Справа № 438/779/20
Провадження № 1-кс/438/165/2020
19 червня 2020 року слідчий суддя Бориславського міського суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі судових засідань в м.Бориславі скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Бориславського ВП Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 16 квітня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12017140100000284, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.04.2017 за ч.1 ст.286 КК України,
за участю учасників кримінального провадження: заявника ОСОБА_3 , його представника - адвоката ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_7 ,
Заявник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із скаргою на постанову слідчого СВ Бориславського ВП Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 від 16 квітня 2020 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140100000284 від 28.04.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
В обґрунтування доводів скарги заявник зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною. Слідчий не виконав вимог прокуратури та суду, що були викладені в ухвалі слідчого судді про скасування попередньої постанови слідчого про закриття кримінального провадження, також слідчий не провів жодної слідчої дії, не виконав вимог ст.91-94 КПК України щодо обов'язку доказування обставин, збирання доказів та їх оцінки. Копії оскаржуваної постанови заявнику та його представнику не було надано, мотивуючи тим, що заявник у справі має статус свідка. Про наявність постанови заявник дізнався з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вважає, що не пропустив строк подачі скарги. Висновок слідчого в постанові не відповідає дійсності. Заявник вважає, що у вчиненні ДТП 27 квітня 2017 року на вул.Трускавецькій у м.Бориславі винною особою є не він, а водій іншого транспортного засобу - ОСОБА_7 , яка порушила ПДР України та спричинила ДТП, зокрема, виїхала з повороту з дальнім світлом, виїхала на полосу, по якій рухався заявник, в результаті чого заявник був змушений тікати на обочину, де росли дерева, пошкодив свій автомобіль, отримав тілесні ушкодження, також тілесні ушкодження отримав ОСОБА_8 . Проте судово-медична експертиза не була їм призначена. Заявник був допитаний у справі лише як свідок, копії матеріалів йому не видають, при цьому, ОСОБА_7 проходить у справі як потерпіла, що свідчить про нерівність сторін. Крім цього, очевидець події ОСОБА_8 не був допитаний. З метою незаконної зміни важкості тілесних ушкоджень, в медичні документи ОСОБА_7 були внесені неправдиві відомості, про що вказано в повторній судово-медичній експертизі. Хоча відсутні докази того, що заявник винен у вчиненні ДТП, у постановах про закриття кримінального провадження вказується про необхідність притягнення заявника до адміністративної відповідальності. В оскаржуваній постанові не правильно відображені обставини. Крім цього, у матеріалах справи є клопотання адвоката ОСОБА_7 про призначення судової авто-технічної експертизи з метою вирішення питання: що з технічної точки зору стало причиною ДТП. Однак вказана експертиза не була проведена. Слідчий не дослідив, що ОСОБА_7 не вперше вчинила ДТП та за станом здоров'я не має права керувати транспортними засобами, автомобіль ОСОБА_7 був у несправному стані ще до ДТП. Схема ДТП не містить всієї необхідної інформації, пояснення ОСОБА_7 не відповідають фактичним обставинам. Не зважаючи на суперечності у матеріалах, відтворення обставин події не було зроблено, не встановлено всі обставини, що мають значення для кримінального провадження.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_5 скаргу підтримали, просили її задовольнити, дали пояснення, аналогічні змісту скарги.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_6 проти задоволення скарги заперечили, вважають оскаржувану постанову законною та вмотивованою.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечила.
Вивчивши доводи скарги, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження № 12017140100000284 від 28 квітня 2017 року, слідчий суддя дійшов висновку, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з таких підстав.
Відповідно до ч.4 ст.38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Згідно з ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ст.91 КПК України: у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого (ч.1 ст.92 КПК України).
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.93 КПК України).
Відповідно до ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність у діянні складу кримінального правопорушення.
За приписами частини 2 статті 9 КПК України під час кримінального провадження слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження. Прийняття такого рішення можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.
Частина 1 ст.286 КК України передбачає відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Бориславського ВП Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області перебувало кримінальне провадження, відомості про яке внесено за №12017140100000284 від 28.04.2017, за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 27.04.2017 близько 23 год 00 хв неподалік будинку №111 на вул.Трускавецькій м.Борислава за участю автомобіля марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Форд» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого останняотримала тілесні ушкодження. Правова кваліфікація - ч.1 ст. 286 КК України.
16 квітня 2020 року слідчим СВ Бориславського ВП Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12017140100000284 від 28 квітня 2017 року у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, - яку оскаржує ОСОБА_3 .
При цьому, слідчий в оскаржуваній постанові встановив, що у потерпілої ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження, які кваліфікуються за ознакою легких тілесних ушкоджень, відтак, відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст.286 КК України. Разом з тим, під час досудового розслідування встановлено, що саме внаслідок виїзду ОСОБА_3 на смугу зустрічного руху і відбулась ДТП, відтак у його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
При цьому, з матеріалів кримінального провадження випливає, що у межах даного кримінального провадження слідчими неодноразово виносились постанови про закриття кримінального провадження.
Зокрема, 12.03.2018 слідчим Бориславського ВП Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.09.2018 вищевказану постанову слідчого скасовано у зв'язку із тим, що слідчим не з'ясовано усіх обставин кримінального правопорушення, не надана правова оцінка поданим документам, не проведено в повному обсязі дослідження доказів.
29.10.2018, не вчинивши жодної слідчої дії, слідчим повторно винесено постанову про закриття кримінального провадження.
Постановою начальника Бориславського відділу Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_6 скасовано вищевказану постанову слідчого через її необґрунтованість, передчасність винесення такої, без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
05.12.2018 заступником начальника Бориславського ВП - начальником СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
На підставі ухвали слідчого судді Бориславського міського суду Львівської області від 11.02.2019 постанову заступника начальника Бориславського ВП - начальником СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області про закриття кримінального провадження скасовано. Ухвалу мотивована тим, що постанову винесено передчасно, не з'ясовано всіх обставин, з яких проводиться досудове розслідування.
06.05.2019 слідчим СВ Бориславського ВП Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.07.2019 вказану постанову скасовано у зв'язку із тим, що «слідчим не перевірено належним чином усіх обставин кримінального провадження, не надано належної оцінки зібраним доказам, що призвело до передчасного та необґрунтованого висновку про закриття кримінального провадження, не було проведено достатнього та необхідного за даних умов обсягу слідчих дій. Зокрема, в рапорті (а.с.3-4) зазначено потерпілим ОСОБА_8 . На допиті даного учасника ДТП наполягав і скаржник, і його адвокат. Однак слідчим протягом всього часу досудового розслідування дана особа не допитувалася. Крім цього, як вбачається з матеріалів кримінального провадження до медичного закладу було доставлено трьох осіб. Однак, жодних медичних документів з приводу наявності чи відсутності тілесних ушкоджень у двох інших учасників ДТП ОСОБА_8 та ОСОБА_3 в матеріалах справи немає. Крім цього, на розгляд експертові слідчим у постанові про призначення транспортно- траспологічної експертизи від 10.10.2017 (а.с.49) постановлено лише одне запитання: в якому місці проїзної частини дороги та на якій смузі руху відбулося зіткнення між автомобілями? Дане питання та відповідь експерта у висновку №5339 від 16.01.2018 не дає вичерпної відповіді щодо ролі кожного з автомобілів у даному ДТП, а також не сприяє встановленню інших обставин даної події».
Після цього слідчим отримано відповіді від 19.08.2019 на листи з Центральної міської лікарні м.Борислава щодо перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_8 з 27.04.2017 по 05.05.2017.
Відтак, не здійснивши жодних інших процесуальних дій, 15 січня 2020 року слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження, яку було скасовано постановою керівника Дрогобицької місцевої прокуратури від 06 лютого 2020 року.
Згідно з нормами КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Між тим, як слідує з наданих матеріалів кримінального провадження, зазначена постанова слідчого таким вимогам не відповідає.
Так, обставини кримінального провадження встановлюються на підставі зібраних в ході досудового слідства доказів, процесуальними джерелами яких є показання, речові докази, документи, висновки експертів, що вбачається зі змісту ст. 84 КПК України.
Однак, всупереч наведеним положенням процесуального закону, в обґрунтування закриття кримінального провадження слідчий не навів належну мотивацію для прийняття такого рішення, не послався на докази, зібрані під час досудового розслідування, які підтверджують відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, чи інших протиправних дій.
Крім цього, слідчим не виконано в повному обсязі слідчі дії та не прийнято рішень, вказаних у мотивувальній частині ухвали слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.07.2019, а також у попередніх ухвалах слідчих суддів.
Крім цього, слідчий суддя звертає увагу, що 06 лютого 2020 року в межах вищевказаного кримінального провадження № 12017140100000284 прокурором ОСОБА_6 було надано письмові вказівки з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження.
Проте слідчим не прийнято рішень щодо проведення всіх слідчих (розшукових) дій, що зазначені у письмових вказівках прокурора.
Зокрема, не допитано в якості свідка пасажира автомобіля марки «Volkswagen» ОСОБА_8 з приводу вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди для з'ясувавання чи отримав він внаслідок неї тілесні ушкодження, якщо так, то чи перебував на лікуванні, з яким діагнозом. Не скеровано запит у КНП «Центральна міська лікарня м.Борислава» про надання копій медичних документів щодо лікування ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , які з 27.04.2017 по 05.05.2017 перебували на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні вказаної лікарні. Не допитано експерта на предмет того, чи зможе він дати відповіді на питання у ході проведення автотехнічної експертизи, з урахуванням доказів, зібраних під час здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, зокрема: - як повинні були діяти вищевказані водії у даній дорожній обстановці згідно з технічними вимогами правил дорожнього руху? -чи мали водії технічну можливість запобігти наїзду з моменту виникнення небезпеки для руху або з моменту виявлення перешкоди для руху? - чи відповідали дії водіїв технічним вимогам правил дорожнього руху? - чи були з технічної точки зору дії водіїв у причинному зв'язку з виникненням ДТП? - з якою швидкістю рухались транспортні засоби? Якщо ця швидкість перевищувала встановлені обмеження, то чи мали водії технічну можливість уникнути контакту з перешкодою, якщо ця швидкість не перевищувала припустиму?
Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_10 подав слідчому заяву від 25.09.2017 та клопотання від 09.08.2019 про призначення у кримінальному провадженні судової автотехнічної експертизи, на вирішення якої поставити питання: що з технічної точки зору стало причиною настання ДТП?
Однак, вказане клопотання представника потерпілої слідчий не розглянув та не прийняв з цього приводу жодного рішення, враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження наявні заяви також іншого водія - ОСОБА_3 , який оспорює свою вину в настанні ДТП. Натомість слідчий виніс оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження, у якій зазначив про наявність у діях ОСОБА_3 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Слідчий суддя встановив, що слідчий, який виніс оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження, не дотримався вимог ч.2 ст.9 КПК України, згідно з якими прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Слідчий суддя дійшов висновку, що слідчий не здійснив всіх можливих слідчих дій для повного з'ясування обставин кримінального провадження.
Таким чином, слідчий виніс оскаржувану постанову передчасно, не з'ясувавши всіх обставин, з яких проводиться досудове розслідування, та дійшов передчасного висновку про закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя встановив, що слідчий, який виніс постанову про закриття кримінального провадження, не дотримався вимог ст.ст. 91-94 КПК України щодо обов'язку доказування певних обставин, збирання доказів та їх оцінки.
З урахуванням вищенаведеного скарга підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.303, 305, 306, 307, 376 КПК України, -
скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову слідчого СВ Бориславського ВП Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 від 16 квітня 2020 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.04.2017 за № 12017140100000284 за ч.1 ст.286 КК України, - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1