08.07.2020 Справа №607/10029/20
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови слідчої слідчого відділення Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 від 25 травня 2020 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210180000596 від 07 жовтня 2017 року, зобов'язання слідчого внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформацію про ОСОБА_3 , як потерпілу у вказаному кримінальному провадженні та вручити ОСОБА_3 пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого, зобов'язання слідчого надати ОСОБА_3 для ознайомлення та виготовлення необхідних копій матеріали кримінального провадження,-
ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду із скаргою про скасування постанови слідчої слідчого відділення Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 від 25 травня 2020 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210180000596 від 07 жовтня 2017 року, зобов'язання слідчого внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформацію про ОСОБА_3 , як потерпілу у вказаному кримінальному провадженні та вручити ОСОБА_3 пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого, зобов'язання слідчого надати ОСОБА_3 для ознайомлення та виготовлення необхідних копій матеріали кримінального провадження.
В обґрунтування поданої скарги скаржник ОСОБА_3 вказала, що слідчим відділом Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за№12017210180000596 від 07.10.2017р. за заявою її матері ОСОБА_5 , що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні скаржником було подано клопотання про залучення її в якості потерпілого від 09 січня 2020 року у якому вона просила залучити її у якості потерпілого до кримінального провадження №12017210180000596 від 07.10.2017 року,
надати пам'ятку про ознайомлення з правами потерпілого у кримінальному провадженні та надати для ознайомлення та виготовлення необхідних фотокопій за допомогою власної фототехніки матеріали кримінального провадження №12017210180000596 від 07.10.2017 року.
22 січня 2020 року слідчою ОСОБА_4 була прийнята постанова про відмову у визнанні потерпілим, відповідно до якої скаржнику відмовлено у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12017210180000596 від 07.10.2017 року
Не погодившись із законністю вказаної постанови, остання була оскаржена до слідчого судді та ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.03.2020 у справі №607/2178/20 скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, вказану постанову скасовано та зобов'язано слідчу ОСОБА_4 повторно розглянути клопотання про залучення ОСОБА_3 у якості потерпілої у кримінальному провадженні №12017210180000596 від 07 жовтня 2017 року.
03 червня 2020 року на адресу скаржника, рекомендованим листом №4600114984665, надійшла копія постанови слідчої ОСОБА_4 від 25 травня 2020 року про відмову у визнанні потерпілим, згідно якої ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні клопотання від 09.01.2020 року.
Постанову слідчої від 25 травня 2020 року скаржник ОСОБА_3 вважає незаконною оскільки, остання не містить належного обгрунтування відмови прийнятого рішення, а саме чому слідчою відхилено аргументи щодо необхідності залучення ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №12017210180000596 від 07 жовтня 2017 року, а наявні обґрунтування, які наведені слідчою базуються на обставинах, які не відповідають дійсності, оскільки в одних випадках такі обставини взагалі не існують, а в інших є перекрученими.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 скаргу підтримала, просить її задовольнити у повному обсязі.
Слідча ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду клопотання повідомлялась належним чином, що не є перешкодою для розгляду скарги у її відсутності.
Проаналізувавши скаргу та її підстави, дослідивши долучені до скарги документи, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження та заслухавши пояснення скаржника ОСОБА_3 слідчий суддя приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи із наступних обставин.
Згідно Витягу з ЄРДР - 07.10.2017 року внесено за заявою ОСОБА_5 відомості до ЄРДР за ч. 3 ст. 185 КК України про вчинення кримінального правопорушення, а саме про те, що 15 вересня 2017 року ОСОБА_3 , шляхом вільного доступу, умисно таємно викрала із приміщення будинку по АДРЕСА_1 , 13 найменувань ювелірних виробів, заподіявши матеріальну шкоду ОСОБА_5 на загальну суму 80150 гривень. За вказаною заявою зареєстровано кримінальне провадження №12017210180000596.
Із змісту заяви ОСОБА_5 від 07.10.2017 року про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що остання повідомила про те, що вона проживає за адресою АДРЕСА_1 і її дочка ОСОБА_3 раніше спільно проживала із нею. Через неприязні стосунки, що мали місце упродовж 2017 року ОСОБА_3 вирішила покинути її домоволодіння та вибралась в інше помешкання зібравши свої речі. В той же час, 20.09.2017 виявлено, що остання, при переїзді, таємно викрала золоті вироби належні ОСОБА_5 а саме:
- заручальну золоту каблучку орієнованою вартістю 5 000 грн.;
- золота каблучка із декорацією форми хреста орієнтовною вартістю 2 900 грн.;
- золота каблучка із декораціями золотого каміння орієнтовною вартістю 2 900 грн.;
- два золоті перстня орієнтовною вартістю 10 500 грн.;
- золотий перстень у формі узорної сітки орієнтовною вартістю 1 800 грн.;
- золоті чоловічі запонки орієнтовною вартістю 3 800 грн.;
- дві золоті чоловічі каблучки у формі «печатки» орієнтовною вартістю 11 400 грн.;
- золотий браслет чоловічий орієнтовною вартістю 20 000 грн.;
- золотий ланцюжок орієнтовною вартістю 19 000 грн.;
- золотий кулон святого Миколая орієнтовною вартістю 2 500 грн.;
- два срібні ланцюжки орієнтовною вартістю 350 грн.
ОСОБА_5 вказала, що викрадення вказаних речей вчинено ОСОБА_3 ймовірно в момент переїзду, тобто 15.09.2017 року, яка також визнала, що таємно, без відома ОСОБА_5 заволоділа вказаними коштовностями, однак відмовляється їх повертати, мовляв такі вироби потрібні останній для матеріального забезпечення свого особистого життя. Із вказаних підстав ОСОБА_5 просила внести до ЄРДР відомості та розпочати розслідування за фактом вчинення крадіжки ОСОБА_3 чужого майна, що спричинило значну шкоду.
У кримінальному провадженні №12017210180000596 від 07.10.2017 року ОСОБА_3 подано клопотання від 09.01.2020 року про визнання її потерпілою. В обґрунтування поданого клопотання ОСОБА_3 вказала, що від вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у кримінальному провадженні №12017210180000596 від 07.10.2017 року, їй було завдано матеріальної та моральної шкоди, оскільки 31.05.2017 року її матір'ю було подаровано їй магазин по АДРЕСА_2 , а також три земельні ділянки. Після вчинення договору дарування магазину у ньому продовжує здійснювати господарську діяльність її брат ОСОБА_6 , використовуючи начебто укладені між ним та ОСОБА_5 договори оренди приміщення магазину від 12.04.2017 року та №1/15 від 10.01.2015 року, в той час як при розгляді цивільної справи №607/14174/17 ОСОБА_5 у відзиві на позовну заяву повідомила суд про те, що СВ РВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017210180000596 від 07.10.2017 року за фактом крадіжки із домоволодіння ОСОБА_5 вчиненої ймовірно ОСОБА_3 та предметом доказування у вказаному кримінальному провадженні є дії пов'язані із викраденням документів, а саме: договору оренди нерухомого майна №12/04/17 від 12.04.2017 року приміщення магазину по АДРЕСА_2 , що укладався із ОСОБА_6 , акту приймання-передачі нерухомого майна №12/04/17 від 12.04.2017 року приміщення магазину по АДРЕСА_2 , розписок про отримання коштів від ОСОБА_6 відповідно до договору оренди нерухомого майна №12/04/17 від 12.04.2017 року приміщення магазину по АДРЕСА_2 .
Крім цього, у клопотанні про залучення в якості потерпілого ОСОБА_3 вказала, що їй завдана моральна шкода, яка полягає у тому, що при любій нагоді ОСОБА_5 і ОСОБА_6 публічно звинувачують її у викраденні від ОСОБА_5 ювелірних виробів і документів до чого вона не має жодного відношення.
В ході розгляду даної скарги ОСОБА_3 вказала, що просить врахувати той факт, що такі золоті вироби, як дві золоті чоловічі каблучки у формі печатки та золотий ланцюжок належали її батькові ОСОБА_7 , спадщину після якого вона прийняла в повному обсязі і 12 червня 2020 року нею до Другої Тернопільської державної нотаріальної контори подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, а тому викрадення ювелірних виробів також стосується її і даним кримінальним правопорушенням їй спричинено матеріальну шкоду у розмірі щонайменше 30400 гривень.
За результатами розгляду клопотання ОСОБА_3 про залучення її в якості потерпілого у кримінальному провадженні №12017210180000596 від 07.10.2017 року, слідчою ОСОБА_4 повторно 25.05.2020 року винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про залучення її в якості потерпілої. Приймаючи вказане рішення слідча вказала, наступне.
Оглянувши документи, подані ОСОБА_3 , як додатки до її клопотання про визнання потерпілою, встановлено, що під час розгляду цивільної справи у суді, учасниками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , остання заявила, що під час крадіжки із будинку 15 вересня 2017 року було також викрадено обидва примірники договору оренди приміщення від 12.04.2017, який має значення при розгляді цивільної справи і один з яких, начебто був призначений для вручення ОСОБА_3 .
Слідча вказала, що із матеріалів досудового розслідування, а саме із протоколів допиту свідка ОСОБА_3 встановлено, що вона давала показання про те, що не причетна до вчинення крадіжки з будинку її матері, їй не відомі будь-які обставини крадіжки та що вона підозрює, що повідомлення матері про крадіжку нею ювелірних виробів та документів є завідомо неправдивим, з метою навести на неї наклеп.
Окрім цього, з наданих ОСОБА_3 документів, встановлено, що вона не бачила договору оренди приміщення від 12.04.2017, та сумнівається у його наявності, вважає, що мати та брат заявили в суді про крадіжку цього документу, з метою ввести в оману суд.
Таким чином, сама ОСОБА_3 заперечує факт крадіжки, що мав місце 15 вересня 2017 року, у тому числі факт викрадення договору оренди приміщення від 12.04.2017, а також піддає сумніву наявність цього договору взагалі, оскільки вона його не бачила та не отримувала.
Також, слідча вказала, що своєму клопотанні ОСОБА_3 заявляє, що стала потерпілою від викрадення документу, якого не бачила, вважає його відсутнім та про який дізналася лише зі слів матері та брата у суді.
Окрім цього, як зазначила слідча ОСОБА_4 , кримінальне провадження №12017210180000596 від 07 жовтня 2017 року розпочате за фактом крадіжки майна ОСОБА_5 за ч.3 ст. 185 КК України, предметом вказаного кримінального правопорушення є чуже майно, а не документи.
Викрадення офіційних документів, кваліфікується за ст. 357 КК України та не розслідується в рамках зазначеного кримінального провадження.
Із наведених підстав слідча дійшла висновку, що ОСОБА_3 не може бути визнаною потерпілим у кримінальному провадженні №12017210180000596 від 07 жовтня 2017 року, оскільки воно розслідується за фактом викрадення майна її матері ОСОБА_5 , а тому вказаним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.3 ст. 185 КК України, їй не могло бути завдано будь-якої шкоди. Окрім цього, ОСОБА_3 у своєму клопотанні не надає жодних доказів завданої їй матеріальної, моральної, або фізичної шкоди, і в матеріалах досудового розслідування відсутні будь-які підтвердження факту, виду, розміру завданої їй шкоди. Зважаючи на те, що у ході досудового розслідування не встановлено фактичних даних, що свідчили б про викрадення майна ОСОБА_3 та завдання їй шкоди кримінальним правопорушенням, яке розслідується в рамках кримінального провадження №12017210180000596 від 07 жовтня 2017 року, а тому відсутні підстави для визнання ОСОБА_3 потерпілою.
Відповідно до положень ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає, що у задоволення скарги ОСОБА_3 слід відмовити у повному обсязі, оскільки скаржником не доведено, що в результаті скоєння правопорушення, яке є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017210180000596 від 07 жовтня 2017 року останній завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Так, предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017210180000596 від 07 жовтня 2017 року, є дослідження, за поданою ОСОБА_5 заявою про вчинення кримінального правопорушення, факту вчинення крадіжки із приміщення будинку по АДРЕСА_1 13 найменувань ювелірних виробів на загальну суму 80150 гривень, що доводиться витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань та заявою ОСОБА_5 від 07.10.2017 року про вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_3 , як при поданні слідчій клопотання про визнання її потерпілою у вказаному кримінальному провадженні, так і під час розгляду даної скарги слідчим суддею, не доведено та не подано відповідних документів які б підтверджували факт спричинення їй кримінальним правопорушенням яке розслідується моральної, фізичної або майнової шкоди.
Твердження скаржника про те, що серед 13 найменувань ювелірних виробів, які викрадені згідно заяви ОСОБА_5 були дві золоті чоловічі каблучки у формі «печатки» та золотий ланцюжок, які належали її батькові ОСОБА_7 , спадщину після якого вона прийняла та є єдиним спадкоємцем в зв'язку із чим їй завдано матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням, слідчим суддею до уваги не береться, оскільки скаржником не подано жодних доказів існування таких золотих виробів та не доведено, що такі вироби належали їй на праві власності.
Твердження скаржника про те, що є потерпілою в результаті викрадення договорів оренди приміщення магазину по АДРЕСА_2 , які укладались між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 слідчим суддею до уваги не береться, оскільки предметом дослідження у кримінальному провадженні №12017210180000596 від 07 жовтня 2017 року є майно, зокрема золоті вироби, а не документи, оскільки відомості про вчинення кримінального правопорушення пов'язаного із викрадення вказаних документів до Єдиного реєстру досудових розслідувань уповноваженими на те посадовими особами не вносились.
Посилання в ході розгляду даної скарги ОСОБА_3 на те, що є потерпілою, оскільки їй завдано моральної шкоди через надумане і неправдиве обвинувачення її у вчиненні крадіжки, яка є предметом дослідження у кримінальному провадженні №12017210180000596 від 07 жовтня 2017 року, що також стало причиною переривання вагітності, слідчим суддею до уваги не береться, оскільки потерпілими у кримінальному провадженні №12017210180000596 від 07 жовтня 2017 року, виходячи із предмету його дослідження, можуть визнаватись особи, яким заподіяна шкода в результаті крадіжки вказаних у заяві ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення, ювелірних виробів, що скаржником доведено не було.
За вказаних обставин відсутні законні підстави для скасування оскаржуваної постанови слідчої ОСОБА_4 від 25 травня 2020 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210180000596 від 07 жовтня 2017 року, що є підставою для відмови у задоволенні скарги ОСОБА_3 у повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 55, 220, 303-309, 376 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування постанови слідчої слідчого відділення Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 від 25 травня 2020 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210180000596 від 07 жовтня 2017 року, зобов'язання слідчого внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформацію про ОСОБА_3 , як потерпілу у вказаному кримінальному провадженні та вручити ОСОБА_3 пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого, зобов'язання слідчого надати ОСОБА_3 матеріали кримінального провадження для ознайомлення та виготовлення необхідних копій - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1