03.07.2020 Справа №607/16550/14-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
за участю секретаря Мотиль Б.І.
представника скаржника ОСОБА_1
приватного виконавця Снігур О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу за скаргою ОСОБА_2 , заінтересовані особи приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Снігур Олег Юрійович, приватне підприємство «Будсоюзтехніка» про визнання незаконними постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника, -
ОСОБА_2 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду зі скаргою про визнання незаконними постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, а також про арешт майна боржника, в якій просить визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Снігура О.Ю. від 20.02.2020 року у виконавчому провадженні №61338120 про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника.
Скарга мотивована тим, що договір №ВПВ/023/19 страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця на дату відкриття виконавчого провадження (20.02.2020року) втратив свою силу та станом на дату отримання інформації з реєстру (27.02.2020року) інформація про укладання приватним виконавцем Снігуром О.Ю. нового договору відсутня. Відтак вважає, що приватний виконавець Снігур О.Ю. не мав права приймати виконавчий документ до свого провадження. Також виконавче провадження відкрито для примусового виконання рішення, яке не підлягає примусовому виконанню на період чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна з громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року, а тому вважає, що відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на квартири у цьому провадженні є незаконним.
Приватний виконавець Снігур О.Ю. подав суду заперечення на скаргу, в якому посилається на те, що на день винесення ухвал він мав договір страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця терміном дії з 06.02.2020р. по 14.02.2021р. , страхова сума договору 20 000 000 грн. 19.02.2020 року була укладена додаткова угода про збільшення страхової суми до розміру 40 000 000 грн. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження підстав для повернення стягувачу виконавчого документа без виконання не було. У виданому судом виконавчому документі не було наявної заборони на звернення стягнення на майно, яке було визначено судовим рішенням, на період чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна з громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року, не було.
Представник скаржника в судовому засіданні скаргу підтримав та просив задоволити, посилаючись на мотиви викладені в позовній заяві.
Приватний виконавець Снігур О.Ю. в судовому засідання заперечив щодо задоволення скарги та просив у її задоволенні відмовити, посилаючись на мотиви, які викладені в запереченні на скаргу.
Дослідивши письмові докази та матеріали, що додані до скарги, приходить до наступних висновків.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.11.2019 року по справі № 607/16550/14-ц позов приватного підприємства Будсоюз-техніка до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 , Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 за договором кредитної лінії №515/2006-МК від 31 липня 2006 року в розмірі 313 390 доларів США 86 центів, що за курсом НБУ станом не день ухвалення судового рішення складає 7 771 473 звернуто стягнення на користь приватного підприємства Будсоюз-техніка на предмет іпотеки, а саме:
- квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із застосуванням процедури продажу - шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із визначенням та встановленням початкової ціни, визначеної на підставі оцінки майна здійсненої суб'єктом оціночної діяльності проведеною відповідно до законодавства; квартиру АДРЕСА_2 та належить на праві власності ОСОБА_3 із застосуванням процедури продажу - шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із визначенням та встановленням початкової ціни, визначеної на підставі оцінки майна здійсненої суб'єктом оціночної діяльності проведеною відповідно до законодавства; квартиру АДРЕСА_3 та належить на праві власності ОСОБА_3 із застосуванням процедури продажу - шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із визначенням та встановленням початкової ціни, визначеної на підставі оцінки майна здійсненої суб'єктом оціночної діяльності проведеною відповідно до законодавства; квартиру АДРЕСА_4 та належить на праві власності ОСОБА_2 із застосуванням процедури продажу - шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із визначенням та встановленням початкової ціни, визначеної на підставі оцінки майна здійсненої суб'єктом оціночної діяльності проведеною відповідно до законодавства. Також, у резолютивній частині судового рішення судом вказано, що воно не підлягає примусовому виконанню в частині звернення стягнення на майно, а саме на 1/2 частки квартири АДРЕСА_5 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 АДРЕСА_7 , на період чинності Закону України Про мораторій на стягнення майна з громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті від 03 червня 2014 року №1304-VІІ. Вказане рішення суду набрало законної сили.
