03.07.2020 Справа №607/10915/20
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, -
Слідчий СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019210010000498 від 15.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, із клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно - реєстраційні номери: 578449261252, 578569861252, а саме земельна ділянка з к.н. 6125287500:01:018:0022, площею - 0,1 га, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р-н, Смиковецька сільська рада, а також житловий будинок, заг. площею 297,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони на його відчуження, здійснення будь-яких реєстраційних дій з даним майном, з метою забезпечення збереження речового доказу, а також здійснення повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування кримінального провадження №12019210010000498 від 15 лютого 2019 року та дослідження усіх обставин даної події.
Слідча в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду клопотання повідомлялась належним чином, що відповідно до положень ч.1 ст. 172 КПК України не є перешкодою для розгляду клопотання у її відсутності.
Вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступних мотивів.
Як вбачається із клопотання, слідчим відділенням СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019210010000498 від 15 лютого 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
До СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області надійшла заява ОСОБА_5 за фактом підроблення протоколу загальних зборів від 28.01.2015, внаслідок чого було внесено зміни про керівника та підписанта до установчих документів TOB Фірми «Найс ЛТД».
Досудовим розслідуванням встановлено, що співзасновниками TOB Фірма «Найс ЛТД» є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також те, що зазначена фірма є законним власником нерухомого майна, а саме будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ., а також земельну ділянку з к.н. 6125287500:01:018:0022, площею - 0,1 га, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р-н, Смиковецька сільська рада на якій знаходиться вказана будівля.
Також встановлено, що 01 червня 2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та TOB Фірма «Найс ЛТД» та ОСОБА_8 було укладено договір про заміну боржника у зобов'язанні №CM-SME-A00/004/2008, зі всіма змінами і додатками до нього, згідно з яким новим боржником за вищевказаним кредитним договором є TOB Фірма «Найс ЛТД». 01.06.2011 року у м. Тернопіль укладено іпотечний договір №PM-SME-A00/004/2011, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, відповідно до якого TOB Фірма «Найс ЛТД» передала в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок, заг. площею 297,2 кв.м., що знаходиться, за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку з к.н. 6125287500:01:018:0022, площею - 0,1 га, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р-н, Смиковецька сільська рада на якій знаходиться вказана будівля.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 в період з 01 січня 2015 року по 03 квітня 2015 року та з 09 квітня 2015 року по 20 липня 2017 року перебувала за межами України. ОСОБА_9 в період з 06 січня 2015 року по 05 березня 2015 року та з 08 липня 2015 року по 16 липня 2017 року також перебував за межами України.
Також встановлено, що 26 січня 2015 року під час того, коли ОСОБА_5 та інший співзасновник TOB Фірма «Найс ЛТД» ОСОБА_9 перебували на території держави Ізраїль у с.Виноградар, Роздільнянського р-ну, Одеської області було складено та підписано від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_9 . Протокол №1 загальних зборів TOB Фірма «Найс ЛТД» від 26.01.2015 про призначення на посаду директора TOB «Найс ЛТД» ОСОБА_10 , однак за результатами судової почеркознавчої експертизи, встановлено, що даний протокол ОСОБА_5 (в графі - Голова Загальних зборів учасників) не підписувала, але підписував - ОСОБА_10 (в графі - Секретар Загальних зборів учасників). Також було складено та підписано протокол №2 від 17.02.2015 про затвердження нової редакції Статуту Товариства та про покладення на ОСОБА_10 обов'язку щодо вчинення всіх необхідних дій та щодо подання державному реєстратору документів необхідних для проведення державної реєстрації нової редакції Статуту Товариства однак за результатами судової почеркознавчої експертизи, встановлено, що даний протокол ОСОБА_7 (в графі - Голова Загальних зборів учасників) не підписував, але підписував - ОСОБА_10 (в графі - Секретар Загальних зборів учасників).
Після чого, ОСОБА_10 використав підроблений Протокол №1ч загальних зборів TOB Фірма «Найс ЛТД» від 26.01.2015, згідно якого він являвся директором зазначеної фірми, для здійснення перереєстрації (відчуження) нерухомого майна, яке належало TOB «Найс ЛТД», а саме будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки з к.н. 6125287500:01:018:0022, площею - 0,1 га, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р-н, Смиковецька сільська рада за новим власником - TOB «ІНТЕРБІЛД-2014».
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - земельна ділянка з к.н. 6125287500:01:018:0022, площею - 0,1 га, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р-н, Смиковецька сільська рада, а також житловий будинок, заг. площею 297,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вказані об'єкти нерухомого майна були відчужені TOB «ІНТЕРБІЛД-2014», а в подальшому ОСОБА_11 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
У відповідності до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У частині першій ст. 16 КПК України зазначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є: арешт майна.
Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Частиною першою ст. 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
У відповідності до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб .
Частиною четвертою ст.174 КПК України встановлено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Однак, в порушення вимог ч.3 ст.132 КПК України, слідчим у клопотанні не доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження виходи із наступного.
Із клопотання про арешт майна та доданих до нього документів, зокрема із Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до реєстру 15.02.2019 року, тобто на час розгляду даного клопотання досудове розслідування триває понад 16 місяців, однак жодній особі у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру.
Вирішуючи питання про накладення арешту на майно, орган досудового розслідування зобов'язаний довести слідчому судді що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п.1 ч.3 ст. 132 КПК України).
Так, орган досудового розслідування у клопотанні зазначає, що в результаті вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, ТОВ Фірма «Найс ЛТД», співзасновниками якої є ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було неправомірно позбавлене права власності на нерухоме майно, зокрема на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також на земельну ділянку з к.н. 6125287500:01:018:0022, площею - 0,1 га, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р-н, Смиковецька сільська рада, оскільки мало місце підроблення протоколів загальних зборів ТОВ Фірма «Найс ЛТД», так як підписи у протоколах загальних зборів, згідно висновків експертиз, не належать засновникам товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які також перебували за кордоном на час складання підроблених документів, внаслідок чого було неправмірно внесені зміни про керівника товариства та підписанта установчих документів ТОВ Фірма «Найс ЛТД». Орган досудового розслідування зазначає, що на підставі підроблених документів новий директор ТОВ Фірма «Найс ЛТД» ОСОБА_10 незаконно розпорядився власністю ТОВ Фірма «Найс ЛТД».
Слідчий суддя вважає, що із доданих до клопотання документів неможливо об'єктивно з'ясувати питання щодо існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема щодо правомірності відчуження майна товариства, оскільки органом досудового розслідування не надаються жодні установчі документи ТОВ Фірма «Найс ЛТД» станом на момент вчинення кримінального правопорушення, що не дає можливості об'єктивно дослідити питання про те, хто є учасниками ТОВ Фірма «Найс ЛТД», який розмір часток учасників, яким чином приймаються ними рішення, зокрема щодо відчуження майна товариства, щодо зміни керівника товариства, які органи існують у вказаному товаристві, яка їх компетенція щодо прийняття рішень на товаристві, яким чином та ким приймаються рішення у товаристві, зокрема щодо відчуження нерухомого майна, який порядок проведення загальних зборів, їх компетенція та порядок прийняття рішень щодо діяльності товариства.
Крім цього, органом досудового розслідування не вказано чи визнавались вказані об'єкти нерухомого майна речовими доказами у справі, а також не долучено до клопотання відповідних документів про це.
За таких обставин, проаналізувавши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя приходить до переконання, що у задоволенні клопотання про арешт майна слід відмовити за недоведеністю обставин, якими орган досудового розслідування обґрунтовує накладення арешту на нерухоме майно.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчої СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна - відмовити.
Копію ухвали направити слідчому СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1