Справа № 438/1390/19
Провадження № 1-кс/438/173/2020
про обрання запобіжного заходу
19 червня 2020 року слідчий суддя Бориславського міського суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого Бориславського ВП Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з заступником начальника Бориславського відділу Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 листопада 2019 року за № 12019140100000485 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Каховка Херсонської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , згідно із ст. 89 КК України раніше не судимого,
за участю сторін кримінального провадження: слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_5 та захисника - адвоката ОСОБА_7 , -
Слідчий СВ Бориславського ВП Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , як сторона кримінального провадження, звернулася з клопотанням до слідчого судді Бориславського міського суду Львівської області, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Клопотання обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12020140100000485 встановлено, що 28 листопада 2019 року близько 13 год 08 хв ОСОБА_5 , діючи умисно за попередньою змовою в групі осіб з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, маючи умисел на заволодіння чужим майном, на виконання злочинного плану, був залучений співучасником вимагання коштів в потерпілого ОСОБА_6 під приводом повернення неіснуючого боргу в сумі 1 675 000 дол. США, що по відношенню до курсу гривні, встановленого Національним Банком України станом на 28.11.2019, становить 40 173 854, 925 грн.
З цією метою ОСОБА_5 у зазначений час, діючи за попередньою змовою в групі осіб з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, перебуваючи на подвір'ї неогородженого домоволодіння на АДРЕСА_3 , з метою власного збагачення, шляхом вимагання коштів, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 , нанісши останньому один удар по тілу, провів потерпілого до гойдалки, яка розташована на подвір'ї даного домоволодіння, де невстановленою слідством особою з числа присутніх при вчиненні злочину, потерпілому пред'явлено мобільний термінал (смартфон), за допомогою якого невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_10 , через онлайн відео зв'язок спостерігала за вчиненням злочину, та разом із іншими учасниками, погрожуючи фізичною розправою та знищенням майна, пред'явив ОСОБА_6 протиправну вимогу про передачу грошових коштів у сумі 1 675 000 дол. США, що по відношенню до курсу гривні, встановленого Національним Банком України станом на вказаний день, становило 40 173 854, 925 грн.
Слідчий обґрунтовує взяття під варту наявністю ризиків, визначених п.1, п.2, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; може знищити, сховати чи спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може незаконно впливати на потерпілого та свідків; може вчинити інше кримінальне правопорушення, у тому числі продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Усудовому засіданні прокурор ОСОБА_4 , слідчий ОСОБА_3 подане клопотання підтримали, дали пояснення, аналогічні змісту клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту заперечив, просить обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Пояснив, що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 разом із своєю дружиною. Відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду від 21 квітня 2020 року про продовження строку тримання під вартою на 60 днів, тобто до 19 червня 2020 року визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків підозрюваним у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168 160 гривень. Практично відразу було родичами підозрюваного внесена застава у вказаному розмірі. Відповідно підозрюваний перебуває за місцем проживання АДРЕСА_2 та носить електронний засіб контролю.
Вважає, що вручена йому письмова підозра не відповідає фактичним обставинам справи. Підозрюваний визнає, що 28 листопада 2019 року перебував разом із групою осіб на території подвір'я будинковолодіння, належного потерпілому ОСОБА_6 , за адресою АДРЕСА_3 . Заперечує, що в групі з іншими особами наносив удари потерпілому ОСОБА_6 , а також у подальшому, погрожуючи останньому фізичною розправою та знищенням майна, вимагав у потерпілого будь-які грошові кошти.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечує обґрунтованість підозри. Вважає, що в задоволенні заявленого клопотання слід відмовити, оскільки останнє складене формально, просить суд застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вважає, що прокурором не доведено, що підозрюваний може переховується від органів досудового розслідування та суду, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, а тому менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, можуть забезпечити уникнення ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні фактично підтвердив показання підозрюваного ОСОБА_5 у судовому засіданні. Показав у судовому засіданні, що підозрюваний ОСОБА_5 28 листопада 2019 року перебував з групою осіб на подвір'ї будинковолодіння, яке належить потерпілому. Проте знаходився на значній від потерпілого відстані. Жодних ударів по тілу потерпілого не наносив, коштів у потерпілого не вимагав.
