Справа №461/2129/20
10 липня 2020 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Романюка В.Ф.
з участю:
секретаря судового засідання Цюпака В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер невідомий, адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 257438,90 грн. та 2574,40 грн. судових витрат.
В обгрунтування поданого позову покликається на те, що 29.03.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, який сторони оформили розпискою в порядку. За умовами даного договору позики відповідач отримав від позивача грошові кошти в розмірі 151000 (двісті п'ятдесят одна тисяча гривень 00 копійок) гривень, що є еквівалентом 9300 (дев'ять тисяч триста доларів США 00 центів) доларів СІІІА та зазначено зобов'язання відповідача повернути кошти до 01.06.2019 року. Факт отримання грошових коштів відповідачем підтверджується розпискою б/н від 29.03.2019 року, власноручно написаною відповідачем та скріпленою його підписом.
Позивач неодноразово звертався до відповідача засобами телефонного зв'язку з вимогою повернути вищевказані грошові кошти, на що відповідач кожного разу обіцяв погасити заборгованість, але жодної гривні не повернув на день подання позовної заяви. Звернутись до відповідача з письмовою вимогою позивач можливості не мав, так як відповідач в розписці не вказав повну адресу, тільки назву вулиці. Станом на дату подання позовної заяви відповідач вказану за договором позики суму не повернув, дати повернення коштів не називає.
Таким чином, відповідач порушив умови договору позики та приписи чинного законодавства України та заборгував позивачу грошові кошти в розмірі 251000 (двісті п'ятдесят одна тисяча гривень 00 копійок) гривень, що є еквівалентом 9300 (дев'ять тисяч триста доларів США 00 центів) доларів США.
Позивач зазначає, що відповідач зобов'язаний сплатити йому суму позики в розмірі 251000 (двісті п'ятдесят одна тисяча гривень 00 копійок) гривень, інфляційні втрати в розмірі 727,90 (сімсот двадцять сім гривень 90 копійок) гривень, 3% річних у розмірі 5 711,00 (п'ять тисяч сімсот одинадцять гривень 00 копійок) гривень. Загальна сума боргу відповідача станом на 05.03.2019 року становить 257438,90 (двісті п'ятдесят сім тисяч чотириста тридцять гривень дев'яносто копійок) гривень.
Просить позов задоволити.
Ухвалою суду від 10.03.2020 р. матеріали позовної заяви залишено без руху. /а.с.10-11/.
Ухвалою суду від 25.03.2020 р. у справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду. /а.с.20/.
Ухвалою суду від 15.04.2020 р. у зв'язку із неявкою позивача та відповідача судове засідання відкладено. /а.с.29/.
Ухвалою суду від 28.05.2020 р. у зв'язку із неявкою позивача та відповідача судове засідання відкладено. /а.с.55/.
Позивач у судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи у його відсутності та у відсутності представника позивача. /а.с.48/.
Відповідач у призначенні судові засідання жодного разу не з'явився. Натомість, неодноразово подавав клопотання про відкладення розгляду справи, покликаючись на те, що простежується тенденція серед адвокатів, інших захисників по справі щодо уникнення контактів з потенційними клієнтами та не відвідування судових засідань. Зазначені обставини унеможливлюють явку відповідача по справі та його захисника на судове засідання.
При цьому, відповідачем до клопотань про відкладення розгляду справи не було надано доказів на підтвердження повноважень його представника, а також відповідачем не було подано відзив на позовну заяву.
Відповідно до п.1, 2 ч.6 ст.279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та постановити судове рішення у спрощеному позовному провадженні шляхом повного задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом та відповідні їм правовідносини.
Суд встановив, 29 березня 2018 р. ОСОБА_2 дав розписку ОСОБА_1 про те, що він позичив (взяв у позику) готівкові кошти в сумі 251 тисяч гривень, що є еквівалентом 9300 доларів США. ОСОБА_2 зобов'язувався повернути грошові кошти розмірі 251 тисяч гривень або в доларах США до 01 червня 2019 р. У випадку прострочення строку, ОСОБА_2 зобов'язується повернути грошові кошти з неустойкою у розмірі 5% від суми позики за кожен день прострочення. /а.с.3/.
Як вбачається зі змісту позовної заява, що в свою чергу відповідачем не спростовано, позивач неодноразово звертався до відповідача через засоби телефонного зв'язку з вимогою повернути вищевказані грошові кошти, на що відповідач кожного разу обіцяв погасити заборгованість, але жодної гривні не повернув на день подання позовної заяви. Звернутись до відповідача з письмовою вимогою позивач можливості не мав, так як відповідач в розписці не вказав повну адресу, тільки назву вулиці. Відповідач порушив умови договору позики та приписи чинного законодавства України та заборгував позивачу грошові кошти в розмірі 251000 (двісті п'ятдесят одна тисяча гривень 00 копійок) гривень, що є еквівалентом 9300 (дев'ять тисяч триста доларів США 00 центів) доларів США.
Згідно ч.2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно із ч.2 ст.1046 ЦК договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України № 6-1967цс15 від 11.11.2015 року, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України).
Відповідно до вимог ЦК України розписка є одночасно документом, який підтверджує й передачу грошей позикодавцем позичальнику, й укладення договору позики.
Встановлено, що згідно даної розписки, відповідач вз'яв на себе зобов'язання повернути позивачу позичені у нього грошових коштів та повернути їх у вказаний строк. Розписка підписана власноручно відповідачем і є фактом виникнення зобов'язання відповідача перед позивачем. Наявність у позивача розписки відповідача свідчить про неповернення ним боргу.
Частинами першою, другою статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язань або не виконав його у строк, встановлений договором.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку ціни позову, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу суму позики в розмірі 251000 (двісті п'ятдесят одна тисяча гривень 00 копійок) гривень, інфляційні втрати в розмірі 727,90 (сімсот двадцять сім гривень 90 копійок) гривень, 3% річних у розмірі 5 711,00 (п'ять тисяч сімсот одинадцять гривень 00 копійок) гривень. (251000,00 грн. + 727,90 грн. + 5711,00 грн. = 257438,90 грн. /а.с.4/
Таким чином, загальна сума боргу відповідача станом на 05.03.2019 року (день подання позову) становить 257438,90 (двісті п'ятдесят сім тисяч чотириста тридцять гривень дев'яносто копійок) гривень.
Зі змісту ст.12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, оскільки відповідачем порушено умови підписаного договору позики (розписки) від 29 березня 2019 р.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 2574,40 грн. /а.с.6/.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 207, 526, 612, 625, 629, 1046, 1047 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 351 - 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер невідомий, адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за договором позики, задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер невідомий, адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) грошові кошти в розмірі 257438,90 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер невідомий, адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у сумі 2574,40 грн.
Повний текст судового рішення складений 10.07.2020 р.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Ф. Романюк