"29" січня 2010 р.Справа № 16/199-08-5376
Господарський суд Одеської області у складі:
Судді - Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань -Скоробрух Т.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: Менденко О.П. /директор/, паспорт серії КК № 230785 виданий Ленінським РВ УМВС України в Одеській області 11.05.1999р.
Від заявника: Бреславець Л.П. за довіреністю 29.01.2010р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку, передбаченому ст.ст. 112-114 ГПК України, заяву приватного підприємства „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” 25.12.2009р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2009р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „РУНО-АГРО” до приватного підприємства „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” про стягнення 106410,24 грн., -
19.12.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю „РУНО-АГРО” (далі по тексту ТОВ „РУНО-АГРО”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” (далі по тексту ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ”) 106410,24 грн. заборгованості за отриману сільськогосподарську продукцію. Свої вимоги позивач обґрунтовував неналежним виконанням ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати вартості одержаного від ТОВ „РУНО-АГРО” товару.
В свою чергу, відповідачем факт існування заборгованості ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” перед позивачем заперечувався з огляду на укладення 05.02.2006р. між СГК „Світанок”, ТОВ „РУНО-АГРО”, ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” угоди про перевід боргу, відповідно до умов якої ТОВ „РУНО-АГРО” були прийняті на себе грошові зобов'язання сільськогосподарського кооперативу „Світанок” перед ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” на суму 199430,75 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 16.02.2009р. по справі № 16 /199 -08 - 5376 позов ТОВ „РУНО-АГРО” було задоволено повністю, у зв'язку з чим було присуджено до стягнення з приватного підприємства „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” на користь позивача 106410 грн. 24 коп. -заборгованості, 1064 грн. 10 коп. - держмита та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн. Рішення суду було вмотивовано висновками про неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань по оплаті придбаних останнім товарів. При цьому, доводи відповідача про укладення між СГК „Світанок”, ТОВ „РУНО-АГРО”, ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” угоди про перевід боргу від 05.02.2006р. судом були відхилені з огляду на визнання даної угоди недійсною у судовому порядку. Так, рішенням господарського суду Одеської області від 14.10.2008р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2008р., за результатами розгляду справи № 21/78-08-3053 за позовом ТОВ „РУНО-АГРО” до СГК „Світанок” та ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” про визнання недійсним договору, позовні вимоги були задоволені повністю, у зв'язку з чим угоду про перевід боргу від 05.02.2006р., укладену між СГК „Світанок”, ТОВ „РУНО-АГРО” та ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ”, було визнано недійсною.
25.12.2009р. ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” звернулося до господарського суду Одеської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2009 р. по справі № 16 /199 -08 - 5376. Відповідно до вказаної заяви з урахуванням уточнень до неї, які були надані представником заявника у судовому засіданні 18.01.2010р., ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” просить суд скасувати рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2009 р. по справі № 16 /199 -08 -5376 з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позову ТОВ „РУНО-АГРО” відмовити. В обґрунтування зазначеної заяви, ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” посилається на наступне. Вищим господарським судом України вказані вище судові рішення попередніх інстанцій були скасовані, а справу № 21/78-08-3053 за позовом ТОВ „РУНО-АГРО” до СГК „Світанок” та ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” про визнання недійсним договору було направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду. В свою чергу, за результатами нового розгляду вищевказаної справи господарським судом Одеської області згідно з рішенням від 15.10.2009р. у задоволенні позову ТОВ „РУНО-АГРО” про визнання недійсною угоди про перевід боргу від 05.02.2006р. було відмовлено. Заявник вважає, що наявність діючої угоди про перевід боргу, відповідно до умов якої ТОВ „РУНО-АГРО” були прийняті на себе грошові зобов'язання сільськогосподарського кооперативу „Світанок” перед ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” на суму 199430,75 грн. є підставою для висновків про відсутність заборгованості ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” перед ТОВ „РУНО-АГРО” і тому дані обставини можуть вважатися нововиявленими.
