іменем України
01 липня 2020 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 751/7317/19
Головуючий у першій інстанції - Яременко І. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/702/20
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого судді - Губар В.С.,
суддів - Бечка Є.М., Євстафіїва О.К.
із секретарем судового засідання - Шапко В.М.
Суб'єкт оскарження - державний виконавець Корольовського відділу державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Товкач Руслан Володимирович
Скаржник - ОСОБА_1
Заінтересована особа - Акціонерне товариство «Альфа-Банк»
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (із повідомленням учасників справи) у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 січня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», державний виконавець Корольовського відділу державної виконавчої служби м.Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Товкач Руслан Володимирович, на дії державного виконавця,
місце ухвалення судового рішення - м. Чернігів
дата складання повного тексту судового рішення - 31 січня 2020 року
У жовтні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бородін Д.В. звернувся до суду зі скаргою, в якій просив поновити пропущений строк; визнати дії державного виконавця Корольовського ВДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області Товкача Р.В. з призначення суб'єкта оціночної діяльності для надання висновку про ринкову вартість 1/3 частини кв. АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_1 неправомірними; скасувати постанову державного виконавця Корольовського ВДВС м.Житомир ГТУЮ у Житомирській області Товкача Р.В. про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №53195866 від 19.09.2019 року.
В обґрунтування скарги зазначав, що Новозаводським районним судом м. Чернігова виданий виконавчий лист на виконання рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 15.06.2011 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Альфа-Банк» грошових коштів.
Вказує, що 27.12.2016 року постановою державного виконавця Корольовського ВДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області відкрито виконавче провадження № 53195866.
Згідно постанови про опис та арешт майна державний виконавець Корольовського ВДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області Товкач Р.В. від 14.08.2019 проведено опис та арешт майна, належного ОСОБА_1 , а саме: 1/3 частини кв. АДРЕСА_1 .
Постановою від 19.09.2019 року державний виконавець Товкач Р.В. призначив суб'єкта оціночної діяльності - ПП «КОЕКС», якому доручив надати висновок про ринкову вартість 1/3 частини кв. АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_1 .
Проте, скаржник вважає, що дії державного виконавця з призначення суб'єкта оціночної діяльності вчинені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки постанова про опис та арешт майна від 14.08.2019 року боржнику ОСОБА_1 не надсилалась, він не був обізнаний про її наявність, а тому не мав можливості скористатись своїм правом, передбаченим ч.ч. 1, 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» щодо досягнення сторонами виконавчого провадження згоди з приводу вартості майна.
Окрім того, скаржник посилається на те, що про існування оскаржуваної постанови та постанови про опис та арешт майна від 14.08.2019 року він дізнався 01.10.2019 року, коли його представник ознайомився з матеріалами ВП № 53195866, а тому просить поновити строк для подання скарги на дії державного виконавця як пропущений з поважних причин.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 січня 2020 року скарга ОСОБА_1 задоволена.
Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Товкача Р.В.
Визнано дії державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Товкача Р.В. щодо призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у виконавчому провадженні №53195866 - неправомірними.
Скасовано постанову державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Товкача Р.В. про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 19 вересня 2019 року в межах виконавчого провадження № 53195866.
В апеляційній скарзі головний державний виконавець Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Товкач Р.В. просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 , посилаючись неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що 27.12.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 6-5138/11, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором.
Зазначає, що на виклики державного виконавця від 11.12.2018 року, 06.08.2019 року боржник не з'являвся, поштову кореспонденцію не отримує за зареєстрованим місцем проживання згідно довідки відділу моніторингу місця реєстрації УДМС України у Житомирській області.
Як вказує апелянт, в ході проведення виконавчих дій встановлено, що боржник є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , а тому в силу приписів ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 06.08.2019 року винесено постанову про арешт майна боржника та накладено арешт на належну боржнику частину квартири, а іншого майна виявлено не було. У зв'язку з чим, божнику направлено вимогу за місцем реєстрації та адресою, вказаною у виконавчому листі, якою зобов'язано бути присутнім 14.08.2019 року за місцем знаходження квартири для здійснення опису та арешту 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .
Посилається на те, що 14.08.2019 року державним виконавцем здійснено опис та арешт нерухомого майна боржника та складено відповідну постанову, яка була направлена рекомендованими листами сторонам виконавчого провадження та роз'яснено боржнику положення ч.ч. 1,2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» щодо визначення вартості майна за взаємною згодою.
Проте, як зазначає апелянт, відомості щодо досягнення згоди про визначення описаного та арештованого майна не надійшли, тому 19.09.2019 року державним виконавцем відповідно до ст.. 20 Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадження та призначено ПП «КОЕКС» в особі оцінювача Поліщука Ю.М. експертом у виконавчому провадженні для визначення ринкової вартості спірного нерухомого майна.
Апелянт наголошує, що 01.10.2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бородін Д.В. ознайомився з матеріалами виконавчого провадження.
За доводами апеляційної скарги, 01.1.0.2019 року державним виконавцем направлено копію висновку щодо оцінки нерухомого майна сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом і 02.10.2019 року відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерством юстиції України № 2831/5 від 29.09.2015 року, направлено заявку ДП «Сетам» щодо реалізації нерухомого майна, яке належить боржнику.
Тому вважає, що державним виконавцем дотримано вимоги Закону України «Про виконавче провадження» при винесенні постанови від 19.09.2019 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа и№ 6-51389/11, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором.
