Справа № 462/2584/20
09 липня 2020 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., за участі адвоката Винниченка М.П., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає на АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 28.04.2020 року близько 07:40 год. у м. Львові на вул. Каховська, 27 керував автомобілем марки «Seat Ibiza», номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується тестом щодо результатів стану алкогольного сп'яніння «Драгер», згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння з результатом 1,09 %, порушивши п. 2.9 а Правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Винниченко М.П. заперечив винуватість ОСОБА_1 , покликаючись на письмові пояснення, долучені до матеріалів справи та вказав, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення останньому не було роз'яснено його прав. Крім цього, заявив клопотання про передачу матеріалів справи на розгляд трудовому колективу, а також клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із скасуванням акта, який встановлював адміністративну відповідальність.
ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив факт перебування у нетверезому стані за кермом автомобіля.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у діях ОСОБА_1 присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виходячи з наступного.
Частиною 1 статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №420947, результатом тесту «Драгер», відеозаписом нагрудного відеореєстратора поліцейського, яке було предметом дослідження у судовому засіданні, а також письмовими поясненнями свідків.
Суд не приймає до уваги пояснення захисника Винниченка М.П. про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення було допущено ряд порушень, зокрема, ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав, в тому числі і прав на правову допомогу, оскільки таке спростовується відеозаписом нагрудного відеореєстратора поліцейського, з якого чітко вбачається, що працівником патрульної поліції роз'яснено ОСОБА_1 його права, запропоновано пройти тест на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер або у медичному закладі.
Крім цього, як вбачається із відеозапису нагрудного відеореєстратора поліцейського ОСОБА_1 особисто вказав працівникам патрульної поліції, що вживав невелику кількість алкоголю, у чому кається та просить вибачення, а також вказав, що розуміє, що вчинив не правильно, що, на думку, суду є безумовним підтвердженням винуватості ОСОБА_1 .
Відтак, суд вважає, що доводи захисника Винниченка М.П. спрямовані на уникнення відповідальності ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення і спростовуються дослідженими у суді доказами, які у своїй сукупності є достатніми, належними та допустимими для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд відмовив захиснику Винниченку М.П. у задоволенні клопотання про передачу матеріалів на розгляд трудового колективу, виходячи з такого.
Відповідно до ст.21 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення ДПР18 № 420947, ОСОБА_1 не повідомив свого місця праці.
Як вказав захисник ОСОБА_2 , ОСОБА_1 являється партнером за ЦПД з ТзОВ «Фортуна авто», однак жодних доказів такого суду не надано.
Крім цього, до клопотання долучено протокол зборів трудового колективу ТзОВ «Фортуна авто», що підписаний директором та секретарем, проте на підтвердження повноважень директора не подано жодних доказів, так як і не подано документів щодо державної реєстрації юридичної особи ТзОВ «Фортуна авто».
Також, суд відхиляє клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із скасуванням акта, який встановлював адміністративну відповідальність, виходячи з наступного.
Захисник Винниченко М.П. вказав, що 01 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 22.11.2018 року №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відтак, особи, які до 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП, не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за статтею 286-1 КК України, адже Законом №2617-VIII було посилено юридичну відповідальність і замість адміністративної відповідальності було передбачено кримінальну відповідальність, яка є найбільш суворою за змістом державного примусу та правовими наслідками.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 28.04.2020 року, а тому до відповідальності за скоєне має притягатися за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції, що діяла на час вчинення адміністративного правопорушення.
Крім цього, підстава для закриття провадження у справі, передбачена п.6 ч.1 ст. 247 КУпАП також відсутня, оскільки у даному пункті йдеться про випадки скасування акта, яким встановлена адміністративна відповідальність, натомість у результаті внесення змін до ст. 130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або іншої дії, виключені зі статті 130 КУпАП, була не скасована, а навпаки посилена.
Враховуючи наведене, відсутність підстав для закриття провадження у справі, даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 23, 40-1, 130, 283, 284-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 /шістсот/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 /десять тисяч двісті/ гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 420,40 грн. /чотириста двадцять гривень сорок копійок/ судового збору.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: Бориславський Ю. Л.