Іменем України
№ 610/819/20 № 1-кс/610/298/2020
м. Балаклія 08.07.2020 року
Балаклійський районний суд Харківської області -
слідчий суддя: ОСОБА_1
за участі
прокурора: ОСОБА_2 ,
підозрюваного: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
секретаря: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ст. слідчого СВ Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 , за кримінальним провадженням № 12020220190000177 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ; громадянина України; з професійно-технічною освітою; офіційно не працевлаштованого; не одруженого, раніше судимого 1 раз:
15.02.2018р. Балаклійським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4р. позбавлення волі (звільнений від покарання з випробуванням на 3р. і покладенням обов'язків), кінець строку покарання 15.02.2021р.,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
Погоджене з прокурором клопотання обґрунтовано повідомленням про підозру у вчиненні вказаного злочину.
Саме цей вид запобіжного заходу необхідний для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
oпереховуватися від органів досудового розслідування або суду;
oнезаконно впливати на свідка та потерпілу у вказаному кримінальному провадженні;
oвчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор клопотання підтримав з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний заперечував проти його задоволення. Визнав крадіжку телефону, при цьому пояснив, що потерпіла спала на сходах, а телефон лежав біля неї, а не в її руках, він його взяв, щоб потім віддати. У вчиненому розкаявся, просив не позбавляти його волі, обіцяв з'являтися до слідчого та суду за першим викликом. Зазначив, що працює не офіційно, заробіток є нестабільним, в місяць близько 3000грн. Вказав, що приблизно через місяць дізнався, що потерпіла звернулась до поліції. Поліцейські в лютому 2020р. опитували його з приводу цієї крадіжки. Весь цей час він проживав у себе в квартирі, вхідні двері якої забиті цвяхами, до квартири він залазить через вікно, намагається, щоб його менше бачили, з сусідами не спілкується. Підтвердив, що наслідки вчинення ним даного кримінального правопорушення в період іспитового строку були йому відомі. У червні та липні 2020р. жодного разу не відмічався в органі пробації.
Захисник просила застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Судом встановлено, що Балаклійським ВП ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020220190000177 від 26.02.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
За ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 08.04.2020р. надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_3 з метою його приводу до Балаклійського районного суду Харківської області для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
08.07.2020р. об 11.00 годині ОСОБА_3 був процесуально затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
08.07.2020р. об 11.15год. ОСОБА_3 особисто повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Він підозрюється у вчиненні злочину за таких обставин: 02.02.2020р. в вечірній час доби, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в під'їзді № 3 будинку АДРЕСА_2 , де маючи умисел на заволодіння чужим майном і з цією метою діючи умисно, повторно, таємно та протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, скориставшись тим, що за його діями не спостерігають сторонні особи, шляхом вільного доступу, з руки потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка в цей час спала, сидячи на ступенях в вищезазначеному будинку, викрав мобільний телефон торгової марки «Bravis» модель «C246 Fruit Dual Sim», згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 6/470СЕ-20 від 02.03.2020. вартістю 242 гривні 00 копійки, після чого зник з місця події, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_7 на вищевказану суму.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується:
1) даними протоколу допиту потерпілої ОСОБА_7 , яка пояснила, що 02.02.2020р. в вечірній час доби вона прийшла до свого знайомого, що проживає в під'їзді АДРЕСА_3 , але знайомого вдома не було, після чого вона вирішила дочекатися його та присіла на сходинах. В цей час в неї в руках був мобільний телефон «BRAVIS C246 Fruit Dual SIM», придбаний 06.12.2019р. за суму 397 гривень. Цього дня вона була втомлена і не пам'ятаючи як, на сходинах вона сидячи заснула. Прокинувшись через декілька хвилин, побачила, що в неї в руках був відсутній її мобільний телефон, який вочевидь викрали. Тому вона написати заяву до поліції;
2) даними протоколу допиту свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що 03.02.2020р. до нього прийшов раніше відомий йому ОСОБА_9 . З собою він приніс мобільний телефон в корпусі червоного кольору «BRAVIS» та просив його продати ОСОБА_10 , так як в нього ОСОБА_10 не купить, при цьому ОСОБА_11 запевняв, що телефон належить йому. Даний телефон ОСОБА_8 продав ОСОБА_10 за 100 гривень, після чого гроші передав ОСОБА_12 ;
3) даними протоколу допиту свідка ОСОБА_13 , який пояснив, що на початку лютого місяця 2020 року вранці до нього додому прийшов раніше відомий йому ОСОБА_14 , який з собою приніс мобільний телефон в корпусі червоного кольору «BRAVIS», який до цього ОСОБА_11 у ОСОБА_15 не бачив. ОСОБА_14 попросив ОСОБА_16 , щоб той пішов до ОСОБА_8 з проханням продати даний телефон ОСОБА_10 , так як в нього ОСОБА_10 телефону не купить. ОСОБА_14 запевнив ОСОБА_16 , що телефон належить йому, після чого ОСОБА_11 пішов до ОСОБА_8 та попросив його, щоб той продав даний телефон ОСОБА_17 за 100 гривень;
4) даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що 03.02.2020р. до нього прийшов раніше відомий йому ОСОБА_8 . З собою він приніс мобільний телефон в корпусі червоного кольору «BRAVIS» та запропонував купити його в нього, запевнивши, що даний телефон належить йому. ОСОБА_8 продав йому телефон за 100 гривень;
5) даними протоколу допиту свідка ОСОБА_18 , який пояснив, що він 02.02.2020р. в вечірній час доби разом з ОСОБА_19 прийшли до свого знайомого, що проживає в під'їзді АДРЕСА_3 . Між 3-4 поверхом в даному будинку на сходинах вони побачили раніше відому їм ОСОБА_20 , яка спала. В руках в неї був мобільний телефон в корпусі червоного кольору «BRAVIS». Знайомого вдома не було, тому вони почали спускатися вниз. ОСОБА_21 сказав, щоб ОСОБА_14 не чіпав ОСОБА_20 , але ОСОБА_14 сказав ОСОБА_18 , щоб той спускався на вулицю, а він його наздожене. Коли ОСОБА_21 спустився вниз та вийшов на вулицю, то за ним зразу вийшов і ОСОБА_14 , в руках якого вже був мобільний телефон в корпусі червоного кольору «BRAVIS», який до цього ОСОБА_21 бачив в руках ОСОБА_22 . На запитання ОСОБА_21 , навіщо він викрав мобільний телефон, ОСОБА_14 сказав, що це не його діло;
6) даними протоколу огляду місця події від 27.02.2020р., який проведений в під'їзді АДРЕСА_4 , в ході якого у ОСОБА_10 виявлено та вилучено мобільний телефон «BRAVIS C246 Fruit Dual SIM»;
7) даними протоколу огляду місця події від 06.03.2020р., який проведений в під'їзді № 3 будинку АДРЕСА_2 ;
8) висновком судово - товарознавчої експертизи № 6/470СЕ-20 від 02.03.2020р., згідно якого вартість мобільного телефону «BRAVIS C246 Fruit Dual SIM» становить - 242 гривні 00 копійки;
9) даними протоколу проведення слідчого експерименту 10.03.2020р. за участю свідка ОСОБА_18 .
На цей час суду не надано доказів того, що підозрюваний намагався або може намагатися здійснити незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні. У разі спроби впливу свідки та потерпіла не позбавлена права заявити про це до правоохоронних органів, наразі такими даними суд не володіє.
Судом також встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що з усіх інших існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, і на які вказують слідчий, прокурор - підозрюваний може здійснити спроби переховуватися від органу досудового розслідування або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Переконання про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні ґрунтується на: тяжкості кримінального правопорушення і тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, наявності кримінального досвіду внаслідок неодноразового притягнення до кримінальної відповідальності, в тому числі за аналогічний злочин, наявності не знятої і не погашеної судимості, вчиненні нового злочину в період відбування покарання з випробуванням, що може свідчити про його виняткові зухвалість, стійку злочинну, антисоціальну спрямованість, вперте не бажання безповоротно відмовитися від злочинного способу життя і стати на шлях виправлення і перевиховання, відсутності постійного місця роботи та офіційних джерел отримання прибутку, міцних соціальних зв'язків за місцем проживання, незадовільному матеріальному стані. Інші позитивні дані про особу підозрюваного цього висновку не спростовують.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На цьому етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Доводи сторін кримінального провадження щодо питання причетності підозрюваного до інкримінованого злочину підлягають перевірці під час досудового розслідування.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від суду суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що він, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Це рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини («Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України»), згідно якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, який інкримінуються підозрюваному, суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства так і потерпілої.
Відповідно до вимог ст.ст. 182-183 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, вважає можливим визначити достатню для забезпечення виконання підозрюваним його обов'язків заставу - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 21970 гривень з розрахунку (2197 грн. х 10), яка не може бути завідомо непомірною для нього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-201 КПК України,
1.Клопотання задовольнити повністю.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, до 11.00год. 5 вересня 2020 року.
3.Визначити заставу у розмірі 21970 гривень, яку необхідно внести до закінчення строку тримання під вартою на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області.
4.При внесенні визначеної застави звільнити ОСОБА_3 з-під варти, покласти на нього обов'язки:
1)прибувати за першим викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, прокурора, слідчого судді, суду;
2)не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає на території України без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;
4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5)носити електронний засіб контролю.
5.Попередити заставодавця, що в разі не виконання покладених на нього та самого підозрюваного обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
6.Зобов'язати слідчих, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_3 про тримання під вартою останнього.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1
(отримувач коштів: ТУ ДСА України у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; код банку отримувача (МФО): 820172; банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача: UA208201720355299002000006674; призначення платежу: (застава, справа № _______, підозрюваний ________ (прізв., ініціали), платник ________ (прізв., ініціали) (Балаклійський районний суд Харківської області).