03.07.2020 Справа №607/20916/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого Грицака Р.М.
за участю секретаря Лобач І.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про усунення перешкод у здійсненні прав на спілкування з онуком, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із позовом до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про усунення перешкод у здійсненні прав на спілкування з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 липня 2012 року між її сином, ОСОБА_5 , та його дружиною, ОСОБА_3 розірвано шлюб. У даному шлюбі у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з відповідачкою за адресою: АДРЕСА_1 .
У неї з її онуком, ОСОБА_4 , завжди були хороші стосунки, вони легко знаходили спільну мову, незважаючи на різницю у віці, проводили багато часу разом. З моменту його народження онук і його батьки проживали разом із нею за адресою: село Великий Ходачків Козівського район Тернопільської області.
Але, починаючи з липня 2012 року, ситуація змінилася, відповідачка почала уникати спілкування із нею, змінила місце проживання та забрала онука, відмовляла їй у спілкуванні з ним.
У зв'язку із вчиненням перешкод у спілкуванні з онуком вона у листопаді 2018 року звернулася до органу опіки і піклування та на її звернення останнім було роз'яснено право звернути до суду із відповідним позовом. Також вона зверталася із листом до відповідачки про узгодження графіку побачень з онуком, однак вказане прохання було залишено без уваги.
Всі її намагання мирним шляхом врегулювати даний спір не призвели до результату, у зв'язку із чим вона змушена звернутися до суду та просить зобов'язати відповідача ОСОБА_3 усунути перешкоди у спілкуванні з її онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити такі способи її участі у вихованні онука: встановити графік побачень щотижня в неділю з 9-00 до 18-00 години, спільний відпочинок влітку - 7 (сім) днів безперервно у літній період, який дитина проводитиме із нею ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 17 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила частково та просила суд встановити спосіб участі позивача у спілкуванні з онуком кожну суботу місяця з 17 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин за місцем проживання та згоди дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради в судове засідання не з'явився попередньо надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності за наявними матеріалами у справі. Висновок органу опіки та піклування прийнятий з урахуванням найкращих інтересів дитини підтримує в повному обсязі.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 24 січня 1981 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00023785995 від 28 серпня 2019 року рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 04 липня 2012 року шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , розірвано.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 зміна прізвище на « ОСОБА_3 » про що свідчить свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_2 видане Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Згідно довідки виданої Великоходачківською сільською радою Козівського району Тернопільської області 05 квітня 2019 року за №201 ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 разом з її сином ОСОБА_5 .
Також згідно характеристики виданої Великоходачківською сільською радою Козівського району Тернопільської області 05 квітня 2019 року за №202 ОСОБА_1 проживає разом із сином ОСОБА_5 у власному житловому будинку. Умови проживання добрі. На території сільської ради характеризується з позитивної сторони, веде невелике підсобне господарство. Будь-яких зауважень зі сторони виконкому сільської ради до неї немає.
Як вбачається із листа Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради від 07 листопада 2018 року №2264/04-24 ОСОБА_1 зверталася до них із заявою від 01 листопада 2018 року, яку розглянуто та роз'яснено їй право на спілкування з онуком, а у разі вчинення батьками перешкод у здійсненні бабою своїх прав щодо виховання онука звернутися до суду із відповідним позовом.
Також, як вбачається із опису вкладення у цінний лист позивач ОСОБА_1 19 листопада 2018 року надсилала відповідачу ОСОБА_3 лист звернення про узгодження графіка побачень з онуком ОСОБА_4 .
Вказаний лист отриманий відповідачем 26 листопада 2018 року особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Актом обстеження умов проживання складеним членами комісії у складі головних спеціалістів служби у справах дітей Козівської РДА ОСОБА_6, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 27 листопада 2019 року на підставі листа Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради від 22 листопада 2019 року №2294/04-24 з метою усунення перешкод у спілкуванні з онуком проведено обстеження умов проживання в одноповерховому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який складається із двох кімнат, кухні та санвузолу. В одній половині будинку проживає ОСОБА_1 , а в іншій її син ОСОБА_9 . Умови проживання задовільні, у всіх кімнатах проведений ремонт, наявні меблі, побутова техніка, в кімнатах чисто та прибрано. Створенні належні умови для розвитку, виховання та відпочинку дитини. Стосунки у сім'ї хороші, конфліктів між матір'ю ОСОБА_1 та її сином ОСОБА_9 немає. За результатами бесіди з ОСОБА_1 встановлено, що остання бажає спілкуватися з онуком та просить визначити способи її участі у його вихованні.
Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 29 січня 2020 року встановлено, що ОСОБА_1 виявляє бажання спілкуватися з онуком ОСОБА_4 та брати участь у його вихованні. Мати дитини ОСОБА_3 на засідання комісії не з'явилася проте подала заяву у якій пропонує встановити графік побачень бабусі з онуком ОСОБА_4 щопонеділка з 17 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. при цьому враховуючи думку ОСОБА_4 . При спілкуванні з малолітнім ОСОБА_4 , з'ясовано, що останній не бажає бачитися із бабусею, оскільки бабуся ображала маму. Останній раз ОСОБА_4 бачив бабусю ОСОБА_1 , коли відвідував дошкільний заклад, вона не телефонує йому та не вітає з днем народження. Тому враховуючи думку дитини, захищаючи її інтереси, орган опіки і піклування вважає за доцільне рекомендувати бабусі ОСОБА_1 здійснювати свою участь у вихованні онука ОСОБА_4 у будь який-день та годину за бажанням ОСОБА_4 , враховуючи режимні моменти дитини. Також рекомендувати матері ОСОБА_3 поважати права бабусі ОСОБА_1 на виховання онука, не чинити перешкоди у спілкуванні бабусі з онуком.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно із частинами восьмою, дев'ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Положеннями статті 257 СК України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.
Батьки та інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.
Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
За правилами частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров'я та інших обставин, що мають істотне значення.
В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім'ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
Право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв'язки між близькими родичами, наприклад, між дідусями, бабусями та онуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль.
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
У статті 12 Конвенції про права дитини закріплені положення, згідно з якими держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.
З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18), право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі з'являється у дитини з досягненням віку 10 років.
Так, в ході судового розгляду справи суд заслухав думку малолітнього ОСОБА_4 , який пояснив суду, що будь якого бажання проводити час із бабусею він не має, так як остання постійно конфліктує з його мамою, чинить на нього тиск та примушує до спілкування з нею.
Суд вважає, що відносини мають будуватися на любові та взаємоповазі, а тому не вважає, що у даному випадку слід постановити рішення всупереч інтересам дитини, оскільки цього інтереси дитини, як раз не вимагають. Інтереси позивача не мають бути вищими за інтереси дитини, психіка якої, на відміну від дорослої людини, ще не до кінця сформована та порівняно є слабкою, а тому потребує захисту та мудрого підходу, а не тиску. Дитина не повинна бути заручником у відносинах дорослих.
Згідно із частинами четвертою, п'ятою статті 19 СК України при розгляді судом справ даної категорії обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Висновком органу опіки та піклування рекомендовано бабусі ОСОБА_1 здійснювати свою участь у вихованні онука ОСОБА_4 у будь який-день та годину за бажанням ОСОБА_4 , враховуючи режимні моменти дитини. Також рекомендувати матері ОСОБА_3 поважати права бабусі ОСОБА_1 на виховання онука, не чинити перешкоди у спілкуванні бабусі з онуком.
Встановлюючи порядок спілкування баби з онуком, суд відступає від порядку, запропонованого органом опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради, та вважає за необхідне звернути увагу, що таким висновком орган опіки та піклування покладає право вибору на спілкування баби з онуком виключно на саму малолітню дитину, яка з огляду на психологічний стан відчуває неспокій через конфліктні відносини між батьками, що судом встановлено в ході судового розгляду. При цьому, суд не повинен покладати на малолітню дитину відповідальність щодо вирішення спору та встановлення такого порядку спілкування, як «за домовленістю чи особистим бажанням дитини», оскільки фактично спір між сторонами не вирішений, а дитина в даних правовідносинах між батьками залишається їх заручником.
Так само, суд вважає за необхідне відступити і від запропонованого позивачем порядку зустрічей з дитиною, зважаючи на її вік та навчальний процес.
Враховуючи фактичні обставини справи, вимоги закону, суд приходить до висновку, про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та побаченні з онуком ОСОБА_4 .
Разом з цим суд бере до уваги, що між позивачем та дитиною відсутній сталий психологічний зв'язок та дитина, враховуючи її вік та тривале проживання з матір'ю, повноцінно не сприймає позивача, як бабусю. Для налагодження довірливих відносин між бабою і дитиною необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прив'язаності онука до баби.
Таким чином, суд приймаючи до уваги інтереси дитини, що мають вирішальне значення при вирішенні даного спору, переважне право відповідача на виховання сина вважає за необхідне визначити наступний графік побачень баби з онуком: кожна субота місяця з 17 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин за місцем проживання та згоди дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вказаний порядок та спосіб є достатнім і відповідає принципу розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритетному інтересу дитини, підтримки зв'язків між родичами.
Саме такий спосіб участі баби у вихованні малолітнього онука та спілкування з ним у повній мірі відповідатиме інтересам як батьків, так і дитини, а також є достатнім для забезпечення участі баби у процесі виховання дитини.
Враховуючи вищевикладене, з врахуванням позиції сторін, інтересів малолітньої дитини, суд вважає необхідним позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково та зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та побаченні з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановивши наступний спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : кожна субота місяця з 17 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин за місцем проживання та згоди дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд вважає за необхідне зазначити та звернути увагу сторін, що у випадку налагодження довірливих стосунків між відповідачем та бабусею малолітнього ОСОБА_4 , з питання виховання та участі в житті дитини, сторони не позбавлені можливості вирішувати питання про більш тривалий та стабільний графік зустрічей бабусі з дитиною, який буде враховувати їх спільні інтереси, та інтереси дитини.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 7,158,159,257,263 СК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та побаченні з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
Встановити наступний спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні з онуком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- кожна субота місяця з 17 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин за місцем проживання та згоди дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 13 липня 2020 року.
Головуючий суддяР. М. Грицак