, відповідно до якого просить суд відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті.
Вимогу позивача про відстрочення сплати позивачу судового збору - задоволено.
Ухвалою від 26 травня 2020 року суд відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
11 червня 2020 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволені позовних вимог.
Свою позицію відповідач вмотивував наступним.
ОСОБА_1 (1ПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час роботи на підприємствах: ТОВ «Стиролбудмонтаж», шахта «Кондратівка» - отримав трудове каліцтво на шахті «0-Захід» - професійне захворювання.
Згідно останнього висновку МСЕК від 13.05.2013 року серія 10АААА № 247090 йому встановлено 55% втрати професійної працездатності за сукупністю (15%+10%+30%) - безстроково.
З 26 лютого 2008 року по травень 2014 року знаходився на постійному обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду ССНВВ та ПЗ України у Калінінському районі м.Горлівки Донецької області.
З грудня 2014 року по квітень 2015 року та за червень 2015 року, як внутрішньо переміщена особа, отримував щомісячні Страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду ССНВВ та ПЗ у м. Дніпро Дніпропетровської області.
З 01.03.2020 року ОСОБА_1 перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа та отримує щомісячні страхові виплати у Лиманському міському відділенні.
Щомісячні страхові виплати внутрішньо переміщеним особам до грудня 2018 року здійснювалися відповідно до Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві га професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою правління Фонду віл 11.12.2014 року №20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.201 5 за №6/26451.
Позивач не скористайся своїм правом та у період з травня 2015 року по лютий 2020 року до будь-яких відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України із заявою про продовження та нарахування страхових виплат не звертався, його місцезнаходження було невідомо.
На підставі вищевикладеного, управління виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування України в Донецькій області, просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу у повному обсязі.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданого 10 квітня 1998 року Калінінським РВ Горлівського МУ УМВС України у Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 41325231, 84122, Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Свободи, будинок 5 та суб'єктом владних повноважень.
03 квітня 2017 року позивач взятий на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою проживання: Донецька обл., м. Лиман, вулиця Дубоноса, будинок 54, про що свідчить довідка № 0000162564 від 03.04.2017 року. Позивач є інвалідом третьої групи, про що свідчить довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ № 439070 від 27.05.2013 року та довідка про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги 10 ААА № 247090 від 27.05.2013 року.
Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб'єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту, з приводу правомірності невиплати такого виду страхової виплати, як пенсія.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.
Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості. При цьому основи соціального захисту, а також форми і виді пенсійного забезпечення, визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Зокрема, з огляду на положення статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Разом з цим, положення частини 1 статті 27 цих же основ передбачають, що виплати та надання соціальних послуг, на які має право застрахована особа за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, може бути припинено: а) якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості; б) якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність; в) якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи; г) внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов'язків щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування; д) в інших випадках, передбачених законами.
Отже, Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування вичерпних випадків припинення таких страхових виплат, як страхові виплати, не передбачають, але встановлюють, що вони можуть бути передбачені іншими законами.
Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 20.10.2014 №1706-VII (далі - Закон №1706-VII).
Питання виплати страхових виплат врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
У відповідності до вимог ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 1105, страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України: 2) на весь час. протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого: 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку: 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми: 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Також суд звертає увагу на те, що у будь-якому випадку, хоча припинення страхових виплат могло мати місце й в інших випадках, передбачених іншим законом, воно можливе виключно на підставі рішення Фонду соціального страхування або за рішенням суду.
Суд зазначає, що позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, в силу положень статті 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”. Проте будь-яких положень щодо незастосування до внутрішньо переміщених осіб Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у собі не містить, а положення Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” та Закону України “Про боротьбу з тероризмом” не містять вказівок про те, що ці закони є спеціальними по відношенню до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Суд констатує, що Закон України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” та Закон України “Про боротьбу з тероризмом” не визначає жодної спеціальної підстави для припинення виплати особі будь-якого виду соціальної виплати, у тому числі і страхові виплати, як і не наділяє органи фонду соціального страхування України правом не приймати рішення у випадку наявності підстави для припинення страхових виплат, як це прямо встановлено Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” і тим більше, не встановлює права вчинити це автоматично на підставі інформації, отриманої від управління праці та соціального захисту населення, Держприкордонслужби або іншого державного органу про відсутність внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання чи про її повернення до покинутого місця проживання і не повернення назад.
Положеннями статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені саме Конституцією та законами України.
Разом з тим реалізація прав позивача (на отримання заборгованості по страховим виплатам) була обмежена положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365, що не відповідає та суперечить Конституції України.
Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (цитата у п. 25 цього рішення).
Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді страхових виплат, суд вважає таким, що не мало ознак “законності”. Тому, суд не бачить необхідним перевіряти дії фонду соціального страхування на предмет того чи переслідували вони легітимну мету: публічні або ж суспільні інтереси, а також чи було втручання у право на мирне володіння своїм майном пропорційним поставленій меті. Встановлення судом відсутності “законності втручання”, тобто вчинення дії не у спосіб, що встановлений законом, є окремою підставою, яка вказує на те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
З урахуванням вище викладеного, для відновлення порушеного права позивача на отримання страхових виплат, слід зобов'язати відповідача відновити нарахування та виплатити щомісячні грошові суми з 01 травня 2015 року.
Суд зазначає, що згідно з вимогами статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.
Щодо вимог позивача про звернення до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до ст. 4 Закону № 1105 Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Фонд, якщо інше не передбачено законами України, не може займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої його створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов'язані з цією діяльністю. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням.
Враховуючи вищевикладене та те, що Фонд є некомерційною самоврядною організацією кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України, звернення стягнення невиплачених страхових виплат у межах суми стягнення за один місяць не відповідають закону з огляду на положення п. 1 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору в розмірі 840,80 грн. до ухвалення судового рішення по справі.
Нормами частини другої статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір в розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 41325231) щодо припинення щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.05.2015 року,
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Донецькій області (місцезнаходження; 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 41325231) відновити нарахування та виплатити щомісячні грошові суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.05.2015 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Донецькій області (місцезнаходження; 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 41325231) на користь Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Повний текст рішення складено та підписано 03 липня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя О.В. Хохленков