Справа № 2-1874/09
Провадження № 2-п/638/15/20
07 липня 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Омельченко К.О.
при секретарі Юрченко Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.03.2009р. по цивільній справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» в особі Харківської філії відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова, ухваленого по справі № 2-1874/09 від 23.03.2009 року позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» в особі Харківської філії відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволені.
Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в обґрунтування якої зазначив, що рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, також строк дії поруки на момент пред*явлення позову сплив, окрім того, в рішенні суду невірно вказана дата кредитного договору та його номер, що також не було взято до уваги при вирішення справи по суті. Відповідач просив суд поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки він не отримував копії рішення, а лише представник відповідача отримав 19.02.2019року, що підтверджується матеріалами справи
Представник відповідач надав заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, заяву про перегляд заочного рішення підтримав та просив суд її задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи за їх відсутністю суду не надавали.
Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
А тому, повторна неявка в судове засідання, належним чином повідомленого представника позивача, не є перешкодою для розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Стосовно доводів заявника щодо несвоєчасного отримання копії рішення суду суд звертає особливу увагу, що несвоєчасне отримання копії судового рішення саме по собі не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Визнати поважною причиною можливо лише в сукупності з іншими обставинами, обумовленими поважністю, з огляду на які цей строк було пропущено.
Жодних інших поважних причин пропуску строку звернення з заявою про перегляд заочного рішення заявником не зазначено.
Таким чином, ОСОБА_1 пропустив встановлений законом строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, поважних причин пропуску строку звернення, які б слугували підставою для поновлення строку, не вказано.
Згідно із ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Також, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 07.07.1989 по справі "Юніон Аліметаріа Сандерс проти Іспанії", зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою. Норми, які регулюють строки подачі заяв, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Також, необхідно зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
У п.47 рішення у справі "Устименко проти України" суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.
Таким чином, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність та відповідає прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини, наведеній, зокрема в його рішенні «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року та інших.».
Враховуючи зазначене, та те що заявником не надано доказів, які були об'єктивно непереборними на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд не вбачає поважних причин пропуску строку звернення до суду та відповідно підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду з заявою про перегляд вищезазначеного заочного рішення.
Заявник пропустив строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, подана заява про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення необґрунтована, а викладені в ній доводи спростовуються наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи), у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Ухвалюючи заочне рішення за відсутності відповідача, суд виходив з того, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать матеріали справи, також суд звертає увагу на те, що на даний час матеріали цивільної справи знищено у зв*язку із закінченням строку зберігання, тому суд позбавлений зробити висновок щодо належного повідомлення відповідача або про його обізнаність щодо вказаної справи та направлення останньому копії заочного рішення. Також не заслуговують увагу доводи відповідача щодо не підтримання ним відносин з відповідачем ОСОБА_2 , з якою шлюб було розірвано ще в 1994році, оскільки 06.12.2007р. відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір з банком, поручителем по якому виступив відповідач ОСОБА_1 , що не заперечується самим відповідачем в заяві про перегляд заочного рішення, тобто відповідачу як поручителю, було відомо про факт отримання кредиту.
Крім того, відповідач до заяви про перегляд заочного рішення не надав докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволені заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, а заяви про перегляд заочного рішення - залишення без задоволення.
Керуючись ст.ст.126, 127, 284 ЦПК України, суд
постановив:
В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.03.2009р. по цивільній справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» в особі Харківської філії відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Заяву відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.03.2009р. по цивільній справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» в особі Харківської філії відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено - 07.07.2020 р.
Суддя: