Справа № 462/3037/20
Іменем України
13 липня 2020 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 , 22.05.2020 року о 20 год. 23 хв. у м. Львові по вул. Сяйво, 21, керував транспортним засобом AUDI А6, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, нестійка хода). Від проходження огляду на стан сп'яніння з використанням приладу Drager на місці зупинки транспортного засобу у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Права особи, притягненої до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вимоги статті 63 Конституції України роз'яснені при складанні адміністративного протоколу.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, однак подав заяву про відкладення судового засідання.
Враховуючи наведене, на підставі ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглядати справу без участіОСОБА_1 , оскільки він належно повідомлений про розгляд справи.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 свою вину та факт адміністративного правопорушення заперечив, зазначив, що він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, про що розписався у протоколі про адміністративне правопорушення.
Судом оглянуто та досліджено відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які містяться у матеріалах справи та встановлено, що на даних відеозаписах відсутня фіксація моменту, який би підтверджував перебування ОСОБА_1 за кермом авто, також відсутній факт зупинки поліцейськими авто.
З відеоматеріалів, наданих Управлінням патрульної поліції у Львівській області вбачається, що такі неодноразово перериваються, містяться в окремих файлах та відображають лише візуальну обстановку складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, з вказаних відеоматеріалів не встановлено чіткого факту відмови ОСОБА_1 від походження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
Таким чином у матеріалах справи наявні лише відомості про оформлення адміністративних матеріалів, пояснення свідків, яких було залучено вже по приїзду поліцейських на місце події.
Згідно ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Таким чином, інспектор поліції при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 було допущено порушення вимог ст. 266 КУпАП, що виключає наявність складу адміністративного правопорушення у вигляді відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У справі про адміністративне правопорушення не міститься допустимих доказів про вчинення ОСОБА_1 правопорушення. Це свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, а тому, у відповідності до положень ст. 247 КУпАП, справа підлягає закриттю.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/ 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, у тому числі закріпленій у ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовій позиції Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відтак, суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя.
З урахуванням викладеного та те, що будь-яких достовірних та належних доказів щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП до суду надано не було.
Таким чином, оцінивши наведені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , доводи на підтвердження відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, дослідивши усі наявні у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки обставини скоєння адміністративного правопорушення, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення від 22.05.2020 року, не підтверджені у судовому засіданні, а також спростовуються дослідженими судом належними та допустимими доказами.
Відтак, з урахуванням вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутності у його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 247, 266, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
ухвалив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя/підпис/ Н.М. Галайко
З оригіналом згідно.
Суддя: