Справа № 496/4823/18
Провадження № 2-о/496/62/20
30 червня 2020 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Буран В.М.,
за участю:
секретаря - Дигуляр А.С.,
присяжні- Кудлай Н.С., Незгодінської Л.А.
представник заявника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Біляївського районного управління юстиції Одеської області, про оголошення людини померлою,-
Представник заявника звернувся до суду з заявою про оголошення ОСОБА_3 померлою, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є сестрою ОСОБА_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 . З 2013 року заявниця не підтримувала зв'язок з сестрою протягом усіх цих років спроби розшукати сестру були марними, минуло багато років після зникнення ОСОБА_3 і до цього часу не має жодних новин про її місце знаходження. Заявниці не вдалося встановити місцезнаходження гр. ОСОБА_3 , а визнання останньої померлою необхідно заявниці для оформлення права на спадщину, так як після безвісти зниклої ОСОБА_3 , єдиним спадкоємцем є заявниця, тому представник ОСОБА_2 звернувся до суду з відповідною заявою.
У судовому засіданні представник заявниці доводи заяви підтримав у повному обсязі та просив задовольнити заяву в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи відділу державної реєстрації актів цивільного стану Біляївського районного управління юстиції Одеської області у судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву в якій просив справу розглядати без його участі (а.с. 22).
Заслухавши пояснення та доводи представника заявниці, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що відповідно до довідки Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області від 06.12.2017 року № 2207 ОСОБА_3 не проживає на території села Усатове Біляївського району Одеської області та не зверталась до Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області з будь-якими питаннями (а.с. 8).
Відповідно до листа-відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання в Одеській області від 12.12.2017 року № 4/6-320 ОСОБА_3 , 1949 р.н. зареєстрованою/знятою з реєстрації по місту Одеса та Одеській області не значиться (а.с. 10).
Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області від 20.12.2018 року № 4465, ОСОБА_2 , 1952 р.н. проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17).
Відповідно до договору про сдачу житлового приміщення в найм від 05.07.1999 р. вбачається, що ОСОБА_3 до 05.07.2006 року сдала у користування будинок з надвірними спорудами ОСОБА_2 (а.с. 18).
Відповідно до листа Біляївського ВП ГУНП в Одеській області № 43/5886 від 11.09.2019 року вбачається, що ОСОБА_3 до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалася (а.с. 59).
Згідно листа-відповіді Одеського областного медичного центру психічного здоров'я № 3592 від 30.09.2019 року ОСОБА_3 , 1949 р.н. в архіві та картотеці не значиться (а.с. 66).
Відповідно до листа Біляївського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану № 2092/59-18 від 18.06.2020 року вбачається, що актовий запис про смерть відносно ОСОБА_3 - відсутній (а.с. 94).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до статей 43, 46 ЦК України, фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, якщо протягом встановленого законом строку відсутні відомості про місце її перебування в місці її постійного проживання. Місцем проживання фізичної особи згідно із статтею 29 ЦК України, визнається місце, де фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно ст. 46 ЦК України визначає, що фізична особа може бути оголошена померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала без вісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом 6 місяців.
Відповідно до ст. 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою.
Представник заявниці зазначив, що визнання ОСОБА_3 померлою необхідно заявниці для оформлення права на спадщину.
Згідно з ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які наступають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження
Частиною першою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
При цьому, зі змісту статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
У п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 роз'яснено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
Відповідно до ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст. 43, 46, 47, 49 ЦК України ст. ст. 259, 263-265, 268, 293, 308 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_2 (місце проживання - АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 ), заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Біляївського районного управління юстиції Одеської області (місце знаходження - 67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Кіпенка, 6, ЄДРПОУ 38723912), про оголошення особи померлою - задовольнити.
Оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - померлою.
Днем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - вважати дату набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду надіслати для виконання до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Біляївського районного управління юстиції в Одеській області (адреса: Одеська область, м. Біляївка, вул. Кіпенко, буд. 6, ЄДРПОУ 38723912).
Повний текст рішення складено 10 липня 2020 року.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Суддя Буран В.М.
Присяжні:
Кудлай Н.С.
Незгодінська Л.А.
.