09.07.2020 Справа №607/10794/20
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Грицай К.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
жителя с. Раковець, Теребовлянський АДРЕСА_1 , водія маршрутного таксі
за ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,-
25.06.2020 року о 19 год. 28 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки БАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , в м. Тернополі по вул. Збаразька здійснював перевезення пасажирів по міському маршруту №16 в кількості 23 особи, що перевищувало кількість місць для сидіння, визначених реєстраційними документами на транспортний засіб НОМЕР_2 (передбачено 22 місця для сидіння), чим порушив пп. 7 п. 3 Постанови Кабінету міністрів України № 392 від 20.05.2020 року.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що дійсно 25.06.2020 року він здійснював перевезення пасажирів по міському маршруту № 16. Під час руху автобуса його зупинили працівники поліції, і коли, після зупинки, він вийшов, вказали, що він порушує правила перевезення пасажирів під час карантину, оскільки в салоні автобуса було забагато пасажирів, зокрема був 1 стоячий пасажир. Поліцейські візуально встановили надмірну кількість пасажирів, оскільки помітили, що в салоні на момент руху автобуса був 1 стоячий пасажир. Вони не заходили в салон автобуса, не перераховували пасажирів, не здійснювали в салоні автобуса ні фото, ні відео зйомки, для підтвердження кількості пасажирів у ньому. Поцікавившись технічними характеристиками автобуса, зокрема кількістю місць для сидіння, яких згідно з реєстраційним документом 22, склали адміністративний протокол, в якому вказали, що він перевозив 23 пасажири. Він одразу вказав, що не порушував правила перевезення щодо кількості пасажирів, за його підрахунками в салоні, разом з ним, було лише 20 чоловік, усі вони займали сидячі місця. Припускав, що дехто із пасажирів міг встати, готуючись до виходу з автобуса на зупинці. На його зауваження працівники поліції не відреагували і пасажирів не перерахували. Вважає, що не вчиняв адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП і матеріали справи не містять достатніх доказів протилежного. Твердження про вчинення ним правопорушення ґрунтуються лише на протоколі про адміністративне правопорушення, будь-яких інших доказів у матеріалах справи немає: ні фото, ні відео, ні пояснень свідків.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності приходжу до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП за наступними підставами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.44-3 КУпАП полягає у порушенні правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
За змістом вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушив пп.7 п. 3 Постанови Кабінету міністрів України № 211 від 11.03.2020 року та п. 6 рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 392 від 20.05.2020 року, тобто правила передбачені іншим актом законодавства.
Так, відповідно до п.п. 7 п. 3 Постанови КМУ № 392 від 20 травня 2020 року заборонено здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, крім перевезення службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами працівників підприємств, закладів та установ незалежно від форми власності, які забезпечують охорону здоров'я, продовольче забезпечення, урядування та надання найважливіших державних послуг, енергозабезпечення, водозабезпечення, зв'язок та комунікації, фінансові та банківські послуги, функціонування інфраструктури транспортного забезпечення, сфери оборони, правопорядку та цивільного захисту, суб'єктів господарювання, які мають безперервний промисловий цикл, за умови забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, та використання таких засобів індивідуального захисту пасажирами під час перевезення, в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, за умови інформування органів Національної поліції про здійснення перевезення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
В матеріалах справи на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП міститься лише протокол про адміністративне правопорушення ГП № 139212 від 25.06.2020 року та рапорт інспектора взводу № 2 роти ТОР УПП в Тернопільській області ДПП лейтенанта поліції Бахурського Р. Будь-які інші докази вини ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції не можуть бути визнані належними доказами по даній справі, у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійними беззаперечними доказами, а обставини викладені у них повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликати сумніви у суду.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За таких обставин, суд вважає, що при складенні матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП щодо ОСОБА_1 не зібрано переконливих доказів його вини, що позбавляє суд можливості вирішити питання про наявність складу правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, з огляду на порушення, допущенні як при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, відсутність в достатньому обсязі належних та допустимих доказів, що підтверджують об'єктивну та суб'єктивну сторону вказаного правопорушення приходжу до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП підлягає закриттю, оскільки в його діях відсутні подія та склад інкримінованого правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 245-247, 251, 283, 284, 285 КУпАП України, суддя -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня отримання такої постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд.
Головуючий суддяК. М. Грицай