В свою чергу, представник ТОВ „РУНО-АГРО” просив суд залишити заяву ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” без задоволення, а рішення суду від 16.02.2009р. без змін.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи учасників процесу, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Виходячи із змісту наведених положень ст. 112 ГПК України, до нововиявлених обставин, на думку суду (п. 1 Роз'яснень ВГСУ від 21.05.2002 р. N 04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами”), відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Таким чином, на підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за наявністю двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.
Як було зазначено по тексту вище ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ”, звернувшись до суду з заявою про перегляд рішення від 16.02.2009 року за нововиявленими обставинами, послалось на скасування Вищим господарським судом України рішення господарського суду Одеської області від 14.10.2008р. по справі № 21/78-08-3053, яким угоду про перевід боргу від 05.02.2006р., укладену між СГК „Світанок”, ТОВ „РУНО-АГРО” та ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” було визнано недійсною. При цьому, заявник наголошує на тих обставинах, що господарським судом Одеської області за результатами нового розгляду справи № 6-21/78-08-3053 за позовом ТОВ „РУНО-АГРО” до СГК „Світанок” та ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” про визнання недійсною угоди про перевід боргу від 05.02.2006р. було встановлено правомірність вказаного правочину.
В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, факт недійсності угоди про перевід боргу від 05.02.2006р., укладеної між СГК „Світанок”, ТОВ „РУНО-АГРО” та ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ”, був підставою для відхилення доводів про відсутність заборгованості ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” перед ТОВ „РУНО-АГРО” у сумі 106410,24 грн.
Таким чином, скасування Вищим господарським судом України рішення господарського суду Одеської області від 14.10.2008р. по справі № 21/78-08-3053, яким угоду про перевід боргу від 05.02.2006р., укладену між СГК „Світанок”, ТОВ „РУНО-АГРО” та ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ”, було визнано недійсною та встановлення господарським судом Одеської області правомірності вказаного правочину, і є нововиявленою обставиною.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне встановити ступінь впливу обставин, зазначених ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” як нововиявлені на результати розгляду даної справи, у порядку ст. 112-114 ГПК України.
Рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2009р. у даній справі вмотивовано неналежним виконання відповідачем грошових зобов'язань по оплаті придбаних останнім товарів.
Так, судом було встановлено, що між ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” (Продавець) та ТОВ „РУНО-АГРО” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 28/03/06 від 28.03.2006р., відповідно до умов п.п. 1.1-1.5, 2.1, 2.4 якого Продавець зобов'язався передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити за ціною 2000грн за тону ячмінь «Галактик»у кількості 25483т загальною вартістю 50966грн. з урахуванням ПДВ, яка повинна бути або перерахована на розрахунковий рахунок Продавця, або сплачена векселем чи іншим способом розрахунків, що не заборонені законодавством України, до 31.03.2006р.
На виконання умов наведеної угоди, вимог ст. 655 ЦК України, згідно з видатковою накладною за №24 від 28.03.2006р. ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” було поставлено, а представниками ТОВ „РУНО-АГРО” -одержано ячмінь «Галактик»на загальну суму у розмірі 50966 грн.
Однак, у зв'язку з тим, що ТОВ „РУНО-АГРО” у встановлений п. 2.4 договором купівлі-продажу № 28/03/06 від 28.03.2006р. строк не розрахувалося за одержаний товар, між учасниками вказаної угоди було укладено додаткове погодження № 1 від 31.03.2006р. до вказаного договору, відповідно до умов якого Продавець погодився також в якості оплати за товар прийняти від Покупця ячмінь врожаю 2006р. за заліковою вагою на елеваторі за ціною, що склалася станом на 20.07.2006р. на Арцизькому елеваторі у строк до 01.08.2006р.
24.07.2006р. згідно з видатковою накладною за №13 ТОВ „РУНО-АГРО” було поставлено, а ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ”-одержано яровий ячмінь на загальну суму у розмірі 121582,24 грн. При цьому, частина зазначеного ячменю була поставлена позивачем в якості платежу за одержаний на підставі договору купівлі-продажу № 28/03/06 від 28.03.2006р. ячмінь «Галактик», інша частина ячменю, вартістю 70616,24 грн., була поставлена відповідачу в межах правочину купівлі-продажу ярового ячменю.
Крім того, 24.07.2006р. згідно з видатковою накладною за №12 ТОВ „РУНО-АГРО” було поставлено, а ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” одержано гірчицю на загальну суму у розмірі 73074,00 грн.
При цьому, суд дійшов висновку, що шляхом підписання видаткових накладних №12, 13 від 24.07.2006р. між сторонами по справі фактично було вчинено правочин купівлі-продажу гірчиці та ячменю на загальну суму у розмірі 143690,24 грн.
В свою чергу, в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 692 ЦК України ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” було здійснено часткову оплату товарів, отриманих за переліченими по тексту рішення вище видатковими накладними. 01.08.2006р. відповідачем було перераховано на користь позивача в якості оплати за поставлену сільгосппродукцію 10080 грн.
Таким чином, за відповідачем утворилася заборгованість за отриманий ячмінь та гірчицю на загальну суму 133610,24 грн.
Пізніше 28.07.2006р. між ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” (Продавець) та ТОВ „РУНО-АГРО” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 28/07/06 від 28.07.2006р., відповідно до умов п.п. 1.1-1.5, 2.1, 2.4 якого відповідач зобов'язався передати у власність, а позивач прийняти та оплатити за ціною 1700 грн. за тону насіння озимої пшениці у кількості 16 т загальною вартістю 27200 грн. з урахуванням ПДВ, яка повинна бути або перерахована на розрахунковий рахунок Продавця, або сплачена векселем чи іншим способом розрахунків, що не заборонені законодавством України, до 10.08.2006р.
На виконання умов наведеної угоди, вимог ст. 655 ЦК України, згідно з видатковою накладною за №31/07 від 31.07.2006р. ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” було поставлено, а представниками ТОВ „РУНО-АГРО” -одержано насіння озимої пшениці «Знахідка»на загальну суму у розмірі 27200 грн.
З огляду на неможливість виконання ТОВ „РУНО-АГРО” у встановлений п. 2.4 договором купівлі-продажу № 28/07/06 від 28.07.2006р. строк зобов'язань з оплати вартості одержаного товару, між учасниками вказаної угоди було укладено додаткове погодження № 1 від 10.08.2006р. до вказаного договору, відповідно до умов якого відповідач погодився в якості оплати за товар прийняти від позивача пшеницю врожаю 2007р. за заліковою вагою на елеваторі за ціною, що склалася станом на 20.07.2007р. на Арцизькому елеваторі у строк до 01.08.2007р.
З огляду на існування за відповідачем перед позивачем зобов'язання із сплати 133610,24 грн. - частини вартості одержаних згідно з накладними № № 12, 13 від 24.07.2006р. ячменя та гірчиці, а також з огляду на наявність заборгованості позивача перед відповідачем у розмірі 27200 грн. за поставлене насіння пшениці, позивачем було здійснено часткове зарахування зустрічних однорідних вимог з оплати вартості поставлених товарів на суму 27200грн. Таким чином, суд дійшов висновку, що заборгованість ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” перед ТОВ „РУНО-АГРО” за придбані ячмінь та гірчицю складає 106410,24 грн.
В свою чергу, ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” факт існування заборгованості перед позивачем заперечувався з огляду на укладення 05.02.2006р. між СГК „Світанок”, ТОВ „РУНО-АГРО”, ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” угоди про перевід боргу, відповідно до умов якого ТОВ „РУНО-АГРО” були прийняті на себе грошові зобов'язання сільськогосподарського кооперативу „Світанок” перед ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” на суму 199430,75 грн. Таким чином, відповідач наголошував на існуванні заборгованості саме позивача перед ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” на суму, яка значно перевищує заявлену ТОВ „РУНО-АГРО” до стягнення з відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне звернутися до відповідних положень діючого законодавства України, якими врегульовані підстави припинення цивільних зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
В свою чергу, положеннями ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Цивільний кодексом України передбачені аналогічні підстави припинення зобов'язань, а саме: припинення зобов'язання виконанням; припинення зобов'язання переданням відступного; припинення зобов'язання зарахуванням; припинення зобов'язання за домовленістю сторін; припинення зобов'язання прощенням боргу; припинення зобов'язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі; припинення зобов'язання неможливістю його виконання; припинення зобов'язання смертю фізичної особи; припинення зобов'язання ліквідацією юридичної особи.
Як було зазначено по тексту вище, господарським судом за результатами розгляду даної справи було встановлено наявність невиконаного грошового зобов'язання ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” перед ТОВ „РУНО-АГРО” на суму 106410,24 грн.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень. Як випливає з положень Цивільного кодексу України відповідач має довести факти, з якими закон пов'язує настання такого наслідку як припинення зобов'язання.
В свою чергу, проаналізувавши доводи відповідача, покладені останнім в обґрунтування своєї позиції по даній справі, суд дійшов висновку, що останнім фактично ставиться питання про припинення вказаного зобов'язання перед позивачем шляхом автоматичного зарахування зустрічних однорідних вимог.
Однак, така позиція відповідача є неправомірною та необґрунтованою з огляду на наступне.
Відповідно до ст.. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Аналогічні положення містяться і у приписах ст. 203 ГК України, якою також передбачено, що для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином, який вчиняється шляхом звернення хоча б однієї сторін у зобов'язаннях із відповідної заявою до іншої та має наслідком припинення зобов'язань. При цьому, законом передбачені певні умови для реалізації цього правочину.
Однак, незважаючи на існування зустрічного зобов'язання, яке, за твердженням ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ”, виникло у позивача перед відповідачем на підставі угоди про перевід боргу від 05.02.2006р., останнім жодних доказів на підтвердження звернення з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог будь-якої із сторін у цих зобов'язаннях надано не було. Таким чином, суд доходить висновку, про відсутність в даному випадку вчиненого між сторонами по справі правочину зарахування зустрічних однорідних вимог, що, в свою чергу, виключає можливість припинення грошового зобов'язання ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” перед ТОВ „РУНО-АГРО” на суму 106410,24 грн.
Факт існування будь-яких інших підстав припинення грошового зобов'язання ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” перед ТОВ „РУНО-АГРО” на суму 106410,24 грн. суду відповідачем також доведено не було.
Підсумовуючи вищенаведене, а також керуючись положеннями ст. ст. 202, 203 ГК, ст. 603 ЦК України, суд доходить висновку про необґрунтованість посилань відповідача на існування заборгованості позивача перед відповідачем на підставі угоди про перевід боргу, відповідно до умов якої ТОВ „РУНО-АГРО” були прийняті на себе грошові зобов'язання сільськогосподарського кооперативу „Світанок” перед ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” на суму 199430,75 грн.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що скасування Вищим господарським судом України рішення господарського суду Одеської області від 14.10.2008р. по справі № 21/78-08-3053, яким угоду про перевід боргу від 05.02.2006р., укладену між СГК „Світанок”, ТОВ „РУНО-АГРО” та ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ”, було визнано недійсною, та відмова господарського суду Одеської області у задоволенні позову ТОВ „РУНО-АГРО” до СГК „Світанок” та ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” про визнання недійсною угоди про перевід боргу від 05.02.2006р.- доводять правомірність вказаного правочину, але ніяким чином не доказують факт припинення грошового зобов'язання ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” перед ТОВ „РУНО-АГРО” на суму 106410,24 грн..
З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що обставини, покладені ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” в обґрунтування вимог щодо перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2009р. по даній справі, не спростовують висновки, які було покладено в основу цього судового рішення.
Підсумовуючи наведене, у задоволенні заяви ПП „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” від 25.12.2009р. відповідно до ст.ст. 112-114 ГПК України слід відмовити, а рішення суду від 16.02.2009р. залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 86, 112-114 ГПК України, суд, -
1. У задоволенні заяви від 25.12.2009р. приватному підприємству „БЕРЕЗЕНЬ-ХХІ” -відмовити.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 16.02.2009р. по справі № 16 /199 -08 -5376 залишити без змін.
Ухвала підписана 02.02.2010р.
Суддя