Аналогічні покази показанням потерпілого ОСОБА_11 надала в судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_12 .
Заслухавши пояснення сторін та інших учасників кримінального провадження, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Із матеріалів клопотання вбачається, що СВ Бориславського відділення поліції Дрогобицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 28.11.2019 в ЄРДР за№ 12019140100000485, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28 листопада 2019 року близько 13 год 08 хв ОСОБА_5 , діючи умисно за попередньою змовою в групі осіб з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, маючи умисел на заволодіння чужим майном, на виконання злочинного плану, був залучений співучасником вимагання коштів в потерпілого ОСОБА_6 під приводом повернення неіснуючого боргу в сумі 1 675 000 дол. США, що по відношенню до курсу гривні, встановленого Національним Банком України станом на 28.11.2019, становить 40 173 854, 925 гривень.
З цією метою ОСОБА_5 у зазначений час, діючи за попередньою змовою в групі осіб з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, перебуваючи на подвір'ї неогородженого домоволодіння на АДРЕСА_3 , з метою власного збагачення, шляхом вимагання коштів, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 , нанісши останньому один удар по тілу, провів потерпілого до гойдалки, яка розташована на подвір'ї даного домоволодіння, де невстановленою слідством особою з числа присутніх при вчиненні злочину, потерпілому пред'явлено мобільний термінал (смартфон), за допомогою якого невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_10 , через онлайн відео зв'язок спостерігала за вчиненням злочину, та разом із іншими учасниками, погрожуючи фізичною розправою та знищенням майна, пред'явив ОСОБА_6 протиправну вимогу про передачу грошових коштів у сумі 1 675 000 дол. США, що по відношенню до курсу гривні, встановленого Національним Банком України станом на вказаний день, становило 40 173 854, 925 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вимозі передачі чужого майна, з погрозою насильства над потерпілим, знищенням його майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.
16 червня 2020 року заступником начальника Бориславського ВП - начальником СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_13 за погодженням із заступником начальника Бориславського відділу Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_4 складено та вручено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 про те, що він підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.189 КК України.
Відповідно до вимог ст.ст.177,178,183,194 КПК України та п. «е» ч.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», вважаю необхідним враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
У п.48 рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Чеботар проти Молдови», № 35615/06, від 13 листопада 2007 року, судом було зазначено, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданим відповідно до ст. 5 §1 (с), поліція не повинна мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Так само необов'язково, щоб затриманій особі в подальшому було пред'явлено обвинувачення або ця особа постала перед судом. Метою попереднього утримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозри, що є підставою для затримання.
Відповідно, слідчий суддя вважає непереконливими доводи сторони захисту щодо необґрунтованості пред'явленої ОСОБА_5 підозри, оскільки на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування стосовно нього запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.
Основні доводи внесеного стороною кримінального провадження клопотання зводяться до наявності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до семи років і відповідно до ст.12 КК України, законодавцем віднесено до тяжких злочинів, а наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також може вчинити інше кримінальне провадження, оскільки в межах кримінального провадження за №12019140000000811 від 20.11.2019 підозрюваному ОСОБА_5 оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, тобто у вчиненні аналогічного злочину.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до вимог п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке може бути призначено заявникові. («O. v. Norway», n. 33926).
«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. («Гаважук проти України», п. 63654); («Мурукін проти України», п. 34); («Буряга проти України», п. 54655); («Фельдман проти України», п. 68656).
Тримання під вартою у відповідності до пункту 1(с) статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути конче необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення : «Ladent v. Poland», n. 55660; «Ambruszkiewicz v. Poland», n.n. 29-33661; «Хайредінов проти України», n. 28).
Затримання особи є настільки серйозним запобіжним заходом, що воно є виправданим, лише якщо інші, менш суворі, заходи були розглянуті та визнані недостатніми для забезпечення захисту індивідуальних або суспільних інтересів, які можуть вимагати затримання відповідної особи. (Рішення : «X. v. Finland», n. 151).
ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Виходячи із правової позиції ЄСПЛ при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об'єктивно оцінюючи її переконливість. При цьому прокурор повинен довести, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 згідно із ст. 89 КК України вважається раніше не судимий. Проте ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів, зокрема, був засуджений вироком Галицького районного суду м.Львова від 15.04.2015 за ч.2 ст.355 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з іспитовим терміном 1 рік. Крім цього, на цей час ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нового злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, що за ступенем тяжкості є тяжким злочином. Наведене характеризує підозрюваного як особу, схильну до вчинення кримінальних правопорушень проти власності та підтверджує наявність ризику, визначеного п.5 ч.1 ст.177 КПК України, - вчинити інше кримінальне правопорушення проти власності, у тому числі продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Між тим, долучені до матеріалів клопотання матеріали : протокол огляду місця події від 28 листопада 2019 року, протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 28 листопада 2019 року, протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 29 листопада 2019 року, протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 29 листопада 2019 року, протокол огляду предмету DVD-R диску із файлами відеозапису подій від 28 листопада 2019 року та інші вказують на подію складу інкримінованого злочину, проте вони в собі не містять даних на підтвердження ризиків, задекларованих в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, прокурором не наведено обставин та не надано доказів того, що підозрюваний має намір переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановленню обставин кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки у межах кримінального провадження за №12019140000000811 від 20.11.2019 підозрюваному ОСОБА_5 оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, тобто у вчиненні аналогічного злочину. Натомість у судовому засіданні підозрюваний зазначив, що наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду він не має, будь яким чином перешкоджати здійсненню досудового розслідування не буде. Крім цього, звертаю увагу на те, що відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду від 21 квітня 2020 року у кримінальному провадженні за №12019140000000811 від 20.11.2019 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 19 червня 2020 року. Вищезазначеною ухвалою визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків підозрюваним у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168 160 гривень. Згідно із вищезгаданою ухвалою була внесена застава у вказаному розмірі. Відповідно на час розгляду даного клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_5 перебуває за місцем проживання АДРЕСА_2 та носить електронний засіб контролю, оскільки щодо останнього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до вищенаведеного, в ході розгляду клопотання слідчим суддею було встановлено, що виключних обставин для тримання ОСОБА_5 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та в судовому засіданні не доведено. Заявлені ризики в сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваного не можуть слугувати підставами для тримання підозрюваного під вартою.
При цьому, слідчий суддя не бере до уваги копію протоколу про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 15.05.2020, оскільки інформація, наведена в ньому, не стосується обставин кримінального провадження № 12019140100000485.
Враховуючи те, що прокурор не довів суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід, передбачений ст. 181 КПК України, у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати цілодобово фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , який є співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками. При цьому, такий режим може перериватись необхідністю отримання медичної допомоги та необхідності виконання процесуального обов'язку явки за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими в кримінальному провадженні.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 309, 376 КПК України, -
У задоволенні клопотання слідчого Бориславського ВП Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погодженого з заступником начальника Бориславського відділу Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 - відмовити.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Каховка Херсонської області, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування строком на два місяці, до 17серпня 2020 року включно, заборонивши підозрюваному ОСОБА_5 цілодобово залишати житло за адресою фактичного місця проживання, а саме: АДРЕСА_2 та зобов'язавши останнього прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими в кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що невиконання покладених на нього обов'язків може мати наслідком застосування грошового стягнення, порушення умов домашнього арешту може мати наслідком застосування більш суворого запобіжного заходу, зокрема, тримання під вартою.
Відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного мають право з'являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту скерувати на виконання до Бориславського відділення поліції Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, а якщо справа буде передана до суду, - на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 13 липня 2020 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1