Справа № 450/2088/20 Провадження № 2/450/1334/20
про залишення без руху
13 липня 2020 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
10 липня 2020 року позивач звернулася з позовом до відповідача, в якому просила визнати об'єкт нерухомого майна, а саме квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю сторін та здійснити реальний поділ майна, визнавши за нею право власності на 1/2 частки вказаної квартири, а також визнати за відповідачем право власності на 1/2 частки такої.
Судом встановлено, що подана заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 3акону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» визначаючи розмір судового збору, суди повинні мати на увазі, що заяви, в яких порушується питання про одночасне вирішення майнового і немайнового спорів, оплачуються судовим збором за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, і ставками для вимог немайнового характеру.
За п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Відповідно до п. 13 зазначеної постанови якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди. Якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Як встановлено судом, позивач заявив 2 вимоги майнового характеру
Так, позивач просить визнати за нею право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , а також визнати за відповідачем право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .
Проте, як вбачається з доданої до позовної заяви квитанції, позивачем сплачений судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Як зазначає позивач у своїй заяві, на даний час неможливо встановити вартість спірної квартири, оскільки у неї відсутня будь-яка документація на таку.
За змістом ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Спірна квартира розташована за адресою АДРЕСА_2 . Загальна площа квартири становить 64,8 кв.м., житлова площа - 45,4 кв.м.
Згідно загальнодоступного сайту Real-estate.lviv.ua, який широко використовується експертами для визначення вартості нерухомого майна, в с. Солонка Пустомитівського району Львівської області середня ціна квартири загальною площею близько 64,8 кв.м. станом на день подання позову до суду становила приблизно 1219075 грн.
Відтак, суд прийшов до висновку, що позивачу слід визначити попередній розмір судового збору за 1 (одну) позовну вимогу майнового характеру у максимальному розмірі, за ставками для позовних вимог майнового характеру, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10510 грн. У випадку переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи, переплачена частина буде повернута позивачу.
Отже, загальний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання зазначеного позову, становить 10510 грн.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співрозмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (Ashingdane v. the United Kingdom).
Ратифікація Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов'язок неухильного додержання зобов'язань за цим міжнародно-правовим документом, що вимагає від держави необхідності організувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити реальне гарантування передбаченого Конвенцією права на судовий захист, створити рівні умови доступу до правосуддя.
В основу забезпечення справедливого доступу до правосуддя покладено принцип рівності, який розглядається у цьому контексті як гарантії однакового масштабу доступу до судового захисту незалежно від його диференціації, з огляду на недопущення різного ставлення за однакових чи подібних обставин, що посягає на сутність змісту права на судовий захист.
Разом з цим, згідно стандартів Європейського суду з прав людини вимога покрити такі судові витрати, як державне мито, в цивільних справах є сумісною з правом доступу до правосуддя лише якщо, вона не спотворює саму його сутність (Kreuz v. Poland).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України, оскільки позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. у спорі, в якому наявні дві позовні вимоги майнового характеру щодо майна вартістю приблизно 1219075 грн., за які підлягає сплаті судовий збір у розмірі 10510 грн. Відтак, позивачу слід доплатити судовий збір у сумі 9669 грн. 20 коп.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З врахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху та зобов'язати позивача усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом десяти днів з дня отримання ухвали, шляхом доплати судового збору у сумі 9669 грн. 20 коп., який слід сплатити на розрахунковий рахунок UA058999980313131206000013390, отримувач коштів УК у Пустом.р/Пустомитiв.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38047883, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, з зазначенням призначення платежу «судовий збір (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Пустомитівський районний суд Львівської області, ЄДРПОУ 38047883».
У випадку, якщо позивачем не будуть усунуті недоліки позовної заяви, така вважатиметься неподаною і буде повернута.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
Визначити позивачу ОСОБА_1 попередній розмір судового збору за позовні вимоги майнового характеру у максимальному розмірі, за ставками встановленими за подання позовної заяви майнового характеру у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 10510 гривень, а у випадку переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи, переплачена частина буде повернута позивачу.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя- залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання даної ухвали, для усунення описаних недоліків, а саме для доплати судового збору у розмірі 9669 грн. 20 коп.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - вважати неподаною та повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат, до складу яких згідно з ст. 133 ЦПК України входить судовий збір, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
В іншій частині ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Мусієвський В.Є.