Відзиви на апеляційну скаргу у встановлений строк учасниками судового розгляду не подавались.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено наступне.
31.01.2012 року Новозаводським районним судом м. Чернігова виданий виконавчий лист № 6-5138/11 на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський Фінансовий союз» від 15.06.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором № 490054261 у розмірі: 170709,99 грн. - за кредитом; 62843,25 грн. - по відсотках; 583293,20 грн. - по пені; 100,00 грн. - судові витрати по сплаті третейського збору (а.с. 59 Т. 1).
27.12.2016 року державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області Корягіною О.А. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 53195866 з виконання виконавчого листа № 6-5138/11, виданого 31.01.2012 року Новозаводським районним судом м. Чернігова (а.с. 61 зворот Т. ).
Зазначена постанова направлена на адресу місця проживання боржника ОСОБА_1 , вказану у виконавчому листі (а.с. 61 Т. 1).
Проте, ні матеріали виконавчого провадження, ні матеріали справи не містять документальних доказів отримання боржником ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження.
Як убачається з матеріалів справи, державним виконавцем здійснювались письмові виклики ОСОБА_1 11 грудня 2018 року та 06 серпня 2019 року (а.с. 63, 75 Т. 1), але в матеріалах справи відсутні докази про отримання боржником зазначених викликів.
Окрім того, 06 серпня 2019 року головним державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Товкачем Р.В. на адресу боржника ОСОБА_1 направлена вимога бути присутнім 14 серпня 2019 року за адресою АДРЕСА_2 , для проведення виконавчих дій, а саме для опису та арешту 1/3 частки зазначеної квартири (а.с. 76 Т.1). Проте, у справі відсутні докази про отримання ОСОБА_1 зазначеної вимоги державного виконавцяі.
06.08.2019 року головним державним виконавцем Корольовського ВДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області Товкачем Р.В. у відповідності до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про арешт майна боржника та накладено арешт на 1/3 ідеальну частку у належній боржнику ОСОБА_1 кв. АДРЕСА_1 у межах суми звернення стягнення 652404,94 грн. Роз'яснено сторонам виконавчого провадження про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця. (а.с. 78 Т. 1)
14 серпня 2019 року головним державним виконавцем Корольовського ВДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області Товкачем Р.В. винесена постанова про опис та арешт майна, а саме 1/3 ідеальної частки квартири АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с. 80-81 Т. 1)
Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що зазначена постанова винесена без участі стягувача та боржника, направлена сторонам виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням (а.с.83 Т. 1), проте в матеріалах справи відсутні докази про отримання сучасниками виконавчого провадження зазначеної постанови.
19.09.2019 року головним державним виконавцем Корольовського ВДВС м. Житомир ГТУЮ у Житомирській області Товкачом Р.В. винесена постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме ПП «КОЕКС» з метою встановлення ринкової вартості нерухомого майна - 1/3 ідеальної частки квартири АДРЕСА_1 (а.с. 94-95 Т. 1)
Як достовірно встановлено апеляційним судом, оцінка квартири призначалась з метою її примусового продажу для виконання виконавчого листа про стягнення заборгованості за кредитним договором і ці обставини в апеляційному суді учасниками справи не спростовані і не заперечувались.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відсутні докази отримання боржником постанови про опис та арешт майна від 14.08.2019 року, тому боржник не міг скористатись своїм правом, передбаченим ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». Тому, ураховуючи вимоги Закону України «Про виконавче провадження» щодо порядку визначення вартості майна боржника, суд дійшов висновку про неправомірність дій державного виконавця з призначення суб'єкта оціночної діяльності для надання висновку про ринкову вартість 1/3 частини кв. АДРЕСА_1 .
Апелянтом не надано в суд першої інстанції і не представлено апеляційному суду належних і допустимих документальних доказів на спростування вказаного висновку суду першої інстанції.
Перевіряючи аргументи скарги, апеляційний суд враховує наступне.
Частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами (пункт 1 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частинами 1,2 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Згідно з частинами 1,2,5 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
За приписами статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.
Частинами 1, 3-5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
Якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. У разі, якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. Якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Відповідно ч. 5 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час відкриття виконавчого провадження») виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.
Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що у скарзі ОСОБА_1 посилається на положення ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» та вказує, що оскільки він не отримував постанову державного виконавця про опис та арешт його майна від 14.08.2019 року та не отримував результати оцінки майна, а тому він не зміг скористатись своїм правом щодо погодження визначення вартості майна.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції визначився в повному обсязі з характером спірних правовідносин, належним чином встановив у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення з урахуванням наданих учасниками справи доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення скарги ОСОБА_1 .
Апеляційний суд враховує, що в матеріалах справи та в матеріалах виконавчого провадження відсутні документальні докази того, що сторони виконавчого провадження дійшли згоди щодо вартості спірного майна.
Своїм правом на оскарження результатів визначення оцінки майна у судовому порядку в строки, передбачені ч.5 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", боржник ОСОБА_1 скористатися не мав можливості, оскільки не був обізнаний про проведення виконавчих дій щодо опису та оцінки його майна.
Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що незалежна оцінка спірної квартири була проведена суб'єктом оціночної діяльності з порушенням встановлених правил.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Реалізацію принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Доводи апеляційної скарги не містять передбачених процесуальним законом підстав для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на правильність вирішення спору по суті.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) залишити без задоволення.
Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Судді: