Ухвала від 13.07.2020 по справі 242/2913/20

Справа №242/2913/20

Провадження №2-о/242/278/20

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

13 липня 2020 року м.Селидове

Суддя Селидівського міського суду Донецької області Коліщук З.М., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , про визнання особи безвісно відсутньою,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаною заявою, в якій просить визнати ОСОБА_3 безвісно відсутнім.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до переконання, що дану заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб.

Проте, всупереч ч. 4 ст. 294 ЦПК України, заявник не зазначила заінтересовану особу.

Згідно ст. 306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 307 ЦПК України суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.

Однак, заявником у поданій заяві не вказано особи родичів чи співробітників, які можуть дати свідчення про місце перебування ОСОБА_3 ; не зазначені організації, до яких необхідно робити запити за останнім місцем проживання відсутньої особи (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування), що перешкоджає здійснити суду належну підготовку до розгляду справи по суті, що передбачено ст. 307 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку залишити заяву ОСОБА_1 без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 294, 306 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , про визнання особи безвісно відсутньою залишити без руху.

Надати заявнику строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя З.М. Коліщук

Попередній документ
90359337
Наступний документ
90359339
Інформація про рішення:
№ рішення: 90359338
№ справи: 242/2913/20
Дата рішення: 13.07.2020
Дата публікації: 15.07.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Селидівський міський суд Донецької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (08.07.2020)
Дата надходження: 08.07.2020
Предмет позову: Про визнання осби безвісно відсутньою