1Справа № 335/3432/20 2/335/1454/2020
6 липня 2020 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Шалагінової А.В.,
за участі секретаря судового засідання Шутіної Г.Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Трачук Н.І.,
представника відповідача Малюк ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107Б, клопотання представника відповідача районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району Борзенко Г.В. про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району про визнання права на приватизацію та зобов'язання вчинити певні дії,
23.04.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району про визнання права на приватизацію та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з 1999 р. він проживає та зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 , у яку вселився в якості члена сім'ї матері. Мати ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого він залишився проживати у цій квартирі. У квітні 2019 р. він звернувся до Департаменту з управління житлово-комунальним господарством з проханням надати копію корінця державного ордера, виданого на цю квартиру у 1977 р., але листом від 08.04.2019 № 3-2085 його було повідомлено про те, що корінці ордерів зберігаються лише з 1984 року. Він звернувся до відповідача із питання приватизації квартири, але йому було відмовлено у приватизації через відсутність ордера. Посилаючись на положення Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Цивільного кодексу України, просив визнати за ним право на приватизацію квартири та зобов'язати відповідача розглянути питання приватизації квартири за відсутності ордера (а.с. 2-3).
18.06.2020 надійшло клопотання відповідача районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району в особі представника Борзенко Г.В., в якому просила закрити провадження у цій справі з тих підстав, що позивач не звертався до районної адміністрації з питання приватизації спірної квартири та таке питання не розглядалось, і відмова у приватизації позивачеві не надавалась. Тому вважає, що у даному випадку відсутній предмет спору, що в силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) є підставою для закриття провадження у справі.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 підтримала клопотання та просила закрити провадження у справі з підстав, що викладені у ньому.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Трачук Н.І. в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, оскільки вважали наявним спір з приводу визнання за позивачем права на приватизацію квартири.
Заслухавши клопотання, думку позивача та його представника, дослідивши матеріали справи в межах вирішуваного питання, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, на відміну від раніше чинної конституційної норми про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.
Оскільки право позивача на приватизацію квартири оспорюється і навіть у разі доведення того, що у даному випадку відсутній факт звернення позивача із відповідною заявою до органу приватизації, це не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору у справі, тому що сторони у даному випадку не врегулювали спірні питання на час розгляду справи судом.
За таких обставин, клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 255, 260, 261 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району Борзенко Г.В. про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району про визнання права на приватизацію та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 6 липня 2020 р.
Ухвалу складено в повному обсязі 10 липня 2020 р.
Суддя А.В. Шалагінова