Справа № 643/10849/20
Провадження № 2/643/3581/20
13.07.2020 Суддя Московського районного суду м. Харкова Букреєва І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Максимовського Сергія Олександровича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
В провадження надійшли матеріали справи за вказаним позовом.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно матеріалів позовної заяви інтереси позивача ОСОБА_1 представляє ОСОБА_3 , який є адвокатом згідно Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 3063, на підставі ордеру серії № 1015239 від 09.07.2020.
Позов підписано представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Максимовським Сергієм Олександровичем.
Пунктом п'ятнадцятим Постанови пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, зокрема, що Сімейне законодавство не передбачає можливості розірвання шлюбу представником одного з подружжя або їх обох за довіреністю останніх, а правила ЦК (435-15) про представництво, довіреність і доручення на ці правовідносини не поширюються.
Відповідно до ч.2 ст.175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтерессах іншої особи.
Отже, позовна заява про розірвання шлюбу повинна подаватися та підписуватися позивачем по справі.
За змістом ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків.
Крім цього, всупереч вимог ст.175, ч.5 ст.177 ЦПК України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», заявником не надано оригінал свідоцтва про шлюб.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175,177 цього Кодексу постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про залишення позову без руху для надання заявнику часу, необхідного для усунення вищевказаних недоліків, а саме: надати позовну заяву від імені позивача та з особистим підписом позивача; надати оригінал свідоцтва про шлюб; додати копію уточненої позовної заяви для відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.175, 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Максимовського Сергія Олександровича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали - для усунення недоліків, роз'яснивши, що у разі не усунення недоліків в установлений судом строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Копію ухвали надіслати позивачу для відома.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Букреєва