08 липня 2020 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 738/2076/18
Головуючий у першій інстанції - Парфененко О. Я.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/682/20
Суд у складі:
головуючого - судді Євстафіїва О.К.,
суддів: Бечка Є.М., Губар В.С.,
позивач за первісним позовом і відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,
відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ,
третя особа - ОСОБА_4 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 ,
на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2020 року; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 24.02.2020, м. Мена,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 й ОСОБА_2 , в якому, уточнивши позовні вимоги, просив виділити йому частину нерухомого майна, яка за висновком судової будівельно-технічної експертизи від 31.07.2019 № 998-1003/19-24, виготовленого експертом Чернігівського відділення КНДІСЕ, запропонована у виділення першому співвласнику, а ОСОБА_3 і ОСОБА_2 виділити іншу його частину за цим же варіантом, стягнути з нього на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 компенсацію за перевищення його ідеальної долі у виділеному йому майні в сумах 386 грн 00 коп. та 417 грн 00 коп., і покласти на нього ( ОСОБА_1 ) проведення ремонтно-будівельних робіт по улаштуванню вхідних дверних прорізів у приміщеннях 1-6 і між приміщеннями 1-6 та 1-7, 1-5 і 1-6, та відшкодувати йому судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що відповідно до рішення Менського районного суду Чернігівської області від 12.11.2014 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить кожному по 1/4 частці, а ОСОБА_3 - 1/2 частка житлового будинку з надвірними будівлями та такі ж самі частки присадибної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відмовились укласти договір про поділ в натурі цих об'єктів, що суперечить ст.ст. 16, 364, 367 ЦК України.
ОСОБА_2 пред'явила зустрічний позов до ОСОБА_1 , та, уточнивши позовні вимоги, просила стягнути з нього 66274 грн 00 коп. на відшкодування 1/2 частки вартості автомобіля марки «ВАЗ-21703», 7000 грн 00 коп. на відшкодування 1/2 частки вартості автомобільного причепа марки «ПА 004» і відшкодування судових витрат. Ці вимоги мотивовані тим, що в період шлюбу ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за спільні кошти придбано легковий автомобіль марки «ВАЗ-21703», тип - легковий седан «В» та причіп до легкового автомобіля марки «ПА 004», 2007 року випуску. Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 06.12.2013 визнано недійсним договір купівлі-продажу вказаного автомобіля від 26.06.2013, укладений між ТОВ «Регіональна оціночна компанія «Південь - експерт» та ОСОБА_4 , а рішенням цього ж суду від 12.11.2014 згадані причіп і автомобіль визнано об'єктами права спільної часткової власності, але ОСОБА_1 одноосібно користується цими печами
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 й ОСОБА_2 задоволено, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено частково:
- ОСОБА_1 виділено у власність 1/4 частку житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 , а саме: у житловому будинку А-1 - 1-6 (кімнату площею 8,8 кв. м.), 1-7 (кімнату площею 8,9 кв. м.); гараж Д-1, навіс Ж-1, навіс д1-1, 1/2 частину огорожі № 1, 1/4 частину огорожі № 2;
- зобов'язано ОСОБА_1 улаштувати вхідний дверний проріз в приміщенні 1-6, дверний проріз між приміщеннями 1-6 та 1-7, облаштувати тамбур входу, демонтувати дверний проріз між приміщеннями 1-4 та 1-7, 1-5 та 1-6, влаштувати перегородку по лінії розподілу горища, яка проходить по лінії розподілу першого поверху;
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 257 грн 34 коп., а на користь ОСОБА_2 - 128 грн 66 коп. компенсації за зменшення їхньої ідеальної частки в будинку з надвірними будівлями;
- ОСОБА_3 й ОСОБА_2 виділено у власність 3/4 частки вказаного житлового будинку з надвірними будівлями, а саме: у будинку А-1 - І (тамбур площею 2,0 кв. м.), 1-1 (коридор площею 5,9 кв. м.), 1-2 (кухню 10,3 кв. м.), 1-3 (ванну площею 4,3 кв. м.), 1-4 (вітальню площею 13,4 кв. м.), 1-5 (кімнату площею 17,3 кв. м.), погріб Г-1, сарай В-1, навіс а2-1, навіс д-1, сарай Д1-1, туалет Е-1, 1/2 частину огорожі № 1, 3/4 частини огорожі № 2;
- ОСОБА_1 виділено у власність 1/4 частку земельної ділянки в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7423010100:01:003:0639, площею 0,1000 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельну ділянку площею 0,0304 га, яка обмежена лініями розподілу, що проходять через точки 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-1 і які проходять через точки 1-2-3-4-5-6-7-8-9-11-12-13;
- визнано за ОСОБА_3 право власності на 2/3 частки у вказаному майні, а за ОСОБА_2 - на 1/3 частку у цьому майні;
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 278 грн 00 коп., а на користь ОСОБА_2 - 139 грн 00 коп. компенсації за виділ частини земельної ділянки іншого цільового призначення;
- ОСОБА_3 й ОСОБА_2 виділено 3/4 земельної ділянки в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7423010100:01:003:0640, площею 0,0215 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства та визнано за ОСОБА_3 право власності на 2/3 частки, а за ОСОБА_2 - на 1/3 частку цієї ділянки;
- стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат: 352 грн 40 коп. - по сплаті судового збору, 5024 грн 00 коп. - по залученню експерта, 3000 грн 00 коп. - на професійну правничу допомогу;
- стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат: 352 грн 40 коп. - по сплаті судового збору, 5024 грн 00 коп. - по залученню експерта, 3000 грн 00 коп. - на професійну правничу допомогу;
- стягнуто з ОСОБА_3 і з ОСОБА_2 по 91 грн 16 коп. судового збору на користь держави;
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 38047 грн 00 коп. компенсації вартості 1/2 частки легкового автомобіля марки ВАЗ 217030, 2010 року випуску, шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , державний реєстраційний № НОМЕР_3 , і 423 грн 50 коп. компенсації вартості 1/2 частки автомобільного причепа НОМЕР_4 , 2007 року випуску, шасі НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 , та визнано за ОСОБА_1 право власності в цілому на ці об'єкти;
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування судових витрат: 384 грн 70 коп. - по сплаті судового збору, 1384 грн 00 коп. - по залученню експерта, 1533 грн 58 коп. - на професійну правничу допомогу;
- стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 2 грн 00 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити вказане рішення, а саме:
- стягнути з неї на користь ОСОБА_1 відшкодування судових витрат: 117 грн 47 коп. - по сплаті судового збору, 1674 грн 67 коп. - по залученню експерта, 1000 грн 00 коп. - на професійну правничу допомогу;
- стягнути з ОСОБА_1 на її користь 98070 грн 00 коп. компенсації вартості 1/2 частини легкового автомобіля ВАЗ 217030, 2010 року випуску, шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , діючий державний реєстраційний № НОМЕР_3 і 6600 грн 00 коп. компенсації вартості 1/2 частини автомобільного причепу ПА004, 2007 року випуску, шасі НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 ;
- стягнути ОСОБА_1 на її користь відшкодування судових витрат: 523 грн 35 коп. - по сплаті судового збору, 1879 грн 00 коп. - по залученню експерта, 2100 грн 00 коп. - на професійну правничу допомогу;
- правильно розподілити судові витрати по сплаті судового збору, у зв'язку з залученням експерта та витрати за надання правничої допомоги між ОСОБА_1 та ОСОБА_3
В решті рішення суду залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги зводяться до такого:
- вирішивши позовні вимоги ОСОБА_1 , суд у резолютивній частині вказав, що позов задоволено повністю, проте вимоги задоволені не на все спірне майно, а лише на 1/4 його частину, а тому позов є задоволеним частково. Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено частково, то й судові витрати відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України мають бути покладені на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: ОСОБА_1 належить відшкодувати 1/4, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - 3/4 від їх розміру;
- спірні автомобіль та причіп вибули із володіння ОСОБА_2 26.06.2013, що встановлено рішенням суду. Іншим судовим рішенням ці речі визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проте воно не виконується: ОСОБА_1 одноособово користується автомобілем та причепом, до яких ОСОБА_2 не має доступу з 06.12.2013. Висновком судової автотоварознавчої експертизи визначено їх вартість із врахуванням амортизаційного зносу на дату проведення експертизи та без врахування амортизаційного зносу як нового, але суд повинен був виходити з вартості автомобіля та причепа без амортизаційного зносу на дату їх вибуття з володіння ОСОБА_2 .
У ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_2 подала клопотання про призначення у справі додаткової судової автотехнічної експертизи, проведення якої просила доручити експерту Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення якої запропонувала поставити такі запитання:
- якою була залишкова вартість легкового автомобіля марки ВАЗ-217030, 2010 року випуску, червоного кольору, шасі НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1596 куб. см, що перебував на обліку в Менському МРЕВ ДАІ УМВС України в Чернігівській області з 2010 р. і був знятий з обліку для продажу 26.06.2013 з видачею транзитних номерів 25АН1858, станом на час продажу, тобто на 26.06.2013?
- якою була залишкова вартість причепу до легкового автомобіля НОМЕР_4 , шасі НОМЕР_5 , державний реєстраційний № НОМЕР_6 , 2007 року виробництва, станом на час його продажу, тобто на 26.06.2013?
- якщо вказану вартість автомобіля та причепа станом на 26.06.2013 визначити неможливо, то вказати причину такої неможливості.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Яровий О.І. підтримав клопотання.
Інші учасники справи думки щодо клопотання не виказали.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника справи, дослідивши її матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги й клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Так, у справі мається висновок судової автотоварознавчої експертизи від 12.12.2019 № 4762/4753/19-24, яку проведено Чернігівським відділенням КНДІСЕ, згідно з яким:
- ринкова вартість автомобіля ВАЗ 217030, 2010 року випуску, шасі НОМЕР_1 , державний реєстраційний № НОМЕР_3 , на час проведення експертизи (11.12.2019) становить 76094 грн 00 коп., а його ринкова вартість без врахування газобалонного обладнання, змонтованого на автомобілі, на цей же час становить 73488 грн 00 коп.; приведена ціна (вартість нового автомобіля, якщо би він випускався до теперішнього часу) укомплектованого автомобіля ВАЗ 2170 110-01 1.6і 5 НОМЕР_7 , з двигуном об'ємом 1596,00 см3, становить 196140 грн 00 коп.;
- ринкова вартість причепа НОМЕР_4 , державний реєстраційний № НОМЕР_6 , 2007 року виробництва, на час проведення експертизи (11.12.2019) становить 847 грн 00 коп.; ринкова вартість нового причепа ПА004, 2019 року виготовлення, на цю ж дату становить 13200 грн 00 коп. (т. 2 арк. 161-178).
Постановляючи рішення, що оскаржується, суд І інстанції виходив з того, що розмір частки сторін у спірному майні необхідно визначати з дійсної його вартості на час розгляду судом справи, тобто виходячи із дійсної його вартості, що визначена висновком експерта: 73 488 грн 00 коп. - щодо спірного автомобіля та 847 грн 00 коп. - щодо спірного причепа. Проте експертом у висновку не визначалася вартість майна на дату фактичного його вибуття із володіння ОСОБА_2 , тобто станом на час його продажу - 26.06.2013.
Із наведеного випливає, що у справі мається потреба повністю перевірити твердження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у їх сукупності, так як у них йдеться про обставини, що можуть мати неабияке значення для справи виходячи з правової позиції Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, що викладена у постанові від 03.10.2018 у справі № 127/7029/15-ц, яка узгоджується із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України у п. 22 постанови від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».
Отож у справі слід призначити додаткову судову автотоварознавчу експертизу. Разом з тим запропоновані ОСОБА_2 на вирішення експертизи питання сформульовано недостатньо коректно, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне викласти їх у належній редакції.
Оскільки у справі виконано усі можливі з необхідних процесуальні дії, то на час проведення експертизи провадження у справі підлягає зупиненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 102-104, 109, 252 ч. 1 п. 5, 253 ч. 1 п. 9, 368 ч. 1 ЦПК України, суд
Клопотання ОСОБА_2 задовольнити частково.
Призначити у справі додаткову судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручити Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Старобілоуська, № 17 «а», м. Чернігів, 14017, тел. 67-52-00).
На вирішення експертизи поставити запитання: визначити дійсну вартість станом на 26.06.2013:
1) легкового автомобіля марки ВАЗ 217030, 2010 року випуску, шасі НОМЕР_1 , державний реєстраційний № НОМЕР_2 , діючий державний номерний знак НОМЕР_3 ,
2) автомобільного причепа НОМЕР_4 , 2007 року випуску, шасі НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 .
У розпорядження експерта надати матеріали справи.
Дозволити експертові у разі необхідності вийти на місце для проведення обстеження; зобов'язати учасників справи забезпечити (надати) експертові доступ до всіх спірних об'єктів.
Витрати по оплаті експертизи покласти на ОСОБА_2 .
Роз'яснити учасникам справи, що ст. 109 ЦПК України передбачає, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Попередити експерта про те, що за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання цієї ухвали настає кримінальна відповідальність згідно з ст.ст. 384, 385 КК України.
Зобов'язати експерта надати суду висновок у строк, встановлений п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (з наступними змінами).
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але в частині зупинення провадження у справі вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної ухвали.
Повну постанову складено 10.07.2020.
Головуючий: Судді: