справа №619/2193/20
провадження №1-кс/619/645/20
іменем України
10 липня 2020 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 від 30.03.2020 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220280000359 від 18.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення ч.1 ст.384 КК України,-
30 червня 2020 року до Дергачівського районного суду Харківської області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 від 30.03.2020 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220280000359 від 18.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення ч.1 ст.384 КК України.
Згідно матеріалів справи, 17.03.2020 до Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області надійшла ухвала слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 від 13.03.2020, якою зобов'язано уповноважених осіб Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 02.01.2020. Відповідно до даної ухвали, 02.01.2020 заявник звернувся до Дергачівського ВП із заявою про можливі кримінальні правопорушення згідно ст.ст. 384, 385 КК України з боку ОСОБА_5 щодо надання судді у якості свідка завідомо неправдивих відомостей.
На підставі даної ухвали 18.03.2020 слідчим слідчого відділення Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області відомості були внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 384 КК України.
30.03.2020 року постановою старшого слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220280000359 від 18.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.384 КК України - закрито, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 , складу кримінального правопорушення - злочину.
30.06.2020 року скаржник ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою на постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220280000359 від 18.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення ч.1 ст.384 КК України.
В своїй скарзі вказує, що вперше про відкриття та закриття кримінального провадження він дізнався з відповіді за підписом ОСОБА_6 29.04.2020 року.
30.04.20200 року він звернувся до СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області про надання роз'яснень, чому йому, як заявнику не було повідомлено про відкриття кримінального провадження протягом 24 годин, а також надати відповідь, як було закрито кримінальне провадження.
Однак, відповіді від слідчого він не отримав.
В скарзі посилається на те, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження від 30.03.2020 року є передчасною без всебічного встановлення обставин справи.
У судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, скаргу просив задовольнити в повному обсязі.
У судове засідання слідчий СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно до ч. 4 ст. 107 КПК України справа слухається без фіксування технічними засобами.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги з наступних мотивів.
В провадженні СВ Дергачівського ВП ГУНП України у Харківській області перебуває кримінальна справа внесена до ЄРДР за №12020220280000359 від 18.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення ч.1 ст.384 КК України.
18.03.2020 на підставі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 13.03.2020 слідчим слідчого відділення Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області відомості були внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 384 КК України, за заявою ОСОБА_3 від 02.01.2020.
В своїй заяві від 02.01.2020 ОСОБА_3 вказує, що 05.12.2019 під час судового засідання ОСОБА_5 (відповідач) у якості свідка, публічно, у присутності судді ОСОБА_7 надала завідомо неправдиві покази, чим ввела суд в оману. Які саме неправдиві покази надала ОСОБА_5 , ОСОБА_3 не зазначає.
Під час допиту ОСОБА_5 стало відомо, що на розгляді у Дергачівському районному суді перебувала цивільна справа №619/4720/18 за позовом її колишнього чоловіка ОСОБА_3 щодо усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з їхнім сином ОСОБА_8 . В даній справі вона виступала в якості відповідача. Так, 18.11.2019 вона була присутньою на черговому судовому засіданні в якості відповідача. Суддя ОСОБА_7 ставила загальні питання щодо виховання сина. На всі питання судді та позивача вона відповідала правдиво. Перед початком судового засідання нею була підписана відповідна розписка та попередження про притягнення до кримінальної відповідальності в разі надання неправдивих відомостей в ході судового засідання. В результаті розгляду, судом було прийняте рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 та залишення графіку відвідування сина без змін.
Частиною 1 статті 384 КК України передбачено кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого або завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження дізнання, досудового слідства, здійснення виконавчого провадження або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України або в суді, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна під час здійснення виконавчого провадження, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках.
Об'єктивна сторона злочину за ст. 384 КК характеризується активною поведінкою - діями, які виявляються в: а) неправдивих показаннях свідка чи потерпілого; б) неправдивому висновку експерта; в) неправдивому звіті оцінювача про оцінку майна; г) неправильному перекладі, зробленому перекладачем.
Відповідальність за ст. 384 КК настає, якщо показання є неправдивими, тобто такими, які повністю або хоча б частково не відповідають дійсності. Показання (ст. 95 КПК) свідка (ст. 65 КПК) чи потерпілого (ст. 55 КПК) є неправдивими (лжесвідчення), якщо полягають у повідомленні недостовірних відомостей про факти та обставини, що мають значення для відповідного провадження.
Злочин може бути вчинений лише шляхом активної поведінки - дії, бо для його об'єктивної сторони необхідно, щоб свідок чи потерпілий - у своїх показаннях повідомляли неправдиві відомості, які стосуються тих чи інших обставин здійснюваного провадження. Невчинення таких дій, тобто невиконання зазначеними особами покладених на них обов'язків (бездіяльність), що виявляється в повному чи частковому замовчуванні фактів та обставин у показаннях, висновку, звіті чи перекладі, не може кваліфікуватися за ст. 384 КК України, бо є однією з форм відмови від давання показань і тягне за собою відповідальність не за ст. 384 КК України, а за ч. 1 ст. 385 КК України.
Суб'єктивна сторона злочину - лише прямий умисел, бо особа діє завідомо, тобто усвідомлює неправдивість своїх показань, і бажає діяти саме таким чином. Мотиви та мета можуть бути різними і на кваліфікацію злочину не впливають, за винятком ч. 2 ст. 384 КК України, у якій однією з кваліфікуючих ознак є корисливі мотиви вчиненого.
Так, в ході досудового розслідування не було встановлено доказів які б вказували на те, що ОСОБА_5 надавала завідомо неправдиві покази. ОСОБА_3 взагалі не вказано які саме відомості надані останньою в ході судового засідання, він вважає неправдивими.
Слідчим СВ Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 постановою від 30.03.2020 кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020220280000359 від 18.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення ч.1 ст.384 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення.
Відповідно вихідної кореспонденції ОСОБА_3 старшим слідчим СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 була відправлена інформація і постанова про закриття кримінального провадження №12020220280000359 від 18.03.2020 за вих..№8380 від 04.05.2020 та за вих. №9531 від 18.05.2020.
В своїй скарзі вказує, що вперше про відкриття та закриття кримінального провадження він дізнався з відповіді за підписом ОСОБА_6 29.04.2020 року.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним Кодексом України.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження, процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (ст. 7 КПК України).
Згідно ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги обчислюється з дня отримання особою її копії.
В своїй скарзі ОСОБА_3 вказує, що вперше про відкриття та закриття кримінального провадження він дізнався з відповіді за підписом ОСОБА_6 29.04.2020 року.
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження 30.06.2020, тобто з порушенням строку на оскарження, передбаченого ст.304 ч.1 КПК України.
Крім того, суд вважає, що на досудовому слідстві встановлені всі обставини, які необхідні для встановлення винуватості особи за ч.1 ст.384 КК України і не було встановлено в діях ОСОБА_5 складу злочину передбаченого ч.1 ст.384 КК України, а тому постанова слідчого СВ Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадженнявід 30.03.2020 відповідає чинному законодавству.
Керуючись ст.ст.107 ч.4, 110, 303, 304, 309, 372, 395 КПК України слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1