На підставі зазначеного рішення суду Тернопільським мськрайонним судом 24 січня 2020 року було видано виконавчі листи.
Постановою приватного виконавця Снігур О.Ю. виконавчого округу Тернопільської області від 20.02.2020 року на підставі заяви стягувача - ПП «Будсоюзтехніка» відкрито виконавче провадження №ВП№61338120. Крім цього, постановою приватного виконавця Снігур О.Ю. у цей же день накладено арешт на нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_4 та належить ОСОБА_2 в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, що становить 344 729,94 дол. США.
Відповідно до ч.1,ч.3 ст.24 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець зобов'язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами. Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця має становити 10 відсотків загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року. Протягом перших трьох років зайняття діяльністю приватного виконавця мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця не може бути меншим загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року.
Судом з'ясовано, що 06 лютого 2020 року приватний виконавець Снігур О.Ю. уклав договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця на загальну страхову суму 20 000 000 грн. Крім цього, 19.02.2020 року приватним виконавцем Снігурем О.Ю. укладено додаткову угода до договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця на загальну страхову суму 40 000 000 грн.
Таким чином, приватний виконавець Снігур О.Ю. мав право на здійснення виконавчих дій щодо примусового виконання зазначених виконавчих листів, відтак твердження скаржника у цій частині суд вважає безпідставними.
Відповідно до ст.. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документу.
Таким чином, підставою для відкриття виконавчого провадження та подальшого виконання судового рішення є пред'явлений до відповідного відділу державної виконавчої служби виконавчий документ із заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження.
07 червня 2014 року набув чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» , яким запроваджено мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, а саме: не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України Про заставу та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.
Вказаний Закон є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію його положень на період чинності цього Закону.
Відповідно до висновків Верховного Суду України, що викладені у постанові в справі №6-2947цс15 від 03 лютого 2016 року, на час дії Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті не підлягає виконанню рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.
У резолютивній частині рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05.11.2019 року зазначено, що рішення не підлягає примусовому виконанню в частині звернення стягнення на майно, на 1/2 частки квартири АДРЕСА_5 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 АДРЕСА_7 , на період чинності Закону України Про мораторій на стягнення майна з громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті від 03 червня 2014 року №1304-VІІ.
Зі змісту виконавчого листа, виданого Тернопільським міськрайонним судом 24.01.2020 року, не вбачається та в ньому не зазначено щодо відстрочки виконання рішення, а також, що рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає примусовому виконанню.
Закон України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті у розумінні пункту 9 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження є підставою повернення виконавчого документа стягувачу.
Разом з тим, зміст статті 37 Закону України» Про виконавче провадження» визначає підстави повернення стягувачу виконавчого документа, за яким відкрито виконавче провадження.
Тобто, встановлена Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» заборона щодо звернення стягнення на майно боржника стосується заходів примусового виконання рішень (конкретних дій, спрямованих державним виконавцем на виконання рішення суду), а не дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження.
Відкриття виконавчого провадження засвідчує обставини пред'явлення виконавчого документа до виконання та є юридичном фактом, з яким пов'язується обчислення перебігу строку пред'явлення виконавчих документів до виконання.
Зазначена правова позиція відображена у викладеній постанові Верховного суду у справі №308/3270/17 від 13.03.2019 року.
Таким чином, суд вважає, що постанови приватного виконавця Снігур О.Ю. від 20 лютого 2020 року про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту на майно боржника засвідчують обставини пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому є правомірними. Суд вважає, що винесені спірні постанови не спрямовані на виконання рішення суду у частині вчинення реальних дій, пов'язаних із відчуженням чи зверненням стягнення на іпотечне майно, відтак, суд вважає, що у задоволенні скарги ОСОБА_2 слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 82, ст.. 447 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», суд,-
У задоволенні скарги ОСОБА_2 , заінтересовані особи приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Снігур Олег Юрійович, приватне підприємство «Будсоюзтехніка» про визнання незаконними постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника, а також їх скасування, відмовити у повному обсязі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала в повному обсязі складена 08 липня 2020 року.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан