Справа № 496/1698/20
Провадження № 3/496/1129/20
13 липня 2020 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., за участю:
представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, п/в НОМЕР_1 , працюючого водієм на ФОП «Закрепа», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До суду надійшов протокол серії ОБ № 098727 від 26.04.2020 року відповідно до якого встановлено, що 26.04.2020 року о 01:20 год., в с. Латівка по вул. Миру, 2-Б, водій ОСОБА_2 керував а/т «Mercedes-Benz Vito 111 CDI» д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку та продування приладу «Drager», водій відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями гр. ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 2.5 ПДР України, відповідальність за дане правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_2 у попередньому судовому засіданні вину у скоєному правопорушенні не визнав та йому були роз'ясненні права та обов'язки передбаченні ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Також ОСОБА_2 до суду було подано заперечення на протокол в якому він зазначив, що 26.04.2020 р. він був зупинений працівником поліції, причини зупинки якої не повідомили. В ході бесіди працівник поліції наполягав на проходженні огляду на стан сп'яніння за допомогою технічних засобів, через те що почув запах алкоголю. ОСОБА_2 повідомив, що не знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, що спиртними напоями не зловживає, однак запах можливий через те, що він близько 20:00 год. 25.04.2020 р. випив 0.5 літрів пива. Поліцейський СРПП Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області ст. сержант поліції Малай Ю.В. без свідків надав пристрій для вимірювання та попросив дихнути, однак ОСОБА_2 відмовився. Окрім того, при ознайомленні з матеріалами ОСОБА_2 звернув увагу на те, що в поясненнях є дописки, які були нібито зроблені іншою рукою, вже після підписання пояснень. Також ОСОБА_2 зазначив, що в матеріалах справи відсутнє направлення його на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, що свідчить про порушення працівником поліції порядку направлення водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
Судом, також на виконання клопотання ОСОБА_2 , було здійснено виклик свідків до судового засідання. Однак, на виклик суду свідки в судове засідання не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 зазначив в поясненнях, що він випив 0,5 л. пива та поїхав за цигарками через 3-4 години, після чого поставив свій підпис, також ОСОБА_2 у своїх запереченнях зазначав , що сержант поліції ОСОБА_3 без свідків надав йому пристрій для вимірювання та попросив пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер, однак ОСОБА_2 відмовився, але в своїх письмових поясненнях у протоколі ОСОБА_2 це не вказує.
Винність ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення доказана матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії серії ОБ № 098727 від 26.04.2020 р., поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Хоча свідки за викликом до суду не з'явились, суд виходить при розгляді справи з презумпції правомірності дій працівників поліції, якщо суду не доведено іншого, з урахуванням що ОСОБА_2 в протоколі не зазначив, що свідки були відсутні, я к він стверджував в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, при накладенні адміністративного стягнення, керуючись ч. 1 ст. 130 та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, суд вважає, за необхідне застосувати до ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 23, 24, 30, 33, 40-1, 130, 221, 283, 284 КпАП України, су
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскарженою до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Якщо повний текст постанови отримано не в день її проголошення особа має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 13 липня 2020 року о 18:00 годинні.
Суддя Буран В.М
Строк пред'явлення постанови до виконання
згідно Закону України "Про виконавче провадження"
Постанова набрала законної сили
"___" ____________ 2020 року.