Справа № 462/2478/20
Іменем України
13 липня 2020 року суддя Залізничного районного суду м.Львова Палюх Н.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли із Залізничного відділу поліції ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого начальником району контактно-кабельної мережі Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.4 ст. 140 КУпАП,
встановив:
Згідно протоколу, ОСОБА_1 , будучи відповідальною посадовою особою, а саме: начальником району контактно-кабельної мережі ЛКП «Львівелектротранс», 06.02.2020 о 22.20 год. по вул. Виговського, 49 у м. Львові не вжив всіх заходів щодо утримання контактно-кабельної мережі тролейбуса, своєчасно не виявив недоліків в утриманні, що призвело до обриву та падіння контактно-кабельної мережі (обрив кабелю), внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Hundai Accent номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіль Mitsubishi номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобілі отримали пошкодження, чим порушив вимоги п.1.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.4 ст.140 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, неодноразово повідомлявся про розгляд справи належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ст.268 КУпАП, під час відсутності особи, яку притягнуто до відповідальності, справу може бути розглянуто, якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Також, даною статтею не передбачено обов'язкової участі правопорушника під час розгляду судом справи за ч. 4 ст.140 КУпАП.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі зазначеного, виходячи з доказів, які містяться в матеріалах справи, винність ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 24.04.2020 серії ДПР18 №420601, схемою з місця ДТП, актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 06.02.2020, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 06.02.2020, письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 06.02.2020, рапортом інспектора поліції від 06.02.2020, наказом директора ЛКП «Львівелектротранс» від 21.09.2016 №479-П, посадовою інструкцією начальника району контактно-кабельної мережі Затверджену директором ЛКП «Львівелектротранс» 2016 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП.
Однак, відповідно до статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Встановлено, що правопорушення ОСОБА_1 було вчинено 06.02.2020 та на момент розгляду справи, передбачені статтею 38 КУпАП строки закінчились, тому суддя приходить до висновку про закриття провадження в справі згідно п. 7 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 9, 38, ч.4 ст.140, 247, 251, 268 КУпАП,
постановив:
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП - закрити у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: