01.07.2020 Справа №607/6079/20
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливка Л.М., за участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Оленяка Володимира Степановича, розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України , жителя АДРЕСА_1 ,працює на посаді виконроба ТОВ «Конкретбуд»,РНОКПП НОМЕР_1 ,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -
02 квітня 2020 року уповноваженою особою Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 268103 , у якому зафіксовано, що « ОСОБА_1 02 квітня 2020 року, о 10 год. 20 хв., керував транспортним засобом Вольво 360, р.н. НОМЕР_2 км автодороги М-19 « Ковель - Чернівці - Тереблече», перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою технічного приладу газоаналізатора Alkotest 6820 ARHJ-0295, повірка дійсна до 30 жовтня 2020 року, на табло якого висвітлився результат 0,36 ‰, в присутності двох свідків, з результатом згідний , чим порушив вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП; свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення заперечив. Вказав, що за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 268103 правопорушення не вчиняв. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився із порушенням вимог закону, спочатку були одні свідки, потім , залучили іншого свідка. Поліцейський щось підкручував у газоаналізаторі Alkotest 6820 ARHJ-0295 . Окрім цього на місці події він не погоджувався із результатом, бажав проїхати у медичний заклад, однак працівником поліції це не було взято до уваги. Зазначив, що ці обставини підтверджуються матеріалами відео фіксації долученими до протоколу про адміністративне правопорушення .
Таку позицію ОСОБА_3 підтримав і його захисник - адвокат Оленяк В. С., зазначив, що належними та допустимими доказами вина його довірителя у вчиненні правопорушення а передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не підтверджена, відтак провадження у справі підлягає до закриття. Вказав на порушення працівниками поліції процедури огляду ОСОБА_3 . На стан алкогольного сп'яніння визначеного Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735. Акцентував увагу суду на вимогах ст. 62 Конституції України та практику ЄСПЛ про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Заслухавши пояснення учасників, оцінивши наявні у адміністративних матеріалах докази суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із вимогами частини 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вимогами статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).
Вимогами статті 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Окрім протоколу, у матеріалах про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 ст. 130 КУпАП, із документів, котрі відповідно до статті 251 КУпАП можуть містити будь-які фактичні дані щодо події та можуть вважатись доказами у справі, наявні виключно: результат продування ОСОБА_1 технічного приладу Alkotest 6820 ARHJ-0295; два акти огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; письмові пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 02 квітня 2020 року; копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2329960 від 02 квітня 2020 року; відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції ВО00075,37.
Оцінюючи ці матеріали через призму доводів ОСОБА_1 та його захисника, суддя вважає за необхідне зазначити таке.
Адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У абзацах 3 та 4 пункту 27 постанови пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція).
Пунктом 2 розділу І Інструкції визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Також пунктом 6 Інструкції визначено - якщо водій транспортного засобу ,що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення такого огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
У адміністративних матеріалах відсутні докази того, що працівниками поліції були дотримані ці вимоги Інструкції і водію ОСОБА_1 було забезпечено його право пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння у відповідному закладі охорони здоров'я.
Так, з письмових пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 02 квітня 2020 року, вбачається, що , що у їх присутності водій ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного приладу, результат якого показав 0,36 промілле , при цьому водій з цим результатом погодився.
Натомість, у двох актах огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складених на місці події , не зазначено про згоду ОСОБА_1 зі вказаним результатом .
Не зафіксовані вказані обставини і на відеозаписах з нагрудних відеокамер працівників поліції.
За клопотанням ОСОБА_1 свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були викликані судом для дачі пояснень у судовому засіданні, однак, отримавши судові повістки, повторно, до суду не прибули, про причини неявки суд не повідомили.
Також, суд зауважує , що на відеозаписах із нагрудних камер поліцейських , видно як процедура огляду на стан сп'яніння за допомогою технічного приладу газоаналізатора Alkotest 6820 ARHJ-0295 розпочиналася у присутності двох свідків - чоловіків, після продування ОСОБА_6 газоаналізатора Alkotest 6820 ARHJ-0295 результат не визначився. Надалі один із свідків чоловіків пішов, з'явилася свідок -жінка. Також, на записах зафіксовано як працівник поліції за допомогою ключа , щось підкручує у технічному приладі газоаналізатор Alkotest 6820 ARHJ-0295 ( 10:06:18 камера 000075, файл 20200402195527000573) , після чого ОСОБА_7 повторно продуває його , і на табло якого висвітлюється результат 0,36 ‰.
Щодо копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАК № 2329960 від 02 квітня 2020 року, то викладена у ній інформація, щодо керування ОСОБА_1 автомобілем з перевищенням встановлених обмежень швидкості руху , не містить жодних доказів щодо керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Отож, викладені у протоколі обставини, щодо керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп'яніння не мають жодного доказового забезпечення та ним заперечуються.
Це породжує об'єктивний сумнів у їх відповідності фактичним обставинам справи, котрі, згідно статті 62 Конституції України, тлумачаться на його користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
За даних обставин суддя приходить до переконання, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
За наведених обставин провадження у даній справі слід закрити.
Керуючись частиною 1 статті 130, статтею 221, пунктом 1 частини 1 статті 247, статтями 266, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд , -
Адміністративну справу стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяЛ. М. Сливка