Справа № 442/4022/20
Провадження № 2-н/442/352/2020
10 липня 2020 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Нагірна О.Б., розглянувши заяву КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради про видачу судового наказу із вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за теплопостачання,
встановив:
КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за теплопостачанняв розмірі 38360,82 грн, та витрати по судовому збору.
Вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст. 164 ЦПК України, за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подану заяву про видачу судового наказу, повинно бути сплачено судовий збір в розмірі 0,1% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який у даному випадку становить 210,20 гривень.
До заяви про видачу судового наказу представником КП ««Дрогобичтеплоенерго» надано заяву про відстрочення сплати судового збору з підстав важкого фінансового стану підприємства, відносно заявника відкрито виконавче провадження, на рахунку накладено арешт. Отже на даний час майновий стан комунального підприємства не дозволяє сплатити судовий збір.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Також відповідно до ч. 1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення. Порядок розгляду відповідної заяви та видачі судового наказу чітко регламентовано Розділом ІІ ЦПК України, у зв'язку з чим суд вважає, що питання щодо розстрочення або відстрочення сплати судових витрат не може бути розглянуто в наказному провадженні.
Крім цього, згідно з п. 3 ч. 1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Так, згідно з п. 3 ч. 3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
В матеріалах справи відсутній договір між КП «Дрогобичтеплоенерго» та боржником про надання житлово-комунальних послуг, а тому не можна зробити висновок про те, що у випадку наявності в нього заборгованості, заявник має право стягувати заборгованість, що свідчить про наявність спору про право
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст.163 цього Кодексу.
Отже, в даному випадку, суддя відмовляє у видачі судового наказу.
Керуючись ст.ст. 4, 19, 163, 165 ЦПК України, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради щодо стягнення заборгованості по оплаті послуг за послуги теплопостачання зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала може бути оскаржена в частині недотримання правил підсудності в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Нагірна О.Б.